Державна іпотечна установа залишилася єдиним потенційним інвестором Дельта Банку. Але й вона не хоче брати на себе всі зобов'язання установи – нічого не обіцяють фізособам з депозитами вище 200 тис. грн. Заможні вкладники незадоволені такою санацією неплатоспроможного банку. Але ДІУ не має вільних грошей навіть для такої часткової реанімації Дельта Банку.
Другий пішов
Через сім місяців після банкрутства ВіЕйБі Банку бізнесмен Олег Бахматюк втратив другий свій банк. Вчора НБУ визнав неплатоспроможним банк «Фінансова ініціатива», що працював під брендом «the Bank». Установа, яка належить до числа крупних (16-е місце за активами), постраждала через відтік коштів. Ще в лютому 2015-го регулятор визнав її проблемною і дав власнику 180 днів на поліпшення фінансової ситуації. Йому це не вдалося. «Незважаючи на всі зусилля для стабілізації, зокрема докапіталізацію банку власником істотної участі, зупинити відтік коштів, стабілізувати ліквідність і відновити платоспроможність в умовах поточної фінансової кризи так і не вдалося», – повідомляє Нацбанк. У травні Олег Бахматюк заявляв в кулуарах інвестиційної конференції «New Ukraine»: «Ми рухаємося поетапно, як раз до кінця червня ми збільшуємо капітал на 1 млрд грн».
«Фінансова ініціатива» не погашала кредити рефінансування НБУ і вклади своїх клієнтів, кажуть в НБУ. У 2014 році банк «Фінансова ініціатива» взяв у НБУ кредити на термін понад 30 днів на загальну суму 8,36 млрд грн. Вже в 2015 році він не отримував такого рефінансування. При цьому заборгованість «Фінансової ініціативи» перед банками, у тому числі і НБУ, зросла за минулий рік з 3,84 млрд грн до 9,36 млрд грн (+5,52 млрд грн). У травні 2015 року Олег Бахматюк заявив, що банк не планує збільшувати портфель кредитів рефінансування: «До кінця року ми плануємо його погашати. Я не знаю, що буде в кінці року в економічному і політичному плані, але ми плануємо». Згідно звітності банку за I квартал, його борг перед іншими банками зріс на 111 млн грн.
Не дивлячись на офіційний статус «неплатоспроможності», у самому банку заявляють, що ситуація залишається стабільною і обіцяють повернути клієнтам усі їхні гроші. «Тільки за останні півроку власником витрачено $192 млн на поповнення статутного капіталу банку, виплату кредитів і забезпечення інших фінансових зобов'язань. Також протягом останніх трьох місяців акціонер докапіталізував банк на суму понад 1,2 млрд грн, що дозволило проводити стабільні виплати за депозитами, а також вести поточну діяльність і повною мірою виконувати усі свої зобов'язання», – повідомили в банку «Фінансова ініціатива», а це суперечить тому, що заявили в НБУ. Поточний статутний капітал банку складає 3,84 млрд грн. Банк стверджує, що 30% докапіталізації проведено в рамках стрес-тесту за підсумками аудиту «Делойт енд Туш ЮСК», а 70% коштів «влито» в капітал для підтримки ліквідності банку.
План порятунку
Власник розраховує, що банку вдасться відновити свою роботу. Тому він планує взяти активну участь у його фінансовому оздоровленні, хоча чинне законодавство прямо говорить, що власник збанкрутілого банку за жодних обставин не зможе зберегти контроль ні над цією установою, ні над перехідним банком, який може бути створений на основі «Фінансової ініціативи». «Акціонер та менеджмент банку планують у конструктивній співпраці з тимчасовим адміністратором забезпечувати виконання усіх зобов'язань банку, а також вживати заходів щодо його подальшого оздоровлення та повернення на ринок шляхом продажу стратегічному інвестору», – повідомили в банку.
Така «відкрита» позиція може пояснюватися тим, що ФГВФО може подати в суд на власника збанкрутілого банку за доведення установи до стану неплатоспроможності. Йдеться як про фінансову, так і кримінальну відповідальність. До того ж ділова репутація Олега Бахматюка, згідно з постановою НБУ № 357, протягом найближчих трьох років вважається зіпсованою. А отже, він не зможе купити новий банк для обслуговування свого аграрного бізнесу.
Як повідомляв FinMaidan, пан Бахматюк також обіцяв врятувати ВіЕйБі Банк за рахунок залучення інвесторів – в особі свого неназваного бізнес-партнера і держави. Однак Мінфін відмовився націоналізувати банк, «інвестора» так і не названо, тому в березні 2015-го почалася ліквідація установи.
Навантаження з компенсації клієнтам гарантованих державою коштів значне. Під гарантії підпадають рахунки 92% вкладників «Фінансової ініціативи» – 59 тис. чоловік. Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен виплатити їм більше 3,7 млрд грн (у тому числі валютні вклади за курсом 21,52 грн/$).
Фонд був готовий до прийому нового клієнта, оскільки на початку червня близько півтора десятка банків мали статус проблемних. «У бюджеті для нас закладено 20 млрд грн, але очевидно, що цих грошей не вистачить. Є ще можливість отримати 21,5 млрд грн з додаткових резервів. Основне питання для нас – це крупні банки, з дрібними проблем не буде», – говорив тоді заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Крупніші клієнти «Фінансової ініціативи» чекатимуть своєї черги на повернення грошей вже після продажу активів банку – в ході ліквідації установи, якщо інвестора усе ж знайдуть. За даними НБУ, на 1 квітня 2015-го підприємства зберігали у банку 1,52 млрд грн, фізособи – 5,17 млрд грн. Таким чином, на заможних вкладників-фізосіб може припадати 1,4 млрд грн.
