Україна отримала нового міністра фінансів. З моменту звільнення влітку Олександра Данилюка обов'язки міністра виконувала його перший заступник Оксана Маркарова. Вона пропрацювала в Мінфіні вже з двома міністрами, тому підвищення її статусу було очікуваним. Парламентська підтримка для неї особливо важлива в світлі майбутнього підписання угоди з МВФ.
Мінфін провів у Великій Британії та США роуд-шоу, щоб переконати потенційних кредиторів позичити Україні близько $2 млрд на строк від 5 до 10 років. Якщо такі ризикові інвестори знайдуться, країні доведеться запропонувати їм прибутковість в діапазоні від 8% до 10%. І навіть під такі високі відсотки країна зможе залучити гроші лише завдяки протекції МВФ.
Міністерство фінансів тепер позичатиме по-новому. Кабмін затвердив нову стратегію управління держборгом, яка передбачає збільшення боргу в національній валюті, емісію гривневих єврооблігацій та відсутність виплат суверенним деривативам. Експерти знайшли її слабкі місця.
Мінфін екстрено вийшов на зовнішні ринки запозичень з розміщенням бондів номінальним об'ємом $725 млн під рекордно високу ефективну ставку в 9,2% річних. Україна заплатить за цим піврічним бридж-кредитом близько $32,3 млн, але зможе протриматися до отримання траншу кредиту МВФ і грошей інших інституційних кредиторів. Фінансова підтримка неназваних приватних інвесторів врятувала Україну від сценаріїв один гірший за інший.
Мінфін відібрав 34 банки для обслуговування бюджетників та пенсіонерів. Незважаючи на те що правила відбору були спрощені для банків, потрапити до заповітного списку вдалося не всім. Одні банки не ризикнули піти на конкурс, а іншим відмовили без зазначення причин. У тих, хто не пройшов, є шість місяців, щоб усунути порушення та спробувати свої сили знову.
Україна дотримується глобального тренда боротьби з ухиленням від сплати податків. Мінфін пропонує під загрозою штрафу зобов'язати заможних громадян декларувати свої доходи, а податківці отримають доступ до їхніх рахунків. Експерти вважають, що така незграбна спроба імплементувати західні директиви порушує принцип банківської таємниці.
Міністр фінансів Олександр Данилюк представив оновлену стратегію розвитку держбанків, яка повинна дозволити за п'ять років скоротити більш ніж удвічі – з 55% до 24% – частку держави на банківському ринку. Укргазбанк і ПриватБанк стануть повністю приватними банками, тоді як втрачати контроль в Ощадбанку та Укрексімбанку держава не хоче.
Українські державні облігації викликали підвищений інтерес у нерезидентів: їхній портфель гривневих ОВДП минулого тижня виріс на 3,5 млрд грн, до 9,3 млрд грн. Фінансисти вважають, що держоблігації стали привабливим активом після підвищення Нацбанком облікової ставки, що штовхає прибутковість держпаперів вгору. Бажання заробити більше 16% річних, а також отримати курсову різницю, в разі зміцнення гривні, спонукає іноземців йти на ризик.
Антимонопольний комітет хоче змусити Міністерство фінансів переглянути дискримінаційні ліцензійні правила для учасників ринку лотерей. Комітет вимагає позбавити держбанки преференцій, якими вони навіть не користуються, і дозволити виходити на ринок лотерей новим гравцям. Інакше монополістом ринку залишиться компанія «УНЛ», а плани Мінфіну отримати 2 млрд грн бюджетних надходжень стануть нездійсненною мрією.
Інституційна слабкість. Ці два слова – не бюрократична абракадабра, а причина появи багатьох проблем в Україні, хоча частина з них все ж викликана корупцією, некомпетентністю і саботажем.
Релізи
ТОП-новости
