Водночас у гривневому та євровому вимірі його обсяг зріс через надходження пільгового фінансування від міжнародних партнерів і курсові коливання, повідомив Мінфін.

Станом на 30 червня загальний державний і гарантований державою борг становив 9,49 трлн грн, або €185,5 млрд ($211,6 млрд).

Із цієї суми:

• державний зовнішній борг — 7,25 трлн грн (76,38%), або €141,7 млрд ($161,6 млрд);
• державний внутрішній борг — 1,98 трлн грн (20,86%), або €38,7 млрд ($44,1 млрд);
• гарантований державою борг — 262,1 млрд грн (2,76%), або €5,1 млрд.

За червень сукупний державний і гарантований борг збільшився на 173,9 млрд грн, або на $1,1 млрд (€4,4 млрд). Основною причиною стало надходження нового пільгового фінансування від міжнародних партнерів.

Зокрема, зобов'язання перед Європейським Союзом зросли на 106,1 млрд грн ($1,3 млрд, €2,4 млрд), а фінансування від групи Світового банку через Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) збільшило борг ще на 69,9 млрд грн ($1,3 млрд, €1,4 млрд).

Попри це, від початку року борг у доларовому еквіваленті скоротився на $1,7 млрд. У гривні він зріс на 448,1 млрд грн, а в євро — на €4,1 млрд. Така різниця пояснюється зміцненням долара щодо гривні та євро, тоді як міжнародне фінансування надходило в різних валютах.

Гарантований державою борг продовжив скорочуватися. За шість місяців він зменшився на 14,6 млрд грн, або на 5,3%, — до 262,1 млрд грн. Його частка в загальному борзі знизилася з 3,06% до 2,76%.

Структура боргу залишається переважно пільговою. Близько 66,4% портфеля становлять кредити міжнародних фінансових організацій та урядів інших держав.

Найбільшим кредитором України залишається Європейський Союз. З урахуванням кредитів у межах механізму ERA на нього припадає 3,71 трлн грн (€72,5 млрд), або 39,1% загального боргу.

Частка внутрішнього боргу становить близько 21,5%, єврооблігацій — 8,8%, позик комерційних банків та інших фінансових установ — 1,9%. Решта 1,4% припадає на інші зобов'язання.

У валютній структурі боргу найбільшу частку займає євро — 44,9%. На долар припадає 23,1%, на гривню — 20%, на спеціальні права запозичення (СПЗ) — 8,8%. Частка фунта стерлінгів, канадського долара та японської єни разом становить близько 3,1%.

Середньозважена ставка державного боргу наприкінці червня знизилася до 4,43% проти 4,51% на початку року та 4,5% рік тому. Водночас середній строк до погашення становив 13,15 року. Це менше, ніж у січні (13,39 року), але більше, ніж у червні 2025 року (12,1 року), що свідчить про подовження боргового портфеля в річному вимірі.

У червні Міністерство фінансів провело 14 аукціонів із розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), залучивши до бюджету понад 36,1 млрд грн в еквіваленті. Середньозважена дохідність становила 15,05% річних для гривневих облігацій і 3,18% — для паперів у євро.

Крім того, 24 червня відбувся аукціон з обміну облігацій. Інвестори обміняли випуски з погашенням у липні 2026 року на нові ОВДП з погашенням у листопаді 2029 року на суму близько 17,2 млрд грн. Це дало змогу подовжити середній строк обігу державного боргу та зробити графік майбутніх погашень більш рівномірним.