Всупереч впевненій тенденції зниження темпів інфляції, Нацбанк вкотре залишив незмінним рівень облікової ставки на позначці 22%. Теоретично це повинно означати, що вартість грошей на ринку залишатиметься незмінною. Однак практика роботи банківської системи показує, що вплив облікової ставки значно перебільшено.
Нацбанк переходить з 2016 року до інфляційного таргетування: після нинішнього зростання цін у півтора рази найближчими роками вони повинні збільшуватися усього на 5-12% на рік. НБУ нестиме політичну відповідальність за утримання інфляції в цих межах, а не за валютний курс гривні. Парадокс ситуації полягає в тому, що для досягнення низького росту цін НБУ, будучи прихильником гнучкого курсу, не повинен допускати сильну девальвацію.
Тримай ставку вище
Національний банк, який вже майже три місяці утримує облікову ставку на рекордно високому рівні, не планує її знижувати. Комітет з монетарної політики НБУ за підсумками засідання 27-28 травня ухвалив рішення рекомендувати правлінню зберегти її на рівні 30%.
Центробанк при цьому визнав «істотне прискорення споживчої інфляції – у квітні до 60,9% в річному вимірі». Значним чинником зростання стало підвищення тарифів на ЖКП та природний газ. «Члени комітету зазначили, що під час проведення монетарної політики НБУ повинен застосовувати наявні інструменти не у відповідь на поточну інфляцію, а враховуючи її прогнозну динаміку, інфляційні очікування населення та бізнесу. Є ймовірність, що інфляція після досягнення свого піку істотно сповільниться у наступні 12 місяців», – заявили в НБУ. Тому монетарна політика має обмежити наслідки від інфляційного шоку.
Члени комітету «прийшли до думки про доцільність збереження облікової ставки в 30%» з метою формування стійкої тенденції стабілізації грошово-кредитного ринку. За їхньою оцінкою, високий рівень облікової ставки «допомагатиме формуванню спадного тренду інфляції та стимулюватиме подальше повернення депозитів у банківську систему». Банки зараз беруть стабілізаційні кредити в НБУ під 30% річних і вище, тому зацікавлені залучати вклади населення навіть під ідентичний високий відсоток. У разі зниження ризиків для стабільності гривні НБУ вивчить можливість пом'якшення грошово-кредитної політики.
4 березня 2015-го Нацбанк збільшив облікову ставку з 19,5% до 30% річних. До цього ставка, яка утримувалася на рівні 14% з 13 листопада 2014 року, підвищувалася 6 лютого. Нинішнє значення облікової ставки є максимальним з 2000 року: з 24 березня 2000-го її було знижено з 35% до 32% річних, потім з 10 квітня – до 29%, з 15 серпня – до 27% річних.
Напередодні, 26 травня, президент Петро Порошенко на зустрічі з членами Американської торгової палати та Європейської Бізнес Асоціації висловив думку, що ситуація в економіці та фінансовій системі дозволяє поставити питання зниження облікової ставки для полегшення доступу підприємств до кредитів. «Прийшов час, я вважаю, що ставку можна знижувати», – сказав він.
Очікування зниження
Банкіри згодні з тим, що зараз немає причин для зниження облікової ставки, бо нинішній показник відображає ціну грошей і масштаб інфляції. «Поточний рівень облікової ставки відповідає тим цілям, для досягнення яких вона вводилася: стабілізації фінансового ринку та контролю рівня інфляції з метою переходу до інфляційного таргетування. Підвищення облікової ставки свідчить про посилення кредитно-грошової політики з боку регулятора, що загалом виправдано в поточній ситуації, – говорить FinMaidan перший заступник голови правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Але вплив збільшення облікової ставки на інфляцію досить опосередкований, тому що інфляція викликана насамперед подорожчанням імпортних товарів внаслідок стрімкої девальвації гривні».
Коли ситуація на ринку зміниться, з'явиться можливість знизити рівень головного індикатора грошово-кредитного ринку, оскільки в довгостроковій перспективі дорогі кредити небезпечні для економіки, яка перебуває в рецесії. «Уже за один-два квартали негативний вплив високої ставки на економічну динаміку перевищить її первісний позитивний стабілізуючий ефект. Тому ми очікуємо, що влітку НБУ почне поступово знижувати облікову ставку до рівня 20-25%, – говорить директор департаменту організації банку та стратегії Кредобанку Роман Лепак. – Імовірність подальшого підвищення ставки дуже незначна. Це можливо лише в разі сильної дестабілізації валютного ринку, як в лютому цього року, коли підвищення ставки буде для НБУ, в першу чергу, інструментом «аварійного» реагування».
