Українцям хочуть спростити валютні операції. Проект EasyBusiness разом з Центром економічної стратегії підготував для Нацбанку детальний план скасування адміністративних та бюрократичних обмежень, через які бізнес втрачає на рік близько 15 млрд грн. У Нацбанку обіцяють вивчити ці пропозиції, але не дають гарантії їхньої реалізації на практиці.
Через бездіяльність уряду паливні компанії, що імпортують газ, нафту і бензин в Україну, почали працювати за більш складною процедурою купівлі валюти і фактично втратили можливість здійснювати авансові проплати. У п'ятницю НБУ визнав, що не може вирішити цю проблему, МЕРТ відмовилося йти компаніям назустріч, а Кабмін затягує ухвалення рішення. Учасники ринку вважають, що разом із зростанням попиту на паливо ця проблема збільшуватиметься, що може призвести до виникнення навесні дефіциту палива на ринку.
Прострочення валютних боргів має обходитися позичальникам дешевше, ніж гривневих кредитів. Верховний суд вирішив, що такі кредити не повинні індексуватися на рівень інфляції, оскільки в Україні не розраховується доларова інфляція. Банкіри вважають, що заборона на додаткові донарахування не знизить їхніх доходів під час стягнення валютних боргів.
Форекс-ринок хочуть легалізувати, дозволивши його учасникам працювати тільки за ліцензією Нацкомфінпослуг. Але отримання ліцензії – це лише частина їхніх майбутніх проблем: форекс-дилери повинні будуть направити 1 млн грн до спеціального гарантійного фонду, а обсяг керованих коштів залежатиме від розміру їхнього капіталу. Дилери вважають, що ця ідея буде реалізована не скоро, тому у них немає причин переживати.
НБУ повідомив банки про їхній обов'язок виявляти підозрілі фінансові операції, пов'язані з купівлею валюти та її перерахуванням за кордон. Банки зобов'язані з'ясовувати економічний сенс таких операцій і збирати досьє на їхніх учасників. Якщо трансакція виглядатиме підозрілою, її можуть «заморозити». Це ускладнить роботу банківських клієнтів – юридичних осіб, але НБУ стане легше боротися зі схемами з виведення капіталу з України.
Нацбанк наділив себе правом не схвалювати банкам операції з купівлі або перерахування валюти, якщо такі угоди поєднуються з «ризиковими» операціями. Банкіри не знають, наскільки активно НБУ почне їх штрафувати і позбавляти доступу до валюти, вважаючи, що центробанк надав собі такі повноваження на всяк випадок.
Фрілансерам хочуть спростити отримання заробітку з-за кордону. Агенція USAID розробила законопроект, яким запропоновано звести всю документацію при проходженні валютного контролю до інвойсу, скасувати переклад з англійської та наявність підписів і печаток. Парадокс в тому, що НБУ вже дозволяв банкам не вимагати від клієнтів усі ці документи, але банкіри ускладнюють життя клієнтів, щоб убезпечити себе на випадок перевірок.
Українцям не слід розраховувати на зміцнення гривні. Мінфін заклав у бюджеті на наступний рік курс долара на рівні 24,1-24,4 грн, експерти солідарні з такою оцінкою і кажуть, що девальваційні фактори навіть сильніші, ніж здаються.
Мінфін підтримав ініціативу банків і Нацбанку щодо вирішення проблеми валютних боржників. Іпотечним позичальникам після переведення боргу в гривню за поточним валютним курсом спишуть від 25% до 100%. Для банків це прийнятний варіант: їхній збиток буде не таким великим, як при конвертації по 5,05 грн/$. Поточна ситуація їх також не влаштовує: через мораторій на вилучення квартир перестають платити навіть люди з грошима.
Нацбанк безпрецедентним чином розкрив ринок операцій обміну валют перед новими гравцями – відразу вісім компаній отримали ліцензії і можуть масово відкривати обмінники під своїми вивісками. Вони отримали ліцензії ще до того, як регулятор визначився з новими вимогами до операторів ринку. FinClub з'ясував, хто завдяки Нацбанку тепер зароблятиме на валютних операціях.
Релізи
ТОП-новости