Масові банкрутства
Це вже не перший випадок на українському ринку, коли власник кількох банків по черзі втрачає їх через проблеми з платоспроможністю. У березні збанкрутували відразу чотири банки, що належали Миколі Лагуну: Дельта Банк, Кредитпромбанк, Астра Банк і Омега Банк. Однак ще є й протилежні приклади. Наприклад, Юнекс Банк Вадима Новинського продовжує працювати, незважаючи на те, що його банк «Форум» збанкрутував ще в березні минулого року. При цьому обидва банкіри – і Микола Лагун, і Вадим Новинський – безрезультатно декларували готовність «врятувати» свої неплатоспроможні банки, щоб свої заощадження не втратили заможні клієнти Дельта Банку і банку «Форум».
Учасники ринку не бачать прямої закономірності в тому, що якщо підприємець втратив один свій банк, він не зможе утримати другий. «Це навряд чи можна вважати закономірністю. Все залежить просто від того, чи є у конкретного акціонера можливість підтримувати свій банк. Якщо він зможе це робити, то банк стоятиме, а якщо ні, то нічого не вдієш, – вважає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – На ринку навряд чи буде якась реакція на це банкрутство. Це як у лікарні: один укол або три – вже не має значення».
Вікно можливостей зачиняється
Заможних клієнтів проблемних банків позбавлять можливості захеджувати усі свої гривневі та валютні заощадження за допомогою гарантованої компенсації ФГВФО. Механізм дроблення великих вкладів на кількох фізосіб, який вони використовують, заборонять. Уряд подав до Ради законопроект № 2045а, яким, зокрема, вносяться відповідні зміни до ст. 26 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб».
У законі з'явиться нове правило: «Фонд не відшкодовує кошти, розміщені в банку, який було віднесено до категорії проблемних, шляхом підписання (переоформлення) договорів, які призвели до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, і не відповідають нормам законодавства». Фактично це означає міні-революцію в системі гарантування вкладів. ФГВФО не буде компенсувати вклади при наявності ознак їх дроблення, розміщенні внаслідок шахрайських дій або ті, що перебувають під арештом. Планується заборонити зараховувати зустрічні вимоги за зобов'язаннями всередині банку-банкрута, що позбавить позичальника проблемного банку можливості погасити кредит за рахунок розміщеного в цьому банку вкладу.
Вперше про проблему дроблення вкладів заговорили в 2011 році, коли СБУ розкрила зухвалу аферу в банках «Національний стандарт» і «Європейський». Слідство встановило, що в 2009 році співробітники цих банків вступили в злочинну змову з метою «конвертації» депозитів юросіб у вклади – рівно по 150 тис. грн – фізосіб, привезених «на автобусах з Черкаської та Донецької областей». Це робилося для незаконного отримання з ФГВФО сумарно 444,2 млн грн.
«Друге дихання»
Знову актуальною ця схема з сумнівним юридичним обґрунтуванням стала під час цієї кризи. Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутів не тільки юросіб, але й фізосіб: як тих, хто спочатку розміщував у банку суму вище гарантованого рівня у 200 тис. грн, так і тих, хто став власником крупнішого депозиту внаслідок триразової девальвації, яка призвела до «подорожчання» валютних депозитів.
Введення тимчасових адміністрацій в 50 банків змусило шукати способи «витягнути» гроші з банків-банкрутівДо того моменту, коли НБУ відносив банки до проблемних або неплатоспроможних, клієнти вже тижнями і місяцями не могли забрати вклади. Тому вони домовлялися з менеджерами про перерахування грошей на рахунки декількох людей, аби потім усі вони отримали виплату ФГВФО. Але Фонд оголосив війну вкладникам: адміністратори та ліквідатори створювали комісії з перевірки договорів та масово визнавали такі договори нікчемними в рамках ст. 38 закону.
Атака клонів
Вкладники проводили мітинги під ФГВФО, Нацбанком і Верховною Радою. Найактивніше протестували клієнти Міського комерційного банку. Їм навіть вдалося домогтися відсторонення адміністратора Андрія Рязанцева, замість якого прийшла Олена Чернявська та скасувала частину рішень про визнання договорів нікчемними. Але найчастіше керуючі Фонду визнавали дроблення вкладів незаконним, повертали роздроблені суми на початкові рахунки, з яких пропонували клієнтові повернути тільки до 200 тис. грн.
Незадоволені клієнти йшли в суди, які виносили протилежні рішення. 30 січня 2015 року Окружний адміністративний суд Києва визнав правомірність дій ліквідатора «Старокиївського банку», який скасував переведення 7 млн грн з рахунку юрособи на рахунки фізосіб у формі безпроцентної фінансової допомоги. А 7 травня той самий суд в іншій справі став на бік вкладника банку «Український фінансовий світ». Хоча робоча комісія банку встановила, що 179 тис. грн на 30-денний депозит були розміщені за рахунок коштів, знятих з рахунку, на якому було більше 200 тис. грн. «Ці дії мали на меті отримання коштів не від банку і не за рахунок банку, який на той момент не міг виконувати свої зобов'язання перед вкладниками щодо повернення належних їм коштів, а отримання коштів від Фонду, тобто за рахунок держкоштів. За таких обставин витрати Фонду значно збільшуються без будь-яких законних на те підстав», – йдеться в рішенні суду. Але суд відмовив банку, оскільки вирішив, що ліквідатор банку перевищив свої повноваження, не включивши вкладника до реєстру.
Фінал трагедії
Запропонований законопроект має остаточно вирішити цю проблему – він набуде чинності відразу після оприлюднення, а отже, ще цього року ФГВФО може отримати законне право позбавляти вкладників найпопулярнішої схеми монетизації вкладів ліквідованих банків.
Фонд гарантування оцінив у 5 млрд грн «дроблення» вкладів у неплатоспроможних банках, які він виводить з ринку (без урахування Дельти). Багато постраждалих буде серед вкладників Дельта Банку: Фонд на два-три місяці «заморозив» виплату 3 млрд грн для детальної перевірки «роздрібнюваних» вкладів 18 тисяч осіб. Банкіри кажуть, що цю проблему треба вирішувати, але не можна під виглядом боротьби з шахрайством позбавляти грошей усіх підряд клієнтів. «Головне, аби були визначені чіткі критерії «дроблення» вкладів. Інакше постраждати можуть невинні люди», – попереджає заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко.
«Якщо мова йде не про схеми, то дайте нам трохи часу, щоб розібратися, і вклади будуть розблоковані»«Якщо ці операції проводилися в межах здорового глузду, в межах закону, а не в останню ніч перед введенням тимчасової адміністрації, коли підприємство масово видавало матеріальну допомогу своїм працівникам на їхні рахунки, – якщо мова йде не про такі схеми, то дайте нам трохи часу, щоб розібратися, і вклади будуть розблоковані», – пообіцяв заступник директора-розпорядника Фонду Андрій Оленчик.
Більш жорсткі правила повинні спонукати клієнта відповідально підходити до вибору банку, якому він довіряє, і вибору суми вкладу, щоб вона підпадала під гарантії ФГВФО, вважає директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Орися Юзвышин. Але деяких вкладників новації можуть налякати. «Заборона дроблення вкладів може надати негативний вплив на бажання вкладників розміщувати вклади в банках. Вкладники у світлі подій останніх років прагнуть не розміщувати в одному банку депозити, перевищують суму гарантування. Такий тренд на ринку є, хоча говорити про те, що таке поведінка стало типовим для клієнтів банків, ще рано», – зазначає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Вячеслав Садовничий, Елена Губарь
Спрощене банкрутство
Уряд пропонує посилити контроль НБУ за проблемними банками. У Раду подано законопроект № 2045а, який, зокрема, збільшує кількість причин для банкрутства установ. Банк хочуть визнавати неплатоспроможним у разі невиконання 2% зобов'язань протягом п'яти днів (зараз – 10% зобов'язань за 10 днів), а також якщо після отримання статусу проблемного він почне переоформляти договори, що призведе до збільшення витрат ФГВФО.
Проблемні установи не зможуть використовувати прямі коррахунки, крім рахунків в НБУ. Куратори зможуть вимагати усунення порушень та письмових пояснень з проведених банком операцій. Він зможе отримувати від клієнтів, вкладників та кредиторів банку інформацію, необхідну йому для контролю роботи банку. І хоча автор документа – Кабмін, в його розробці брали участь і МВФ, і НБУ, і ФГВФО.
Грошове повернення
Виплати з ФГВФО зможуть отримувати не тільки фізособи, але й дрібний бізнес – фізособи-СПД, але тільки по банках, які збанкрутують після 1 січня 2017 року. Проте вже в 2015-му СПД хочуть підняти з сьомої черги кредиторів неплатоспроможних банків у четверту. Це не дуже їм допоможе, оскільки у ліквідованих установ мало ліквідних активів. «Все одно залишається цілий пласт вкладників-підприємств, які ніяк не захищені. Хоча вони мають більше можливостей правильно оцінити ризики і розмістити гроші в стабільному банку», – говорить заступник голови правління Укрінбанку Жанна Макеєнко.
Банки щодня оновлюватимуть інформацію про вкладників, а їх керівництво понесе кримінальну відповідальність за внесення неправдивої інформації до бази даних або її навмисне пошкодження (санкція – позбавлення волі на термін до чотирьох років). «У Дельти були дуже великі проблеми з базою, там багато сумнівних операцій», – говорив заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. Фонд зможе починати виплати наступного дня після затвердження реєстру вкладників, а не через сім днів після початку ліквідації банку.
З урахуванням того, що у ФГВФО закінчуються гроші для виплат, Фонду дозволять випускати облігації та векселі, отримувати дохід від управління своїм майном. «Очевидно, що нам не вистачить тих 20 млрд грн, які передбачені в держбюджеті. Але у нас є можливість залучати додаткові резерви на 21,5 млрд грн. Сподіваємося, що уся ця сума нам не знадобиться, оскільки дрібні банки для нас не становлять проблем. Основне питання – у виплатах вкладникам крупних установ рівня Дельта Банку», – констатував Андрій Оленчик.
Порятунок потопаючих
Для порятунку неплатоспроможних банків дозволять їх продаж не тільки одиничним інвесторам, але й їх об'єднанням. На Дельта Банк є кілька претендентів, але у ФГВФО сумніваються, що кожен з них окремо має достатньо грошей. «До сьогодні лише банки могли претендувати на роль рятівника проблемних банків. Запропоновано розширити коло учасників процесу відновлення банків. Але порятунок потопаючих банків залежить не стільки від цього, скільки від стану активів, які залишаються у проблемному банку. Адже з багатьох кредитних установ, які виведені з ринку, виводили основні активи, і в кращому випадку вони ставали порожньою коробкою без банківського змісту», – зазначає старший аналітик інвестиційної компанії Empire State Capital Partners Тантелі Ратувухері.
Законопроект передбачає, що держава або держбанки зможуть купувати перехідні банки, а витрати держбюджету скоротяться за рахунок обміну зобов'язань банку (крім поточних та депозитних рахунків) на акції додемісії. «Питання участі держави полягає, з одного боку, в необхідності фінансування процесу, а з іншого – в доцільності розширення переліку держбанків. На мій погляд, такій державі, як Україна, немає потреби в подальшому нарощувати кількість державних установ», – вважає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Неоперабельний банк
Андрій Оністрат, співвласник «Банку Національний кредит» з групи середніх, виявився першим і поки єдиним банкіром, який спробував попередити громадськість про неплатоспроможність свого банку до офіційного введення тимчасової адміністрації. 5 червня близько 15:00 Андрій Оністрат заявив журналістам, що з дня на день очікує запровадження тимчасової адміністрації. Свій прогноз він пояснив втратою установою платоспроможності через прийняту Нацбанком 30 квітня постанову № 300/БТ, яка повністю паралізувала роботу банку. Йому, зокрема, заборонили видавати кредити, проводити операції з цінними паперами, інсайдерами та акціонерами, проводити заміну застав, залучати вклади.
