Банки не хочуть ділитися із Кіберполіцією даними про платіжні шахрайства

Банки не хочуть ділитися із Кіберполіцією даними про платіжні шахрайства

Нацбанк пожалівся на недостатній рівень співпраці банків із правоохоронцями.

Про цю проблему повідомила начальниця управління захисту прав споживачів фінансових послуг НБУ Ольга Лобайчук на конференції XXIV Payments & Security EMA Conference.

«Чомусь, по різним причинам, не всі банки хочуть комунікувати з колегами, які займаються розслідуваннями кіберзлочинів. Ця проблема є суттєвою, ця проблема стала №1 в період воєнного стану по кількості і сумі збитків. Це говорить про те, що ми з вами недопрацьовуємо», – заявила Ольга Лобайчук, передає «Фінансовий клуб».

Під час війни кількість шахрайських операцій зросла в 6 разів у порівнянні із роками до повномасштабного вторгнення.

Середня сума шахрайської операції в 2023 році становила 8500 грн. Популярні схеми: непостачання товару після передплати в мережі, дзвінки від імені банків, фішинг, прохання про допомогу через соцмережі.

За 2023 рік шахраї «заробили» понад 3 млрд грн (в 2022-му – 1 млрд грн).

Ольга Лобайчук зазначала, що статистика втрат від шахраїв, яку НБУ отримує від банків, менша, ніж дані Нацполіції, яка отримала в 2023 році 209,382 тис. звернень громадян щодо шахрайства. При тому, що і дані Нацполу можуть бути занижені, бо «не всі постраждалі фізичні особи йдуть до правоохоронних органів».

«В статистиці НБУ, з точки зору банків, це доведені факти. Чому цифри в п’ять разів менші, ніж ті, які "пішли" до наших правоохоронних органів? І чому дуже по-різному банки подають ці цифри?» – запитала вона.

За цими даними, в 2023 році кількість незаконних дій з платіжними картками, за якими були понесені збитки, становила 272 тис. операцій. Сума збитків надавачів платіжних послуг, торговців та клієнтів від незаконних дій з платіжними картами становила майже 833 мн грн. Середня сума операції – 3065 грн.

«Банки і платіжні установи дуже часто перекладають відповідальність на клієнта. Такі історії, як в інших країнах, коли компенсація втрат чи збитків автоматично здійснюється фінустановою, в якій обслуговується клієнт, у нас зазвичай не працюють», – зазначила Ольга Лобайчук.

Хоча були випадки, коли клієнти несли втрати через проблеми із системами захисту банків. Вона пояснила, що це могли бути випадки фроду з боку співробітників банку на нижньому і середньому рівнях, або результати небажання банку впроваджувати нові системи захисту.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу