![Рік повномасштабного вторгнення у фінансових графіках](/media/k2/items/cache/63fc862a5bc55a1ca73fd5036645d736_M.jpg)
Рік повномасштабного вторгнення у фінансових графіках
Фінансова система України встояла під тиском повномасштабного вторгнення росії, хоча й не змогла уникнути негативних наслідків. Прискорення інфляції, збільшення вартості грошей, погіршення якості кредитів та зростання потреби українців в цілодобовому доступі до заощаджень – тренди, які лише загострилися в перший рік вторгнення. FinClub візуалізував їх.
Інфляція, яка в 2022 році стала головною економічною проблемою світу, восени досягла свого максимуму і почала пригальмовувати. В Україні, як і в багатьох інших країнах Європи, споживча інфляція досягла локального піку в жовтні та вийшла на плато. Навіть в США, де ціновий пік було досягнуто ще в червні, інфляційне сповільнення залишається млявим. В Україні ж попри війну, найбільшу в Європі з часів Другої світової, інфляція сягнула «лише» 26,6%, що навіть не є рекордом.
На початку російського вторгнення НБУ тримав облікову ставку на низькому рівні в 10%, «заливаючи» банки дешевим рефінансуванням під 11%. За два тижні банки набрали кредитів на 65 млрд грн, очікуючи штурми вкладниками відділень банків. Але паніка швидко вгамувалася, тому банки повернули НБУ частину «зайвих» коштів – із піку в 160 млрд грн портфель рефінансу скоротився до 114 млрд грн.
Подальше посилення інфляційного та девальваційного тиску змусило Нацбанк в червні відмовитися від м’якої монетарної політики. Підняття облікової ставки до 25% автоматично зробило дорогим все надане банкам рефінансування: вони почали шукати способи, як найшвидше повернути рефінанс, за яким були змушені платити 27% річних. До кінця року банки повернули 76 млрд грн, залишок боргу впав до 38 млрд грн, і на початку 2023-го цей тренд продовжився.
Джерелом заміщення ресурсної бази мали стати кошти фізичних осіб, однак очікуване підвищення депозитних ставок в реальності виявилося малопомітним для вкладників. Незважаючи на те що окремі банки готові були платити вкладникам до 17-18%, переважно на короткі терміни, річний індекс UIRD, який відслідковує показники 20 найбільших «депозитних» банків, не перевищив навіть 14% річних.
Відсутність фінансового стимулу до довгострокового зберігання коштів на депозитах посилила тренд, який проявився ще під час пандемії ковіду – стрімке зростання залишків на карткових та поточних рахунках українців. Зараз кошти українців із режимом доступу 24/7 вже більш як вдвічі (468,4 млрд грн) перевищують їхній портфель строкових вкладів (185 млрд грн). Ще в березні 2020 року це була пропорція 1:1, але початок пандемії кардинально змінив фінансову поведінку українців.
Валютний портфель демонстрував схожий тренд: обсяг депозитів населення в іноземній валюті з початку вторгнення танув щомісяця, досягнувши мінімуму в липні ($3,19 млрд), тоді як залишки коштів на вимогу коливалися менш суттєво. Тренд відпливу валюти з банків зупинила поява в липні так званих конвертаційних депозитів – до кінця року портфель валютних вкладів досяг $4,07 млрд.
Залучені кошти банки не були схильні спрямовувати на кредитування через погіршення платіжної дисципліни. Рівень NPL, який на початок березня становив рекордно низькі 26,6%, до кінця року зріс до 38,1%. Обсяг непрацюючих кредитів за цей період збільшився з 305 млрд грн до 432 млрд грн.
Формування додаткових резервів та перевищення темпів погашення кредитів над новими видачами призвело до стрімкого скорочення чистого кредитного портфеля банків з 796 млрд грн наприкінці лютого 2022 року до 640 млрд грн наприкінці року. Водночас інвестиції банків в ОВДП зменшилися менш суттєво – з 525 млрд грн до 486 млрд грн. Однак вже на початку 2023-го банки повністю нівелювали це скорочення, докупивши, під регуляторним тиском Нацбанку, ОВДП до рівня в 522 млрд грн.
Ринковими методами «змусити» банки купувати ОВДП для фінансування дефіциту бюджету було неможливо. Після початку вторгнення Мінфін припинив продавати облігації з терміном обігу понад три роки, залишивши лише короткі випуски, ставки за якими зменшив до 9,9-11,25%, апелюючи до «патріотичності» таких інвестицій. Першим високих ставок для себе домігся НБУ, який прив’язав вартість емісійного фінансування бюджету до облікової ставки, яка в червні сягнула 25%.
Восени обсяги викупу облігацій Нацбанком скоротилися, що зменшило і середню вартість усіх розміщених ОВДП, хоча ставки на первинних аукціонах Мінфіну, навпаки, почали зростати. Вже в січні 2023-го, коли вперше з початку повномасштабного вторгнення росії не було емісійного фінансування бюджету, середні ставки первинних аукціонів і всіх розміщених ОВДП зрівнялися і склали 18,6%.
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
Схожі матеріали (за тегом)
![З банків мобілізували на фронт до 15% чоловіків](/media/k2/items/cache/613a2032931eecc84e8c37f99ed41c93_S.jpg)
![Фінансові установи переказують кошти на підтримку лікарні «Охматдит»](/media/k2/items/cache/3a9638b638d2ac673a0c16a95911c1ec_S.jpg)
![Україна отримає перший транш від заморожених активів рф до кінця літа](/media/k2/items/cache/b96b6723a213578b50efed7cc055e11e_S.jpg)
![Країни ЄС можуть надати до 60% кредиту під заставу доходів з активів рф](/media/k2/items/cache/5d4359294e33d616a85e6820742242a2_S.jpg)
![DFC застрахує політичні ризики в Україні на $350 млн](/media/k2/items/cache/65cc5b90c1e4420415b411a030596c87_S.jpg)
ТОП-новини