Обмеження НБУ стали наслідком планової виїзної перевірки банку на предмет виконання законодавства у сфері фінансового моніторингу. «Після завершення перевірки її представник заявляла нам, що знайдено лише «блошині помилки». Наприклад, було перевірено 179 юридичних справ (кредитних договорів. – FinMaidan), порушення виявлені в двох з них. А в понеділок, коли вона прийшла підписувати акт перевірки, її настрій був принципово іншим. У двох – це не в одному, це вже системність», – розповів Андрій Оністрат. І натякнув, що вже 3 червня зрозумів, що банку загрожує тимчасова адміністрація: «Позавчора я прочитав діагноз: «рак» четвертої стадії. Постанову НБУ прийнято за результатами перевірки».
Брудні гроші
Джерела FinMaidan в НБУ ще місяць тому повідомили, що Нацкредит підозрюється у «відмиванні грошей» як один з найбільших конвертаційних центрів. У постанові № 300/БТ зазначено, що перевіряльники виявили у Нацкредиті відсутність дієвої методики управління ризиками легалізації злочинних доходів/фінансування тероризму; погане управління цими ризиками та незадовільний рівень дотримання співробітниками банку обов'язкового фінансового моніторингу клієнтів. Зокрема, Нацкредит не зафіксував за правилами фінмоніторингу зарахування в березні 197 тис. грн на рахунок клієнта-фізособи з високим ризиком, а також зняття агрокомпанією 150 тис. грн з поточного рахунку протягом трьох днів. Регулятор нагадав, що вже були випадки, коли банк не в повному обсязі виконував правила, за що в 2014 році був оштрафований на 68 тис. грн, а його голова Ігор Клименко – на 1,7 тис. грн.
Серед фактів ризикової діяльності, які загрожують інтересам вкладників Нацкредиту, названо зростання прострочених кредитів до 344,3 млн грн, великий обсяг негативно класифікованих активів – 264,2 млн грн (9% активів), низьке покриття резервами банківських операцій – 102,1 млн грн (38,7% проблемних активів) і покриття кредитів на 63% низьколіквідними заставами. Але банк, на відміну від інших гравців, не був постійним прохачем в НБУ. У 2014-2015 роках він лише раз отримував рефінансування на термін понад 30 днів і лише на 4,7 млн грн.
«На ринку переведення у готівку були агрегатори, яких «кришував» або НБУ, або правоохоронні органи, а тепер усі стали партизанами, на ринку – демократія»За даними FinMaidan, Нацкредит не зміг узгодити з НБУ план оздоровлення, хоча 28 квітня збори акціонерів вирішили збільшити капітал на 160 млн грн (+76,8%). На період віднесення банку до категорії проблемних – на 180 днів – НБУ призначив у нього куратора і помічника. «План фінансового оздоровлення не виконувався. Фінансовий стан банку погіршився. Через відсутність коштів банк своєчасно та в повному обсязі не виконував законні вимоги кредиторів», - зазначено у повідомленні НБУ.
Історія неуспіху
Андрій Оністрат спочатку був відомий як керуючий київської обласної дирекції Укрсоцбанку. У січні 2009 року він став першим заступником голови правління Партнер-банку і заявив про намір отримати 50% його капіталу. Однак 31 серпня він несподівано увійшов у капітал «Банку Національний кредит», викупивши акції на 28 млн грн. Цей банк став жертвою кризи: раніше він належав Промінвестбанку, і тимчасовий адміністратор шукав йому нового власника. Андрій Оністрат заволодів 48,2% його акцій, пообіцявши збільшувати частку. До початку 2011 року він її довів до 66,7%, але протягом року вона впала до 57,1%, а до початку 2013-го – до 53,2%. До 22 січня 2015 року, згідно з даними НБУ, Андрій Оністрат зменшив свою частку вже до 30,4%. Більше у банку немає власників понад 10% акцій, хоча ще на 1 квітня 2014 року 16,1% акцій «Банку Нацкредит» належали Ігорю Бобневу – бізнес-партнеру у девелоперському бізнесі.
Заплутаний фінал
Відвертість з журналістами «банкіра, який біжить», як його називають за популяризацію спорту, не сподобалася НБУ і прискорила запровадження тимчасової адміністрації раніше завершення 180-денного терміну. У п'ятницю вранці перший заступник голови НБУ Олександр Писарук відмовився коментувати кореспонденту FinMaidan ситуацію в Нацкредиті, давши зрозуміти, що рішення ще не прийнято. За даними джерела FinMaidan в НБУ, введення адміністрації планувалося на 12 червня.
Але в п'ятницю близько опівдня в НБУ дізналися про прес-конференцію Андрія Оністрата, яка готувалася. Після її завершення і появи перших публічних заяв пана Оністрата рішення про визнання банку неплатоспроможним опублікував Нацбанк. Втім, повідомлення у стрічці новин на сайті НБУ спочатку було датоване 3 червня, але через кілька хвилин дата публікації змінилася на 5 червня. Саме 3 червня співвласник Нацкредиту дізнався, що його банк готують до адміністратора.
«В результаті банкрутства банку у мене з’являється нескінченна кількість особистих зобов'язань і черга кредиторів»Під час спілкування Андрія Оністрата з журналістами з ним намагався зв’язатися телефоном голова Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін. Формально тимчасова адміністрація в банк може бути введена тільки наступного дня. «Фонд вводить адміністратора наступного робочого дня після того, як НБУ визнає банк неплатоспроможним, – пояснило FinMaidan високопоставлене джерело у Фонді. – Отже, введемо в понеділок».
«Банк Національний кредит», який на 1 квітня посідав 47-е місце за активами (2,85 млрд грн), мав депозитний портфель фізичних осіб на 1,22 млрд грн. До 29 квітня цей портфель склав 1,16 млрд грн – 43,9% усіх зобов'язань банку. НБУ навіть звинувачував банк в залученні вкладів за середньозваженою ставкою 23,1% річних, що вище середніх на ринку 20,52%. Банк обслуговував майже 80 тис. клієнтів, з яких 70 тис. – фізособи. За оцінкою Андрія Оністрата, близько 200 млн грн коштів фізособи не отримають, оскільки вони перевищують гарантовані 200 тис. грн.