Як тільки падіння ВВП припиниться, облікова ставка може істотно знизитися, щоб полегшити відновлення кредитування. «У разі виявлення позитивних інфляційних тенденцій Нацбанк може знизити облікову ставку вже протягом найближчих трьох місяців, не чекаючи фактичного виходу інфляції на 30-відсоткову позначку. Є всі підстави вважати, що після підвищення тарифів на послуги ЖКГ у квітні-травні інфляція почне затухати. Якщо ситуація в країні не піднесе неприємних сюрпризів, через 12 місяців інфляція може впасти нижче 20%», – раніше повідомив FinMaidan головний економіст Альфа-банку Олексій Блінов.
Вікторія Руденко, Олена Губар
Ціновий ривок
Березневий ціновий стрибок Державна служба статистики оцінила в 10,8-відсоткову інфляцію. Це більш ніж удвічі вище за темпи зростання цін у лютому (5,3%). За 12 місяців, від березня 2014-го, ціни, розраховані за споживчим кошиком середнього українця, вже зросли на рекордні 45,8%, а в I кварталі 2015-го – на 20,3%. Останнього разу ціни росли швидше іще на початку 1996 року (+ 21%). Таким чином, цей ціновий стрибок став унікальним від моменту введення національної грошової одиниці – гривні.
У березні найбільше – на 31,9-39,2% – подорожчали фрукти, соняшникова олія та цукор. На 16,9-29,4% зросли ціни на безалкогольні напої, овочі, рис, хліб, макаронні вироби, рибу. В цілому ціни на продукти харчування зросли менше – на 15,6%, оскільки яйця, сир, молоко і м'ясо подорожчали всього на 1,2-6,2%. Товари, ціни на які залежать від вартості імпорту, – одяг, взуття та побутова техніка – також повільно дорожчали (10,4-13,3%). Підвищення цін на транспорт на 7,4% було викликане подорожчанням транспортних послуг (+ 9,7%) і палива (+ 9,3%).
Винна гривня
Цей стрибок цін був зумовлений девальвацією гривні. «Зниження курсу гривні з певним лагом знайшло своє відображення у вартості продукції – як імпортованої, так і виробленої в Україні. Імпортери закордонних товарів, зважаючи на зміни закупівельних цін, переглянули вартість продажу продукції всередині країни. Через подорожчання бензину зросли транспортні витрати, і в результаті ціни на більшість продовольчих товарів істотно зросли», – відзначає аналітик ІК «Альтана Капітал» Яна Лаврик. З січня до березня долар подорожчав на 48,7% – з 15,76 грн/$ до 23,45 грн/$. При цьому наприкінці лютого курс на міжбанку досягав 30 грн/$, що змушувало бізнес підвищувати ціни навіть кілька разів за день. Втім, після «відкату» курсу ціни майже не знизилися. «Для нашої країни характерна ситуація, коли після усунення дестабілізуючого чинника ціни не знижуються», – нарікає Яна Лаврик.
Більш того, у квітні інфляція якщо й почне згасати, то цей спад буде незначним. У березні плата за комунальні послуги зросла лише на 1,1%, а вартість гарячої води та опалення навіть знизилася на 0,2%. Це єдиний показник, де зафіксована дефляція. Проте вже в квітні-травні тарифи на опалення, електроенергію та газ виростуть в 1,5-5 разів. «Головним чинником стане різке зростання тарифів на послуги ЖКГ, рішення про яке було прийнято відповідно до вимог МВФ», – говорить Яна Лаврик. Після того як девальвація та зростання енергетичних тарифів «відіграють» свій вплив на споживчий ринок, темпи інфляції знизяться, але зростання цін не зупиниться. Адже до ціни імпортних товарів увійде новий додатковий збір 5-10% від вартості товару.
Час дорогих грошей
У січні середньорічна інфляція досягла 28,5%, повідомив Держстат 6 лютого. Цього ж дня облікова ставка НБУ зросла з 14% до 19,5%, а 4 березня – до 30%. Через два дні Держстат повідомив про прискорення середньорічної інфляції до 34,5%, а зараз вона досягла 45,8%. Але це не означає, що НБУ тепер автоматично підвищить вартість своїх грошей для банків. Минулого тижня директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук сказав журналістам, що «у них немає кількісних критеріїв для зміни облікової ставки».
