Перегляд ціноутворення для підприємств на ринку електроенергії, повернення на довоєнне оподаткування цін на пальне, зупинення "зернового коридору", посилення обстрілів інфраструктурних об’єктів, а також значний дефіцит кваліфікованих кадрів несприятливо вплинули на очікування респондентів.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який Національний банк розраховує щомісяця, за виключенням вимушеної перерви в березні – травні 2022 року.

У липні 2023 року ІОДА знизився нижче нейтрального рівня (50 пунктів) до 48,8 порівняно з 50,8 у червні.

Підприємства промисловості після чотирьох місяців оптимістичних оцінок очікують погіршення своїх економічних результатів: секторальний індекс у липні становив 48,2 порівняно з 51 у червні. Респонденти прогнозують менші обсяги нових експортних замовлень, а також погіршили оцінки щодо обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень) та запасів сировини та матеріалів. Водночас очікується незначне зростання обсягів виготовленої продукції, а обсяги нових замовлень прогнозуються на рівні попереднього місяця.

Підприємства будівництва третій місяць поспіль зберегли позитивні оцінки результатів своєї діяльності завдяки пожвавленню діяльності в будівництві доріг, мостів, тунелів і трубопроводів, а також сезонному фактору: секторальний індекс у липні становив 51,3 (у червні – 58,6). Будівельники продовжують очікувати зростання обсягів будівництва, нових замовлень, а також закупівлі сировини та матеріалів, хоча й значно нижчими темпами. Збереглися високі оцінки щодо послуг підрядників, а їх доступність залишилася на рівні попереднього місяця.

Підприємства торгівлі п'ятий місяць поспіль позитивно оцінили результати своєї діяльності завдяки насиченню ринку товарами та сповільненню темпів інфляції: секторальний індекс у липні становив 51,6 порівняно з 52,5 у червні. Респонденти й надалі очікували на зростання обсягів закупівлі товарів для продажу, стрімкіше зростання вартості товарів, закуплених для продажу на тлі здорожчання цін постачальників, а також продовжили очікувати на зниження торговельної маржі.

Підприємства сфери послуг зберегли найстриманіші оцінки своїх економічних перспектив серед інших секторів економіки, зважаючи на блокування “зернового коридору”, зростання цін на пальне та зниження попиту через слабку платоспроможність населення: секторальний індекс становив 47,3, порівняно з 48,9 у червні. Вперше з квітня цього року респонденти були негативно налаштовані щодо обсягів наданих послуг. Також вони прогнозували скорочення обсягів нових замовлень на послуги, натомість очікували на незначне зростання обсягів послуг у процесі виконання.

Більшість опитаних респондентів налаштовані на підвищення цін на власну продукцію та послуги внаслідок зростання закупівельних цін. Оцінки щодо зайнятості стримані. Збільшення персоналу очікують лише підприємства торгівлі. Керівники підприємств будівництва не очікують змін. Натомість респонденти промисловості та сфери послуг прогнозують зменшення чисельності працівників.