Припиняє існування також велика мережа платіжних терміналів «Банк 24 Національний кредит». Мережа була зав'язана на банку, а тепер розділена між кількома покупцями. «Мені довелося віддати більшу частину терміналів за борги», – зізнався Андрій Оністрат. Свої перспективи він оцінює дуже тверезо: «В результаті банкрутства банку у мене з’являється нескінченна кількість особистих зобов'язань і черга кредиторів. Я – банкрут! Складно, коли в тебе великі яйця, написати у себе на лобі зеленкою: «Я – банкрут!». Яйця стають меншими».
Андрій Оністрат навесні в розмові з журналістом FinMaidan обіцяв «вийти в капцях з банку», якщо його куплять за $100 млн. Однак він не зміг домовитися з інвесторами і тепер втратив вкладені в Нацкредит $15 млн, включаючи депозити своїх батьків на $1 млн. Він розуміє , що влада почне кримінальне провадження за доведення банку до банкрутства, але обіцяє не залишати Україну і стати лісником: «З банківською діяльністю я покінчив раз і назавжди. У мене на неї алергія, я не бажаю надалі цим займатися. Мені набридла Україна. Я завжди раніше казав, що Україна – чудова країна, великі можливості. Але це не так. Тут нічого не змінюється, на жаль. Королівство кривих дзеркал! Усі лише вдають, що відбуваються зміни! – обурюється вже колишній співвласник банку. – Нацбанк має генеральну лінію. Я гадаю, що до кінця року залишиться 40 нерезидентських банків, три державних, ПриватБанк і ще чотири-п'ять українських банків формату «Хрещатика», у яких є крупний акціонер, до якого можна прийти і сказати: "Василь, дай, будь ласка, грошей"».
Копія рішення НБУ по Нацкредиту
Банк Януковича позбавили порятунку
Вчора у Фонді гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) фактично визнали зрив можливості відновити роботу одного з неплатоспроможних банків – Всеукраїнського банку розвитку. Установа сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича була фінансово стабільною, і лише введення міжнародних санкцій проти Олександра Януковича дозволило НБУ визнати її неплатоспроможною. Тимчасова адміністрація працювала в банку з 28 листопада 2014-го до 27 лютого 2015-го, після чого її було продовжено на місяць. Вже 4 березня Антимонопольний комітет дозволив ТОВ «Екосіпан» отримати контроль над ВБР.
Компанія «Екосіпан» відома як власник банку «Михайлівський». Крім дозволу АМКУ, потенційний інвестор також домігся згоди на купівлю 100% ВБР від комісії НБУ з питань нагляду та регулювання діяльності банків. Для виконання умов конкурсу «Екосіпан» направила гарантійний внесок у ФГВФО на 50 млн грн. Але ФГВФО не уклав договір і не продав їй ВБР.
У ФГВФО розповіли, що продаж банку неможливо здійснити через судові розгляди щодо його колишнього власника. «ВБР був одним з банків, який виводили з ринку не з причини неплатоспроможності, а через кримінальні справи проти його власника. Це живий банк з прибутком. Ми почали шукати для нього інвестора – їх було три, але тільки один в результаті подав заявку. Ми довго мучилися з оцінкою банку: консультанти вийшли на 160-170 млн грн, кінцева ціна склала 201 млн грн. НБУ видав дозвіл на купівлю, а покупець заплатив 50 млн грн гарантованого внеску. Але потім виявилося, що акції банку арештовані. Прокуратура повідомила, що це було зроблено в рамках розгляду щодо активів "Сім'ї"», – розповів директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін.
Заборона на ліквідацію
Термін повноважень тимчасового адміністратора ВБР завершувався 27 березня, але 31 березня ФГВФО заявив, що повноваження адміністратора продовжені до «дня отримання Фондом рішення НБУ про відкликання банківської ліцензії та ліквідації ВБР» – тобто безстроково. Вже минуло більше двох місяців, але НБУ не зміг відкликати ліцензію. Інвестор звернувся з позовом до суду з метою заборонити НБУ приймати рішення про ліквідацію ВБР і якимось чином інформувати про це ФГВФО.
Спочатку компанія «Екосіпан» зажадала від Господарського суду Києва змусити ФГВФО укласти з нею договір. Але 27 і 30 березня суд повернув документи позивачеві без розгляду. А 31 березня інвестору відмовили в Окружному адміністративному суді Києва, в якому не прийняли забезпечувальний захід у вигляді заборони Фонду пропонувати НБУ почати ліквідацію ВБР. Але вже 1 квітня забезпечувальний захід прийняв Госпсуд Києва: він заборонив НБУ відкликати ліцензію та ліквідувати ВБР.
Суд став на бік позивача, оскільки ліквідація банку зірвала б угоду. «Оскільки План врегулювання передбачає продаж неплатоспроможного ВБР шляхом продажу акцій банку, ліквідація ВБР стосується предмету суперечки. У разі ліквідації банку буде анульовано випуск акцій, тому невжиття заходів забезпечення позову унеможливить виконання Плану врегулювання та рішення Госпсуду про визнання договору купівлі-продажу ВБР», – йдеться в рішенні.
Після цього «Екосіпан» вимагала від суду визнати договір з ФГВФО від 27 березня «підписаним» і визнати її право власності на акції ВБР номінальною ціною 567,5 млн грн. «Екосіпан» подавала позови, але суд повертав їх. До справи на початку травня підключалася ГПУ, потім Фонд оскаржив забезпечувальну міру і 12 травня вирішив повернути інвестору гарантійний внесок, а «Екосіпан» безуспішно оскаржувала це рішення. Крапку в конфлікті 26 травня поставив Київський апеляційний госпсуд, який зробив висновок про безпідставність забезпечувального заходу і скасував його. Це дало НБУ право оголосити про ліквідацію банку. Але регулятор поки ним не скористався.