При цьому втручання НБУ в ціновій процес не очікується – НБУ домовився з МВФ про перенесення дати переходу до інфляційного таргетування. «Вплив Нацбанку на зростання споживчих цін в Україні обмежений, оскільки інфляція викликана головним чином впливом структурних факторів, а не монетарних. Безумовно, НБУ може вживати заходів щодо стримування зростання цін, у тому числі за рахунок стерилізації грошової маси, але усе-таки ефективність таких заходів буде невисокою. Навряд чи регулятор піде на подальше збільшення процентної ставки, оскільки це досить слабо вплине на інфляцію», – вважає Яна Лаврик.
Центробанк очікував прискорення інфляції. «За прогнозом НБУ, в 2015 році споживчі ціни зростуть на 30%. Поки немає причин цьому прогнозу не вірити. Отже, пік зростання цін припаде на I півріччя, потім темп інфляції почне спадати, і вийде 30% на кінець року. Оскільки ситуація розвивається в рамках очікувань, опублікованих в інфляційному звіті, то немає підстав для посилення монетарної політики», – говорить старший економічний стратег компанії AYA Capital Павло Ілляшенко. Середньорічна інфляція на кінець II кварталу складе 38,6%. «Виходячи з прогнозу було встановлено облікову ставку. Якщо все відбувається так, як очікувалося, і уже вжито заходів, то нові заходи не потрібні», – вважає він. В уряді на початку березня затвердили песимістичний прогноз інфляції в 42,8%.
Реалізація цього сценарію – нові проблеми для банківського ринку. Як повідомляв FinMaidan, ПриватБанк у гонитві за депозитами вже готовий витрачати на залучення грошей понад 30% річних (див. "Акція безподаткової щедрості"). «Ціна гривневих ресурсів дуже залежить від інфляції. Якщо брати чисту теорію, людина не повинна тримати гроші в банку нижче за ставку інфляції. Інакше її гроші проїдатимуться. Якщо уряд заявляє про можливість інфляції в 42% – її ще немає, але заявляє, - то, швидше за все, ми можемо очікувати, що ставки за депозитами підуть вгору. Відповідно, піднімуться й кредитні ставки. Зараз це так швидко не відбувається, і слава богу. Тому що ставки й так високі. Але в принципі ставки завжди повинні залежати від інфляційних очікувань», – пояснював ще в березні ризики високої інфляції заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Про курс
«Цього року гривня знецінилася щодо долара на 100% у народній термінології. Але що Нацбанк сам міг зробити у цій ситуації?» – з такого питання голова НБУ Валерія Гонтарєва розпочала свою підсумкову прес-конференцію. Вона нагадала, що девальвація пройшла в кілька етапів. Курс почав знижуватися ще в лютому. У квітні Нацбанк відмовився від політики підтримки фіксованого курсу і запустив плаваючий. У серпні курс долара досяг позначки у 11,7 грн. У Нацбанку вважають цей рівень рівноважним, тому що рахунок поточних операцій перейшов у стабільний стан, і НБУ почав обговорювати можливість зняття усіх валютних обмежень.
Однак військові дії на Донбасі спровокували паніку серед населення і зростання попиту, з яким НБУ міг впоратися тільки жорсткими адміністративними заходами: обмеження на продаж готівкової валюти приблизно $200, перевірки контрактів, продаж 75% валютної виручки, заборона на виплату дивідендів. На підтримку курсу 12,95 грн/$ витрачено $1,3 млрд.
У листопаді Нацбанк знайшов рівноважний курс в діапазоні 15-16 грн/$. «Був стрибок до рівня 20 грн. Це сталося тоді, коли в Росії курс долара підскочив до 75 руб., а потім трохи опустився до 56 руб. Як людину, мене тішить те, що відбувається з рублем, – зізналася журналістам Валерія Гонтарєва. – Але як голову Національного банку України мене це засмучує, бо Росія залишається партнером України і впливає й на наш курс».
Про рефінансування
Нацбанк видавав банкам кошти двох видів: стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому в кожну з п'яти установ, які отримали такі позики, було введено куратора, а їхню діяльність було обмежено.
Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. Від початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Проте лише нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави і за умови введення куратора», – уточнила Валерія Гонтарєва.
Незабаром громадськість дізнається, які банки отримують рефінансування. Досі ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і поширюватиметься лише на нових позичальників НБУ.
