Про це заявили банкіри під час круглого столу «Як банки працюють з проблемними кредитами під час війни», проведеного «Фінансовим клубом».

«Найбільш потужним елементом, який вплинув на зменшення проблемних активів, є реструктуризація і робота з клієнтами», – заявив виконавчий директор напряму непрацюючих активів Кредобанку Анджей Голка.

Інші способи врегулювання NPL є менш суттєвими. «Минулого року списаних кейсів у нас було лише 0,5%, проданих кейсів – 2,5%, з яких дві третини – з позабалансу, – зазначив він. – З місяця в місяць на 0,5 відсоткових пункта зменшуємо прострочку. І це для нас найбільш важливий показник».

«У нас найбільша частка врегулювання проблемного портфеля – це реструктуризація», – підтвердив цей тренд заступник директора – начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів ПУМБ Андрій Джура.

Директор департаменту реструктуризації та стягнення Укрексімбанку Анатолій Лола розповів, що з початку широкомасштабного вторгнення банку вдалося провести «декілька дуже великих реструктуризацій заборгованості позичальників». «Оперативне реагування на свіжих проблемних позичальників є запорукою успіху, щоб портфель NPL не йшов у категорію повністю безнадійних, а давав можливість його погасити, – каже банкір. – Робота з «проблемкою» – це не просто щось забрати і продати, а отримати в погашення найбільшу суму грошових коштів».

Реструктуризацію позичальникам пропонують не тільки діючі банки, а й Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який управляє портфелями банків в процесі ліквідації.

«Фонд має цікаві умови, і клієнти звертаються за реструктуризацією. В I кварталі більшість надходжень була від реструктуризації кредитної заборгованості. Ми розробили досить лояльні умови для клієнтів. І погоджуємо десь 99% запитів клієнтів, зокрема юридичних осіб», – зазначив начальник відділу стратегії задоволення вимог кредиторів ФГВФО Богдан Дубенський. З початку дії програми реструктуризації Фонд вже отримав понад 730 млн грн.