Карбованці обмінювали на гривні за курсом 100 000 карбованців за 1 гривню. При цьому реформа не мала конфіскаційного характеру: кошти на рахунках і заощадження громадян перераховувалися у гривні без обмежень. Протягом двох тижнів гривня та карбованець паралельно перебували в готівковому обігу.

На момент початку реформи НБУ випустив в обіг 338,1 трлн карбованців. За два тижні банківська система вилучила з обігу близько 320 трлн карбованців, або 94,5% готівки, яка перебувала в обігу напередодні реформи.

Для проведення обміну банки створили 10 320 обмінних пунктів, зокрема 1785 на залізничних станціях, у портах та інших місцях із великим потоком людей. Реформа проходила цілодобово протягом 15 днів.

Спочатку в обіг ввели банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень, а також монети номіналом від 1 до 50 копійок.

За три десятиліття гривня стала не лише інструментом розрахунків, а й одним із символів української державності — разом із прапором, гербом та гімном.