Про капіталізацію банків
Цього року 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в капіталі сумарно на 66 млрд грн. Банки, які не зможуть наростити капітал самостійно, можуть звертатися за підтримкою до уряду. Але в НБУ вважають, що отримати її зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – сказала Валерія Гонтарєва. НБУ назвав вісім установ системно важливими: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. При цьому пані Гонтарєва зазначила, що в усіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ.
Нацбанк планує полегшити банкам життя через ситуацію, що склалася в країні. «Ми зробимо програму, коли збитки банків через ситуацію в Криму та зоні АТО не впливатимуть відразу на капітал, а будуть амортизовані за чотири роки», – зазначила голова центробанку.
Про реструктуризацію валютних кредитів
НБУ брав участь у розробці меморандуму між банками та позичальниками, згідно з яким валютні роздрібні кредити можуть бути переведені у гривню. Але центробанк Валерія Гонтарєва назвала виключно «посередником» у цьому переговорному процесі. На жодні пільги або фінансування від НБУ банки за такої конвертації розраховувати не можуть.
Законопроект народного депутата Руслана Князевича, прийнятий парламентом у першому читанні ще в липні, Нацбанк влаштовував, але цей документ так і не став законом. «У законопроекті все було чітко прописано. МВФ його також не критикував, тому що конвертація мала відбуватися за поточним курсом. Але час було згаяно, закон не прийняли, а курс відтоді значно виріс», – заявила Валерія Гонтарєва. Крім того, за її словами, мова повинна йти про конвертацію виключно обслуговуваних боргів, а не списаних (коли позичальник не платив).
Меморандум набуде чинності тільки за умови скасування мораторію на стягнення заставного житла. Банки готові зафіксувати в документі такі невигідні для них умови через те, що валютні кредити дійсно погано обслуговуються. МВФ наполягав, щоб це не було оформлено у вигляді закону. А у вигляді меморандуму це є добровільною ініціативою банків. Але очевидно, що у всіх, хто піде на таку реструктуризацію, буде негативний вплив на валютну позицію. У цьому випадку Нацбанк готовий погоджувати з банками нормативи.
Про банки-банкрути
Неплатоспроможними було визнано 33 банки. Це були як мертві установи, так і ті, що займалися нелегальною діяльністю, пов'язаною з відмиванням грошей, – з цієї причини з ринку виведено сім установ (в 2013 році обсяг ринку відмивання грошей оцінено в 300 млрд грн). При цьому голова НБУ повідомила, що такі банки повністю відповідали нормативам Нацбанку, тому що фактично не займалися банківським бізнесом. НБУ доводилося витрачати багато часу на виведення їх з ринку.
Тепер він має бажання робити це швидше. «Досі такі банки потрібно було визнати спочатку проблемними, потім неплатоспроможними. Далі кожен з них передавався під управління у ФГВФО. А потім власник такого банку приходив до Фонду з пропозицією купити установу назад, – розповіла Валерія Гонтарєва. – Такого не повинно бути. Тому ми плануємо у таких банків просто відразу забирати ліцензії».
Для попередження неконтрольованого зростання банкрутств банків НБУ ініціював збільшення відповідальності їх власників за доведення банків до неплатоспроможності. Вже подано до парламенту законопроект про посилення відповідальності акціонерів за інсайдерські кредити, а також власників і топ-менеджерів – за маніпуляції зі звітністю. «Досі у нас була така ситуація, що банки маніпулювали звітністю, а Нацбанк і навіть аудиторські компанії читали цю звітність і нічого не помічали», – констатує Валерія Гонтарєва.
Про свої функції
Нацбанк зняв з себе відповідальність за знецінення курсу національної валюти. Голова НБУ вкотре заявила, що основною функцією центробанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі ст. 6 закону «Про Нацбанк», при виконанні цієї функції НБУ повинен виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в країні. «Наше завдання – це підтримка цінової стабільності саме через стабільність цін, а не курсу якоїсь валюти. Підтримка курсу національної валюти – це нереальне завдання для центробанку будь-якої країни. У Конституції не написано, що Нацбанк має займатися підтримкою стабільності гривні через курс долара або євро. У нас ніколи вже не буде фіксованого курсу», – заявила пані Гонтарєва. Нацбанк підготує правки до Конституції.
Ціни, які в поточному році вже зросли на 20%, продовжать зростати такими ж високими темпами. Раніше в НБУ прогнозували споживчу інфляцію в 2015-му на рівні 12-15%. Однак енерготарифи підвищуватимуться, тому НБУ очікує інфляцію у 17-18%.
Олена Губар
Релізи
ТОП-новости
