Вкладники в законі

Вкладники в законі

Президентський законопроект про зміну системи гарантування вкладів покликаний не тільки виплатити 1,2 млрд грн постраждалим в афері Банку Михайлівського, а й запобігти подібним випадкам у майбутньому. Фінансовим компаніям заборонять залучати кошти фізосіб, що позбавить ресурсів понад десяток установ, а банкам обмежать роботу із коштами фізосіб за квазісхемами. Це може обмежити P2B-кредитування, запущене ПриватБанком.



Ціна питання

Спірна ініціатива глави держави про виплату компенсації кредиторам двох фінансових компаній, пов'язаних з Банком Михайлівським, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізосіб обійдеться державі в 1,2 млрд грн. Від афери Банку Михайлівського постраждало 14 тис. чоловік, «переважна більшість» з них отримає компенсацію в розмірі до 200 тис. грн.

Виплати почнуться через 20 робочих днів після того, як закон набуде сили, а законопроект № 5390 парламент розгляне вже сьогодні. «Більшість з цих вкладників – пенсіонери. Я сподіваюся, що справедливість переможе, а ми повернемо ці гроші після того, як попрацюємо з правоохоронцями», – заявив учора директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. Понад 45% постраждалих від схеми – це люди старше 55 років «з низьким рівнем правової та фінансової культури», яким не розповідали, що їхні вкладення не гарантуються Фондом.

У Фонді уточнили, що випадків, коли на рахунках було понад 200 тис. грн, небагато. «Це поодинокі випадки. Усе робилося так, щоб сума вкладу гарантувалася державою», – сказали FinClub в прес-службі. Заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик зазначив, що усі договори, які потраплять під дію нового закону, ретельно перевірятимуться. «Якщо ми будемо бачити, що це договір з афілійованими особами, то ми не просто не повернемо їм кошти, а й будемо з них вимагати компенсацію», – сказав він.

Законопроект президента піддався критиці через гарантування вкладень, включаючи відсотки, людей, які підписували договори позики з фінансовими компаніями, не знаючи або не бажаючи усвідомлювати те, що їхні інвестиції не захищені. Але коли Банк Михайлівський збанкрутував, вони відразу ж почали вимагати від ФГВФО компенсацію. «Набула поширення схема, за якою в приміщеннях банку фізособам пропонується підписувати не договори банківського вкладу, а договори позики з небанківськими фінансовими установами через повіреного, яким виступає банк. З метою введення в оману споживачів щодо суті предмета договору банк відкриває кожному клієнту банківський рахунок, з якого в подальшому кошти перераховуються на рахунки небанківських фінустанов», – зазначено в поясненні до законопроекту.

Фонд планує стягнути 1,2 млрд грн для виплат з організаторів афери. Для цього закон наділить Фонд правом висувати грошові вимоги до небанківських фінансових установ, а також до пов'язаних з банком осіб. «У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з ними до суду. Вимоги забезпечуються арештом коштів і майна осіб, до яких вони заявлені, як забезпечення позову», – зазначено в законопроекті. «Для нас важливо не те, на скільки сядуть організатори цих схем, а те, як простежити ланцюг перекидання активів, знайти ці активи і включити їх до ліквідаційної маси», – говорить Андрій Оленчик.

Тотальна заборона

Закон допоможе постраждалим в афері Банку Михайлівського, але його не можна буде застосувати до майбутніх афер. У перехідних положеннях законопроекту вказано, що до банківського вкладу, який гарантується ФГВФО, «прирівнюються кошти, які залучені від фізособи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, який виступив повіреним за таким договором» і який на момент набуття новим законом чинності вже був неплатоспроможним. У ФГВФО не змогли назвати жодного іншого банку з понад 80 банків-банкрутів, в якому, як і в Банку Михайлівському, були б ідентичні зловживання.

Але виключати такі випадки у Фонді не стали. «Подібні схеми не були масовими. Такі випадки якщо й будуть, то дуже небагато, і суми там будуть несуттєві. Якщо до нас надійдуть заявки від вкладників, ми кожну з них вивчатимемо індивідуально», – пообіцяв Андрій Оленчик. При цьому в законопроекті зазначено, що необхідно встановити факт того, що банк не проінформував фізособу «під розпис» про відсутність гарантій у подібних інвестицій.

Закон не застосовуватиметься до майбутніх афер, оскільки він покликаний не допустити їх. У законі «Про фінансові послуги та держрегулювання ринків фінпослуг» буде прописано заборону фінансовим установам залучати кошти фізосіб (крім учасників такої установи), в тому числі шляхом отримання позики, із зобов'язанням їх повернення. Заборона не застосовуватиметься до фінансових установ, право яких на залучення грошей фізосіб закріплено законодавством, наприклад, до кредитних спілок. «Безкарність породжує спокуси. Запропонований законопроект повинен наглухо заблокувати подібні схеми в майбутньому», – заявив Андрій Оленчик.

Цього року 11 фінансових компаній займалися залученням коштів населення. Крім двох компаній, з якими працював Банк Михайлівський – «Інвестиційно-розрахунковий центр» та «Кредитно-інвестиційний центр», – гроші у населення залучали «Мікрокредитний центр БМ», «Трійка Капітал», «Каса народної допомоги», «Кеш Енд Гоу Україна», «МСБ Капітал», «Лайм-Фінанс», «Інфінанс», «Алекс Капітал», «Капітал і традиції». Але регулятор не знає, чи залучали ці компанії кошти населення самостійно або за сприяння банків.

«У нас саме поняття фінансової компанії трансформувалося. Ті ніші, де вони працювали, зайняли банки. В результаті фінкомпанії почали шукати нові ніші. Залучення коштів від населення - одна з них. При цьому ризики тут набагато вище, тому потрібно або посилювати вимоги до таких компаній, встановлюючи більш чіткі нормативи до розміру капіталу і активними операціями, прирівнюючи їх до банків, або забороняти працювати в цьому сегменті», - вважає голова комісії зі страхування УТФА В'ячеслав Черняховський.

У Нацкомфінпослуг підтримують заборону на залучення вкладів у населення фінкомпаніями. «Ми вже вносимо відповідні зміни в наші нормативно-правові акти. Більш того, регулятор зараз розробляє нові пруденційні нормативи. І до тих фінансових компаній, кредитних установ, які працюють за рахунок позикових коштів, будуть встановлюватися більш жорсткі вимоги», - каже FinClub член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов.

У законі «Про банки та банківську діяльність» також пропишуть обмеження. Банкам заборонять залучати кошти фізосіб з метою їх прямого розміщення в кредити без відображення цих операцій в зобов'язаннях та активах банку. Це формулювання дивним чином схоже на нову схему роботи ПриватБанку із коштами фізосіб в проекті КУБ: клієнти за рахунок грошей на своїх поточних рахунках кредитують бізнес. У ПриватБанку не змогли прокоментувати цю норму. «Ми поки вивчаємо законопроект», – сказали в прес-службі. НБУ пообіцяв сьогодні пояснити суть нової вимоги, а також розповісти про санкції до банків, які порушать цю норму.

Установам буде недостатньо лише показати «на балансі» такі операції. Банк, який виконує функції повіреного, агента, посередника або представника із залучення грошей фізосіб на користь третіх осіб (не має значення, це небанківська фінансова компанія або бізнес), буде «зобов'язаний попередньо ознайомити в письмовій формі фізичних осіб про те, що такі кошти не є банківським вкладом фізособи, на який поширюються гарантії ФГВФО».

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу