Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) схвалила "Рекомендації щодо запобігання порушень прав інвесторів та вжиття заходів щодо запобігання ризиків при здійсненні професійної діяльності на території проведення антитерористичної операції і тимчасово окупованій території".
Страховики понад усе
Новим главою Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері ринків фінансових послуг, став Ігор Пашко, а її членами – Ольга Гурбич, Ольга Максимчук, Денис Яструба і Олександр Зальотов. Попередній склад комісії ще в жовтні звільнився за власним бажанням, аби не підпасти під дію люстрації. А тимчасовий в.о. глави Максим Поляков пройшов до парламенту. Члена комісії Віктора Берліна було звільнено лише 30 січня.
Головною відмінністю нинішнього складу регулятора від попередніх є призначення на керівні посади фахівців страхового ринку. Ольга Гурбич була директором департаменту страхових продуктів СК «Allianz Україна», Денис Яструба – юристом СК «Країна», Ольга Максимчук відповідала за андерайтинг, методологію та перестрахування в СГ «ТАС», де вона була заступником голови. Олександр Зальотов минулого року став президентом Ліги страхових організацій України. Представників лізингових, факторингових компаній, а також кредитних спілок до складу членів комісії Петро Порошенко не включив.
Колишній співробітник Укрексімбанку, Укрінбанку та Правекс-банку Ігор Пашко майже невідомий страховому ринку, тому виникають сумніви у можливості необхідних змін. «Більшість нових членів комісії – це гарні виконавці: андерайтери, юристи. Наприклад, я брав на роботу в СК «Провідна» Ольгу Максимчук, можу дати їй лише позитивні характеристики. Але щоб змінити ситуацію на небанківському фінансовому ринку, потрібні кардинальні зміни і жорсткі рішення», – говорить FinMaidan голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. «До складу регулятора увійшли люди, що працюють на страховому ринку. Але, як і раніше, з нами ніхто не радився, кандидатури не обговорював, наші побажання не враховував. Є склад комісії, але немає ідеології, якої ця комісія буде дотримуватися. А якщо немає ідеології, то немає і особливих надій на зміни на ринку», – нарікає генеральний директор Української федерації страхування Галина Третякова. До того ж учасники ринку не хотіли б посилення окремих компаній за рахунок інших, адже відомо, що СК «Країна» належить Петру Порошенку, а СГ «ТАС» – Сергію Тігіпку.
Олександр Зальотов у 2014 року став радником голови Нацкомфінпослуг. «Йому навіть виділили кабінет в комісії», – сказало FinMaidan джерело в комісії. Більш того, 27 січня Олександр Зальотов заявив, що «кулуарне призначення керівників Нацкомфінпослуг суперечить духу реформ», тому відбір кандидатів необхідно здійснювати прозоро. «Кожен кандидат повинен ознайомити громадськість з програмою невідкладних заходів з реформування страхового ринку, а також підписати меморандум про взаємодію і спільні дії c інститутами громадянського суспільства в частині реформування страхового ринку», – стверджував він.
Ставка на фондовий ринок
Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку очолив Тимур Хромаєв – один із засновників ІК «Арта», де він займався корпоративними фінансами, інвестиційним банкінгом, торгівлею цінними паперами і управлінням активами. Він має досвід роботи в банках «ТАС-Інвестбанк» і «НРБ-Україна», а також в уряді: у 1997-2001 роках він працював у Міністерстві фінансів, в тому числі начальником управління ринків капіталу.
Попередній голова Дмитро Тевелєв, а також члени комісії Олексій Петрашко, Олексій Тарасенко, Євген Воропаєв і Анатолій Амелін були звільнені в рамках люстрації. Замість них членами НКЦПФР стали Юрій Буца, Ігор Назарчук, Олександр Панченко та Дмитро Тарабакін.
Двоє з них – Юрій Буца та Ігор Назарчук – мають досвід роботи в комісії. Юрій Буца – син заступника міністра оборони Богдана Буци, який обіймав посаду міністра Кабміну в уряді Юрія Єханурова. Кандидатуру Юрія Буци влітку минулого року міністр економіки Павло Шеремета пропонував на посаду заступника міністра економрозвитку з питань євроінтеграції. Ігор Назарчук, який був начальником відділу розвитку законодавства ДКЦПФР, зараз працює в адвокатській фірмі «Васько і Назарчук» і спеціалізується в галузі цивільного, банківського, фінансового та корпоративного права, інвестицій та цінних паперів.
Дмитро Тарабакін та Олександр Панченко – широко відомі як активні учасники фондового ринку. Дмитро Тарабакін є керуючим директором ІК «Драгон Капітал» і брав участь у процесі створення біржі ПФТС. Олександр Панченко в 2008 році очолив компанію «Трійка Діалог Україна», де відповідав за управління активами, НПФ та ІСІ. До цього працював в інвестиційній групі «Міленіум Капітал» та ІК «Проспект Інвестментс».
Новий склад комісії може продовжити реформи, розпочаті попереднім складом НКЦПФР. «У мене з'явився привід порадіти за майбутнє фондового ринку України. Він вперше за останні п'ять років потрапив у фокус уваги Адміністрації президента. Як ми не билися, не старалися, але ні фондовий ринок, ні нас не помічали. А програма розвитку фондового ринку перекидалася з Кабміну до Адміністрації президента і назад зі словами: «Не на часі». Але все, слава Богу, змінюється», – говорить FinMaidan екс-член комісії Анатолій Амелін.
Заступник голови Адміністрації президента Дмитро Шимків, представляючи співробітникам НКЦПФР їхнє нове керівництво, позначив ключові завдання: боротьба з корупцією, підвищення довіри до ринку і наповнення його інструментами, фінансування комісії учасниками ринку, розвиток напрямку іноземних цінних паперів, у тому числі міжнародних фінансових організацій, а також впровадження електронного документообігу. «Ми вже налагодили співпрацю з НБУ: якщо перші документи, необхідні для запуску ф'ючерсів, ми погоджували з Нацбанком кілька тижнів, то потім справа йшла набагато швидше. Сподіваюся, новий склад комісії продовжить розпочаті процеси», – вірить голова правління «Української біржі» Олег Ткаченко.
Очікування ринку цілком виправдані. Наприклад, Дмитро Тарабакін в «Драгон Капітал» більше 3,5 років працював над запуском в Україні подвійного лістингу – сьогодні його вже колишній роботодавець вивів на «Українську біржу» акції компанії «Миронівський хлібопродукт». Сам Дмитро Тарабакін активно пропонував державі «свій досвід». У квітні минулого року він направив листа прем'єр-міністру Арсенію Яценюку, в якому пропонував взяти на себе управління фондовим ринком, «якщо ви бачите необхідність у такому досвіді у вашому уряді й готові дати політичну підтримку реформам». А наприкінці грудня Рада Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв пропонувала призначити Дмитра Тарабакина главою НКЦПФР.
«В цілому глава і нові члени комісії – люди з ринку, які, очевидно, досить ясно розуміють поточну ситуацію та виклики, що стоять перед фондовим ринком, конкретні напрямки реформ, які потрібно реалізовувати, а не повторювати це слово, як мантру. Тому хотілося б побажати новопризначеному керівництву регулятора якомога швидше ухвалити програму розвитку ринку і створити умови для її оперативного виконання. Але не варто забувати, що НКЦПФР – це не тільки голова та члени, але ще кілька сотень професіоналів. І ефективність їхньої роботи залежить, звичайно, не від персоналій, а від поставлених цілей», – вважає глава біржі «Перспектива» Станіслав Шишков. Схожа думка і у іншого учасника ринку. «Я особисто знаю лише двох людей, в яких можна не сумніватись. Думку про всю комісію можна буде скласти за підсумками. Кожний окремо може бути гарним професіоналом, але чи вийде із них команда - побачимо дуже швидко», – каже керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.
Українські компанії та фізособи зможуть убезпечитися від валютних ризиків: фондові біржі ПФТС та «Перспектива» вчора отримали дозвіл регулятора на запуск торгів валютними деривативами. Цей інструмент має звести до нуля валютні ризики покупців ф'ючерсних контрактів, але для цього потрібен ліквідний строковий ринок.
Ставка на деривативи
Дві найбільші фондові біржі України, що контролюють 95% обсягу торгів на організованому біржовому ринку, підійшли до запуску валютних деривативів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 13 січня ухвалила зміни до правил бірж ПФТС і «Перспектива», що дозволяють торгівлю похідними інструментами, базовим активом яких є валюта.
Біржа ПФТС (16,4% ринку в січні-листопаді 2014-го) зможе ввести в обіг ф'ючерсні контракти на курс долара США до української гривні. Інструментарій біржі «Перспектива» (78,6%) буде набагато ширшим: ф'ючерсні контракти на курси гривні до долара США і євро, а також опціони на ці контракти. Дозвіл НКЦПФР був останньою регуляторною перешкодою перед запуском торгів, але не найскладнішим. Протягом кількох років створення ринку валютних деривативів блокував Нацбанк. Але в грудні центробанк все ж погодив зразкові форми контрактів.
Базовим активом контрактів стане курс долара США і євро до гривні, а виконанням зобов'язань за контрактом – сплата сторонами гривневих коштів (варіаційної маржі та підсумкової варіаційної маржі), повідомили в НКЦПФР. На біржі ПФТС не змогли назвати терміни запуску торгів, на «Перспективі» говорять про «найближчий час». «Українська біржа» (1,4% ринку) учора ж оголосила про тестові торги ф'ючерсними контрактами на долар США та афіноване золото. Але їх зразкові форми ф'ючерсних контрактів ще не зареєструвала НКЦПФР. Банки отримають доступ до цього ринку після 3 березня.
Доступ до ринку деривативів зможе отримати будь-яка особа: достатньо укласти договір з торговцем і депонувати необхідну для торгівлі суму грошей. «Такий інструмент за умови правильної організації його обігу та погашення може служити непоганим засобом хеджування валютних ризиків, у першу чергу імпортерів і навіть вкладників банків, які тримають депозити в національній валюті», – зазначає начальник відділу роботи з цінними паперами Кредобанку Назар Багрій.
Лавка інвесторів
Традиційно на строковому ринку використовується гарантійне забезпечення в 10-20%, що дозволяє купувати контракти на суму в 5-10 разів більшу за наявні гроші. У підсумку, щоб втратити усі кошти, достатньо буде відхилення курсу на 10-20%. Нагадаємо, за останній рік долар подорожчав в Україні, тільки офіційно, удвічі.
Використання деривативів може знизити валютні ризики позичальників та імпортерів, але інтерес фізосіб та юросіб до нового інструменту залежатиме від його ліквідності. Низька ліквідність ринку буде стимулювати маніпуляції. «Не варто забувати про невдачі, які вже відбувалися на ринку похідних інструментів України, зокрема, про випадки маніпуляцій в 2010 році. Вони мали місце у зв'язку зі слабкістю базового активу – індексу UX – і недоліками в розрахунку ціни експірації. Наслідком став значний відтік капіталу з ринку похідних інструментів і зміцнення недовіри до фінансового ринку», – нарікає Назар Багрій. Альтернатив валютним деривативам всередині країни немає. На зовнішньому ринку в інвесторів є беспоставочний форвард (NDF) на гривню, який фіксує ціну долара на будь-яку дату в майбутньому.
Ризики девальвації, що зберігаються, роблять деривативи цікавим інструментом для банків, які зможуть торгувати від свого імені або за дорученням клієнтів. «Такий інструмент цікавий для ринку, особливо в умовах нестабільної ситуації з валютою останнім часом, коли потреба в зниженні ризиків зростає», – вважає начальник управління інвестиційної діяльності Авант-Банку Наталя Бабич.
Валютні деривативи можуть прибрати спекулятивну складову зі спотового ринку – не тільки міжбанківського, а й готівкового. «Останній, як відомо, практично повністю перейшов у тінь. Ф'ючерси на валютний курс та опціони не вимагають поставки базового активу – валюти, тому, в принципі, повинні дозволити заробляти на коливаннях валютних курсів усім зацікавленим, не створюючи навантаження на резерви НБУ і не забираючи валюту в імпортерів. Крім того, з'явиться можливість заробляти на падінні іноземної валюти», – розповідає Назар Багрій.
Основні проблеми виявлятимуться вже на етапі запуску торгів. Важливо, щоб учасники довіряли базовому активу. Але цього буде складно домогтися, якщо НБУ говоритиме про гнучкий курс, а утримуватиме офіційний курс на рівні 15,75 грн/$ за ринкового близько 19 грн/$. Наприклад, «Українська біржа» визначатиме курс виконання контрактів за валютним курсом Thomson Reuters та асоціації EMTA. Якщо ж його не буде, то візьме до розрахунків середньозважений курс міжбанку. А якщо і його не буде, то офіційний курс НБУ. Усі ці показники у той самий час можуть бути різними.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