У компанії «Екосіпан» і банку «Михайлівський» не змогли прокоментувати ситуацію. У ФГВФО вже можуть констатувати, що операція з купівлі ВБР зірвалася. «Тепер є два варіанти виходу з ситуації: НБУ прийме рішення про ліквідацію банку або фантастичний варіант – покупець доведе свою правоту. Але покупець вже сказав нам, що йому ця угода не потрібна. Ми повернули йому 50 млн грн внеску. І, швидше за все, банк буде ліквідовано, – говорить Костянтин Ворушилін. – Фонд від цього не виграв, тому що ми не отримали 201 млн грн, бюджет теж не виграв». Генпрокуратура у разі ліквідації ВБР взагалі нічого не отримає.
Малоприваблива інвестиція
Низький інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків очевидний. Від початку 2014 року збанкрутувало 49 банків – шляхом купівлі-продажу не врятований жоден з них. Був один випадок продажу інвестору перехідного Крісталбанку, створеного на основі Терра Банку. «Рішення про санацію необхідно приймати вчасно, не чекаючи, поки акціонери проблемного банку все виведуть з нього. Оскільки реальних механізмів у НБУ і ФГВФО немає, їх основним завданням має стати допомога реальним учасникам ринку», – зазначає президент Альфа-банку (мав намір прийняти активи і пасиви Банку Форум) Олександр Луканов.
Продаж збанкрутілих банків частинами є також дуже непростою справою. Активи 38 ліквідованих установ оцінені в 32,6 млрд грн. ФГВФО поки вдалося виручити від продажу активів 19 неплатоспроможних банків усього 223 млн грн. Банки, яким цікаві такі вкладення, не поспішають. «Ми розглядаємо можливість купівлі активів неплатоспроможних банків. Але треба добре розуміти, що конкретно ми купуємо», – говорить голова правління Кредобанку Дмитро Крепак.
Проте історія з ВБР має далекосяжні наслідки. 27 квітня до Ради був поданий законопроект №2742, ухвалення якого очікується найближчим часом. Цим документом, зокрема, вносяться зміни у Господарський процесуальний кодекс, Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства. В них буде прописана заборона судам зупиняти рішення і акти НБУ шляхом забезпечення позову, також стане неможливою заборона НБУ здійснювати певні дії.
Без підтримки акціонерів
Національний банк продовжує чистку банківського ринку, хоч і набагато меншими темпами, ніж на початку року. У п'ятницю він визнав неплатоспроможним Український професійний банк, в який тепер на три місяці введено тимчасову адміністрацію. Причиною цього стало небажання власника установи – компанії «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902% акцій) – поліпшити ситуацію з ліквідністю банку та усунути порушення. У п'ятницю в Укрпрофбанку не змогли повідомити позицію акціонерів щодо їхньої кредитної установи.
Безвиїзний нагляд НБУ констатував, що Укрпрофбанк вів ризикову діяльність, яка загрожувала інтересам вкладників та інших кредиторів. Було виявлено погіршення якості активів банку, залежність від міжбанківських ресурсів, дефіцит ліквідних коштів. Укрпрофбанк подав регулятору план фінансового оздоровлення без заходів для поліпшення ліквідності, після чого акціонер не врахував зауваження НБУ. Фінансовий стан банку погіршився: він не виконував своїх зобов'язань за міжбанківськими кредитами, порушував банківське законодавство. Також Нацбанк повідомив про численні скарги від клієнтів банку про невиконання ним своїх зобов'язань.
Укрпрофбанк вже кілька місяців відчував труднощі з поверненням кредитів, але бити на сполох банкіри почали місяць тому. «Піднімається нова хвиля, яка вдарить по міжбанку, – говорив FinMaidan заступник голови правління одного з великих банків. – На УПБ у багатьох були ліміти, а він перестав повертати міжбанк. Зараз усі шукають виходи на Лихочаса (голова правління. – FinMaidan), аби повернути хоч щось». Укрпрофбанк посідав на 1 квітня 36-е місце за активами (4,55 млрд грн), але за портфелем зобов'язань перед банками і НБУ він був на 22-й позиції (1,386 млрд грн).
В НБУ підтверджували FinMaidan наявність проблем з цим середнім банком, але дату введення тимчасової адміністрації назвати не могли. «Поки розбираємося з глибиною проблеми», – говорив співрозмовник в центробанку. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, яку суму гарантованих депозитів він компенсує вкладникам. Загальний обсяг вкладів фізосіб становив у ньому 1,698 млрд грн (60% у валюті). Частина з них – це кошти співробітників бюджетних установ, оскільки Укрпрофбанк входив до списку 24 банків, яким НБУ надав право брати участь у відкритому конкурсі Мінфіну з вибору уповноважених банків для виплати зарплати співробітникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги.
Підприємствам, які обслуговуються в банку, буде гірше, ніж громадянам, тому що їхні кошти не гарантуються. У них «зависло» близько 745 млн грн, у тому числі 58% – в іноземній валюті. Валютні позики у взятих міжбанківських кредитах становили 47%.
Укрпрофбанк (раніше Мебліпромбанк) заснований в 1992 році. Його найбільшим акціонером було ТОВ «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902%), а опосередкованими власниками – компанії «Єврофінанс», Lanex.Inc. (Панама), а також Євген Балушка.
Наслідки банкрутства
Проблеми у банків виникають не раптово, тому багато клієнтів до моменту банкрутства кредитної установи встигають вивести з неї усі або хоча б частину своїх коштів. Два тижні тому компанія WebMoney.UA сповістила клієнтів про зміну дебітора: кошти, що забезпечують зобов'язання системи перед користувачами з викупу прав вимоги у WMU, були переведені з рахунків в Українському професійному банку на рахунки в банк «Народний капітал». Про суму, виведену з Укрпрофбанку, не повідомлялося.
