Що таке «Банк в банку», або як екс-акціонери ПриватБанку користувалися грошима вкладників Фото finclub.net

Що таке «Банк в банку», або як екс-акціонери ПриватБанку користувалися грошима вкладників

Міжнародне детективне агентство Kroll у 2017 році провело розслідування фінансових операцій в ПриватБанку і виявило, що екс-власники ПриватБанку Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов та інші інсайдери та афілійовані з ними особи через пов'язані компанії вивели з банку за останнє десятиліття щонайменше $5,5 млрд. Принаймні, про таку суму збитку ПриватБанку повідомили Нацбанку детективи Kroll.


FinClub підготував інфографіку про те, як працював цей механізм.

 

 

 

За місяць до появи цієї інформації ПриватБанк оскаржив в британському суді виведення з банку меншої суми – $2,5 млрд. Чи була схема з її виведення виявлена фахівцями Kroll, невідомо. Адже звіт Kroll щодо ПриватБанку засекречено, і навіть Ігор Коломойський намагався отримати до нього доступ через суд.

Трохи світла на цю історію пролив НБУ, який, посилаючись на Kroll, говорив про «масштабні та скоординовані шахрайські дії» в ПриватБанку і про наявність у банку ознак фінансової піраміди, яка була побудована за схемою циклічного перекредитування. Детективи знайшли «Банк в банку» – організаційну структуру всередині ПриватБанку, створену для обслуговування бізнесу акціонерів.

«Видима» частина банку – його «фасад» – займалася виробництвом товарів та послуг, завдяки яким у клієнтів складалося враження, що ПриватБанк є класичним банком, і вони несли йому вклади (схема «пилосос»).

При цьому спеціально підібрана група людей – близько 500 осіб – працювала в «тіньовий» структурі банку, так званому «Банку в банку». Ці фахівці надавали кредити компаніям, пов'язаним з колишніми акціонерами і групами афілійованих з ними осіб. Для приховування реального призначення кредитів проводилися численні внутрішні транзакції між пов'язаними компаніями як з українською, так і іноземною юрисдикцією (Беліз, США, Британські Віргінські острови, Сент-Кітс і Невіс, Панама, Сейшельські острови). Співробітники «Банку в банку» здійснювали контроль за цими компаніями, забезпечували їх фінансове обслуговування, проводили операції між ними, здійснювали фальсифікацію звітності банку.

Після проведення маскувальних транзакцій видані банком кошти опинялися у колишніх акціонерів банку та інших пов'язаних осіб, щоб ті могли направити їх на фінансування свого небанківського бізнесу і купівлю нових активів, в тому числі за кордоном.

ЧитайтеЗапрещенная TYME

Неотримання банком виданих кредитів призвело б до необхідності формування значних резервів за ними і зробило б ПриватБанк збитковим, а також, що не виключено, призвело б до входження тимчасової адміністрації набагато раніше, ніж це сталося в 2016-му.

Тому була задіяна схема «циклічного перекредитування». ПриватБанк видавав нові кредити іншим компаніям (навіть створеним незадовго до отримання кредиту), пов'язаним з інсайдерами банку, які отримані кошти направляли на погашення раніше виданих кредитів старим позичальникам і сплати відсотків за ними. Таким чином, на балансі нових позичальників не залишалося грошей, але з'являвся борг. І для його погашення в подальшому банку знову доводилося видавати кредити вже «новішим» позичальникам. В результаті 90% корпоративних кредитів ПриватБанку надавалося лише 10% його корпоративних позичальників, а звичайні клієнти-юрособи могли задовольнятися лише невеликими сумами кредитів.

Читайте: Грядет поглощение банка «Центр»

Схема повторювалася знову й знову: ПриватБанк постійно повинен був видавати нові кредити, щоб вони одразу поверталися в банк. Подібне циклічне кредитування було використано під час «трансформації» кредитного портфеля восени 2016 року.

Після націоналізації ПриватБанку і припинення видачі нових кредитів пов'язані з екс-акціонерами позичальники «несподівано» перестали платити банку, що змусило ПриватБанк сформувати резерви під 99% портфеля кредитів пов'язаних осіб. При цьому від 95% до 100% (протягом півтора року представники НБУ називали різні цифри) корпоративного портфеля ПриватБанку виявилось «інсайдерським».

Реакція Ігоря Коломойського в день оприлюднення інформації про розслідування Kroll була емоційною. «Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював в інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він повинен був працювати – в інтересах Порошенко або Гонтаревої з Рожковою?» – заявив Коломойський журналістам свого телеканалу.

Але позиція голови НБУ Валерії Гонтаревої залишилася незмінною. У день свого звільнення вона заявила в парламенті: «Міжнародна компанія Kroll, яка проводила форенсік-аудит ПриватБанку, підтвердила і задокументувала найбільшу фінансову аферу XXI століття. Ці були масштабні скоординовані шахрайські дії акціонерів і менеджменту банку, які завдали збитки державі мінімум на $5,5 млрд».

Подписывайтесь на новости FinClub в TelegramViberTwitter и Facebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу