Документ не дає конкретних прикладів обходу санкцій, але не виключає, що до постачання нафти дорожче за «стелю» можуть бути залучені американські компанії (страховики та брокери), обдурені «особами без громадянства США».

Також він містить рекомендації, як цього не допустити і не бути притягнутими до відповідальності.

По-перше, звертати увагу на всі випадки відключення «маяків» (AIS) танкерів, що дозволяє приховати входи до російських портів та перевалку нафти в море.

По-друге, вимагатиме розбивки ціни поставки на нафту та транспортні, митні, страхові та інші витрати. Останні не повинні бути завищеними – це дає змогу приховати справжню ціну нафти. Відмову контрагента надати таку документацію слід розглядати як вказівку на те, що нафта або нафтопродукти були придбані дорожче за «стелю».

Наразі майже єдиними покупцями російської нафти залишилися Індія та Китай.

Міністр фінансів Індії Нірмала Сітхараман нещодавно прямо сказала Bloomberg, що у разі зростання цін на нафту країна закуповуватиме її в росії дорожче за «стелю» із суто економічних міркувань:

«У нас велике населення, і ми зобов'язані забезпечувати прийнятні ціни».

А майже вся нафта ESPO йде до Китаю.

Щотижневі підрахунки Bloomberg свідчать, що морські постачання російської нафти не падають, незважаючи на заяви про скорочення видобутку.

Члени G7 тим часом знову залишили цінову «стелю» для російської нафти на рівні $60 за барель.