На сайті платіжної системи «Укркарт» вказано, що функції її розрахункового банку виконував Укрпрофбанк. Проте зараз її розрахунковим банком є Укргазбанк. За даними платіжної системи, її учасниками є «понад 40 банків, які емітували 2 млн карток, встановили більше 1200 банкоматів і понад 2000 POS-терміналів». Але, ймовірно, це застарілі дані, що не враховують чистку ринку, оскільки НБУ, станом на 14 травня, говорив лише про 30 банків-учасників системи. До неї входить лише один банк із групи найбільших – Ощадбанк, Укрпрофбанк і ще 28 банків, в основному з груп середніх і невеликих.
Шанси на відновлення діяльності Укрпрофбанку вкрай малі. Від початку 2014 року в Україні було визнано неплатоспроможними вже 49 банків, з яких знову розпочати роботу вдалося тільки Терра Банку. На його основі створили перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього в.о. міністра економіки, екс-заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Активи і пасиви збанкрутілого Промекономбанку були передані Фідобанку. ФГВФО намагається продати ще дві неплатоспроможні фінустанови. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», не змогла придбати Всеукраїнський банк розвитку. Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над неплатоспроможним Омега Банком, а кіпрській Agro Holdings (Ukraine) Ltd. – над Астра Банком.
Слабкий інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків пов'язаний із занадто високими ризиками їх придбання. У працюючих банків і так вистачає проблем у зв'язку із зростанням неповернень за кредитами, вони не бажають брати відповідальність за погані активи банків-банкрутів. «Захист прав кредиторів є основоположним питанням. Банкрутства багатьох банків відбулися саме через ці проблеми. А у нас не проводяться зміни в цій сфері ні в законодавчій, ні в судовій системах», – зазначає голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман. Щоправда, Укрпрофбанк має права на цікаві активи: у січні Госпсуд Києва зобов'язав ТОВ «Львівський автобусний завод» (ЛАЗ) передати в управління Укрпрофбанку ряд активів ЛАЗу, які ще 2008 року були передані банку в іпотеку за кредитом на 29,25 млн грн.
Для акціонерів банкрутство банків – це не тільки втрата бізнесу, можуть бути й більш серйозні наслідки. Відповідальність власників і топ-менеджменту банків за доведення їх до банкрутства навесні значно збільшилася. Тепер за це, а також за збитки, завдані клієнтам і державі, на суму понад 6 млн грн банкірам загрожує позбавлення волі на термін до п'яти років і штрафи. ФГВФО тепер займеться поверненням грошей, які могли бути виведені з Укрпрофбанку. «Головне – це бажання правоохоронних органів розібратися. Докази завжди існують, їх треба тільки знайти», – упевнений голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.
Набратися проблем
Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над перехідним банком, створеним Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) для виведення з ринку неплатоспроможного Омега Банку. UBG отримав добро на купівлю понад 50% статутного капіталу перехідного банку. Спочатку UBG була створена Русланом Демчаком, але в 2011 році він вийшов зі складу її засновників. Зараз власником і керівником UBG є Олександр Стецюк.
У UBG не змогли пояснити FinMaidan причину інтересу саме до Омега Банку. «Це поки що попередня інформація. Має відбутися придбання як таке, після цього будуть відомі деталі за усіма процедурними моментами», – лише сказала FinMaidan директор департаменту маркетингу UBG Юлія Бенцлер. Агентство УНІАН також процитувало Юлію Бенцлер, яка як «прес-секретар депутата Руслана Демчака» спростувала зв'язок депутата з корпорацією UBG. Втім, фінансисти ще в кінці минулого року розповідали FinMaidan, що Руслан Демчак шукає банк для покупки. «Ми не зрозуміли навіщо йому банк, мабуть, він і сам не розуміє», – заявив FinMaidan один з провідних інвестбанкірів. Нагадаємо, що для UBG це не перша банківська інвестиція. Раніше в групу входив Ерде Банк. Однак у 2012 році його було визнано неплатоспроможним, а в січні 2013-го почалася його ліквідація.
Довга історія
Омега Банк був створений в 1991 році під назвою «Інтелект». У 1996-му його придбали засновники ПриватБанку і він змінив назву на «Київ-Приват». У 2001 році банк викупила страхова група «ТАС» Сергія Тігіпка, і установа стала ТАС-Коммерцбанком. У 2007 році шведський Swedbank купив 100% ТАС-Комерцбанку і ТАС-Інвестбанку у Сергія Тігіпка за $735 млн. Установи були об'єднані у Сведбанк. У 2013-му інвестор покинув Україну і продав «дочку» Миколі Лагуну, який перейменував її в Омега Банк. У 2015 році регулятивний капітал Омега Банку став негативним, власник не підтримав його, тому установа збанкрутувала.
Тоді ж неплатоспроможними стали й інші активи банківської групи Миколи Лагуна – Дельта Банк, Кредитпромбанк і Астра Банк. Придбання Омега Банку для UBG – це фактично купівля банківської ліцензії. Стратегія розвитку Дельта Банку передбачала переведення у нього всіх активів і пасивів Омега Банку, тому в цій установі на 1 квітня 2015-го майже не залишилося коштів фізосіб (2,29 млн грн) і юросіб (6,59 млн грн). Кредитний портфель у банку взагалі був нульовим.
На 1 січня 2015-го Омега Банк перебував на 102-му місці за активами – 768 млн грн, до 3 березня активи зросли до 920,8 млн грн через девальвацію. У структурі пасивів майже усі кошти припадали на субборг (901,8 млн грн). Сведбанк в 2008 році отримав дозвіл на облік у капіталі десятирічного субборгу від Swedbank на $30 млн. В активах найбільша частка – у грошових коштів та їх еквівалентів (611,2 млн грн). При статутному капіталі у 5,751 млрд грн непокритий збиток до 1 квітня зріс до 6,241 млрд грн. Регулятивний капітал став негативним – мінус 489,7 млн грн.
