Інфляція, яка в 2022 році стала головною економічною проблемою світу, восени досягла свого максимуму і почала пригальмовувати. В Україні, як і в багатьох інших країнах Європи, споживча інфляція досягла локального піку в жовтні та вийшла на плато. Навіть в США, де ціновий пік було досягнуто ще в червні, інфляційне сповільнення залишається млявим. В Україні ж попри війну, найбільшу в Європі з часів Другої світової, інфляція сягнула «лише» 26,6%, що навіть не є рекордом.

На початку російського вторгнення НБУ тримав облікову ставку на низькому рівні в 10%, «заливаючи» банки дешевим рефінансуванням під 11%. За два тижні банки набрали кредитів на 65 млрд грн, очікуючи штурми вкладниками відділень банків. Але паніка швидко вгамувалася, тому банки повернули НБУ частину «зайвих» коштів – із піку в 160 млрд грн портфель рефінансу скоротився до 114 млрд грн.

Подальше посилення інфляційного та девальваційного тиску змусило Нацбанк в червні відмовитися від м’якої монетарної політики. Підняття облікової ставки до 25% автоматично зробило дорогим все надане банкам рефінансування: вони почали шукати способи, як найшвидше повернути рефінанс, за яким були змушені платити 27% річних. До кінця року банки повернули 76 млрд грн, залишок боргу впав до 38 млрд грн, і на початку 2023-го цей тренд продовжився.

Джерелом заміщення ресурсної бази мали стати кошти фізичних осіб, однак очікуване підвищення депозитних ставок в реальності виявилося малопомітним для вкладників. Незважаючи на те що окремі банки готові були платити вкладникам до 17-18%, переважно на короткі терміни, річний індекс UIRD, який відслідковує показники 20 найбільших «депозитних» банків, не перевищив навіть 14% річних.

Відсутність фінансового стимулу до довгострокового зберігання коштів на депозитах посилила тренд, який проявився ще під час пандемії ковіду – стрімке зростання залишків на карткових та поточних рахунках українців. Зараз кошти українців із режимом доступу 24/7 вже більш як вдвічі (468,4 млрд грн) перевищують їхній портфель строкових вкладів (185 млрд грн). Ще в березні 2020 року це була пропорція 1:1, але початок пандемії кардинально змінив фінансову поведінку українців.

Валютний портфель демонстрував схожий тренд: обсяг депозитів населення в іноземній валюті з початку вторгнення танув щомісяця, досягнувши мінімуму в липні ($3,19 млрд), тоді як залишки коштів на вимогу коливалися менш суттєво. Тренд відпливу валюти з банків зупинила поява в липні так званих конвертаційних депозитів – до кінця року портфель валютних вкладів досяг $4,07 млрд.

Залучені кошти банки не були схильні спрямовувати на кредитування через погіршення платіжної дисципліни. Рівень NPL, який на початок березня становив рекордно низькі 26,6%, до кінця року зріс до 38,1%. Обсяг непрацюючих кредитів за цей період збільшився з 305 млрд грн до 432 млрд грн.

Формування додаткових резервів та перевищення темпів погашення кредитів над новими видачами призвело до стрімкого скорочення чистого кредитного портфеля банків з 796 млрд грн наприкінці лютого 2022 року до 640 млрд грн наприкінці року. Водночас інвестиції банків в ОВДП зменшилися менш суттєво – з 525 млрд грн до 486 млрд грн. Однак вже на початку 2023-го банки повністю нівелювали це скорочення, докупивши, під регуляторним тиском Нацбанку, ОВДП до рівня в 522 млрд грн.

Ринковими методами «змусити» банки купувати ОВДП для фінансування дефіциту бюджету було неможливо. Після початку вторгнення Мінфін припинив продавати облігації з терміном обігу понад три роки, залишивши лише короткі випуски, ставки за якими зменшив до 9,9-11,25%, апелюючи до «патріотичності» таких інвестицій. Першим високих ставок для себе домігся НБУ, який прив’язав вартість емісійного фінансування бюджету до облікової ставки, яка в червні сягнула 25%.

Восени обсяги викупу облігацій Нацбанком скоротилися, що зменшило і середню вартість усіх розміщених ОВДП, хоча ставки на первинних аукціонах Мінфіну, навпаки, почали зростати. Вже в січні 2023-го, коли вперше з початку повномасштабного вторгнення росії не було емісійного фінансування бюджету, середні ставки первинних аукціонів і всіх розміщених ОВДП зрівнялися і склали 18,6%.