Про це пише The Moscow Times.

"Це означає тривалий період проведення жорсткої грошово-кредитної політики. Подальші рішення щодо ключової ставки ухвалюватимуться залежно від швидкості та стійкості зниження інфляції та інфляційних очікувань", – зазначили в Центробанку РФ.

Російський ЦБ пояснив своє рішення тим, що поточний інфляційний тиск продовжує знижуватися, а економіка охолоджується, хоч і залишається перегрітою: "При тому, що внутрішній попит, як і раніше, випереджає можливості розширення пропозиції товарів та послуг, російська економіка поступово повертається до траєкторії збалансованого зростання".

Раніше повідомлялося, що голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна, яка відіграла значну роль у порятунку російської економіки після початку повномасштабного вторгнення в Україну і запровадження антиросійських санкцій, стикається із тиском через політику високих ставок.

Це стало сигналом про зміну позиції уряду РФ, порівняно із листопадом минулого року, коли міністр фінансів РФ Антон Сілуанов підтримав підвищення ставок Набіулліною для зниження інфляції.

Центробанк РФ утримував процентні ставки на рівні 21% з жовтня минулого року, прагнучи пом'якшити стійку інфляцію, яка наприкінці минулого року перевищила 10%.

Однак це призвело до зростання витрат бізнесу на обслуговування позик, що негативно позначається на тих секторах російської економіки, які не пов'язані з розв'язаною Росією повномасштабною війною проти України.

Російський Центробанк на засіданні 25 жовтня минулого року підвищив ключову ставку до 21% – максимального значення з 2003 року. Коли було ухвалено відповідне рішення, російський ЦБ попередив про можливість подальшого підвищення ставки.

Учасники російського ринку очікували її зростання до 23%, а дехто – й більше.

Також повідомлялося, що відсоткові ставки в банках Росії змусили російських підприємців шукати гроші у сусідніх державах. Так, "Сбербанк" запропонував російським компаніям брати кредити в Білорусі, де працює дочірній банк.

На початку грудня стало відомо, що бізнес у Росії зіткнувся з погіршенням платіжної дисципліни контрагентів на тлі проблем із транскордонними банківськими розрахунками та різкого підвищення ставок за кредитами.