Проблеми придбання
Досі інвестори не виявляли великого інтересу до придбання активів та пасивів неплатоспроможних банків. А купівля збанкрутілої установи взагалі відбувається рідко. Від початку 2014 року неплатоспроможними було визнано 47 банків. Поки тільки три з них пішли іншим шляхом, ніж ліквідація. Першим піддослідним ФГВФО став банк «Золоті ворота» – у листопаді його активи і пасиви були передані банку «Стандарт». Однак цей експеримент провалився – через 2,5 місяця приймаючий банк було визнано неплатоспроможним. Спроба вирішити проблеми неплатоспроможного Промекономбанку виявилася більш успішною: його активи і пасиви були передані Фідобанку. На основі Терра Банку був створений перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», планує купити Всеукраїнський банк розвитку.
Купівля перехідного банку може виявитися дешевше, ніж створення нової установи з нуля
Низький попит на погані активи обгрунтований: зараз мало банків готові йти на великий ризик. «Ми ведемо досить консервативну політику розвитку. Тому не плануємо нарощувати обороти за рахунок купівлі кредитних і депозитних портфелів проблемних банків», – пояснює голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
У Фідобанку, який має досвід приєднання активів неплатоспроможної установи, кажуть, що рішення про придбання банку залежить від цілей інвестора. «Інвестор купує не тільки активи і пасиви, але й банківську ліцензію, мережу, програмне забезпечення тощо. Це суттєво збільшує вартість угоди. У такій операції є економічний сенс, але головний ризик – здатність повернути банк до повноцінної ефективної діяльності. Крім докапіталізації, йому знадобиться грамотна бізнес-стратегія щодо відновлення платоспроможності та прибуткової діяльності», – прокоментували в прес-службі Фідобанку.
Купівля перехідного банку може виявитися дешевше, ніж створення нової установи з нуля. Влітку 2014 року набув чинності закон, який дозволив створювати нові банки зі статутним капіталом мінімум 500 млн грн. Але перехідний Крісталбанк наприкінці 2014-го був заснований з капіталом усього 120 млн грн. Тобто на перехідні банки поширюються вимоги, як до діючих банків. А їм дається 10 років на збільшення капіталу до рівня 500 млн грн. У 2015 році він складе 200 млн грн.
Аукціонний розпродаж
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) 21 квітня провів електронний аукціон з продажу активів ліквідованого Брокбізнесбанку. На торги виставили 21 лот, які включали права вимоги за 31 кредитним договором підприємств загальною сумою заборгованості 654 млн грн. Забезпеченням під кредити в основному були земельні ділянки, житлова та комерційна нерухомість, транспорт і обладнання. Аби залучити покупців, ліквідатор запропонував знижку 68%. Стартова ціна продажу лотів склала 212,6 млн грн.
«Усі кредити, які пропонуються до продажу, мають заставу. Процедура продажу буде максимально відкритою та прозорою», – сказав напередодні торгів заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк. Покупцем активів могла стати будь-яка юридична особа, крім кредитних спілок. Проте в результаті торгів у вівторок було продано лише один лот під № 200241, повідомили в четвер FinMaidan у ФГВФО.
Борги позичальників Брокбізнесбанку купили із дисконтом в 68%
Цей лот включав чотири кредитні договори із загальною сумою заборгованості у 3,74 млн грн. Забезпеченням, зокрема, виступали земельні ділянки в селі Шаян, виробничі та складські приміщення в місті Хуст Закарпатської області на суму 4,26 млн грн, транспортні засоби на 193 тис. грн, депозити фізосіб на 1,615 млн грн та їх порука на 3 млн грн. Загальна номінальна вартість застав склала 10,5 млн грн, а фінальна ціна операції виявилася майже у дев'ять разів менше за неї. «Ціна продажу склала 1,18 млн грн, що на 5 тис. грн вище за початкову ціну лота», – розповіли FinMaidan у Фонді.
Втім, умови конкурсу передбачали крок у 58,75 тис. грн, а отже, ніхто за борги не торгувався. У «торгах» зареєструвалися усього два учасники, в один день – 14 квітня: перший учасник подав заявку на 1,176 млн грн, другий, через кілька годин, – запропонував на 4 тис. грн більше. Більше ніхто не подавав заявки, тому другий учасник, в умовах відсутності 21 квітня торгів за лот, переміг. Інформація про учасників цього «прозорого» конкурсу, а також чи є у них афільований зв'язок з позичальниками, борги яких продали, поки невідома.
Ці торги ФГВФО провів на електронному майданчику товарної біржі «Електронні торги України» (створена ТОВ «Аріо Кепітал Груп», Володимиром і Наталією Бойко, Іриною Сербін). Торги пройшли на сайті UBIZ, створеному ТОВ «Ю.Біз», засновниками якого виступили зазначені вище три особи і Злата Пономарьова. І біржа, і організатор торгів знаходяться в Києві у сусідніх офісах. Майданчик заробляє на угодах 3,5% від фактичної ціни реалізації лотів. У ФГВФО запевняють, що майданчиків буде більше. «У Фонду акредитовано 37 компаній, які надають послуги з організації торгів, серед них є й такі, які проводять їх в електронному вигляді», – розповів Андрій Кияк.
Нових знижок не буде
При цьому ФГВФО не планує ще більше знижувати ціни лотів на наступних торгах. «Ми плануємо продати все. Коли це станеться, сказати складно, але поки ми не будемо зменшувати вартість лотів на наступних торгах», – заявив директор департаменту впровадження планів регулювання та управління активами неплатоспроможних банків ФГВФО Андрій Шевченко. На 1 квітня 2015 року обсяг загальної заборгованості за кредитами підприємств перед Брокбізнесбанком, яка включена до складу ліквідаційної маси установи, становить 14,8 млрд грн.
Юрособи заборгували Брокбізнесбанку 14,8 млрд грн
Зараз Фонд займається задоволенням вимог НБУ до Брокбізнесбанку, які виконуються позачергово, – йдеться про повернення рефінансування на 2 млрд грн. Також мають бути задоволені вимоги ФГВФО до банку. Тільки після цього можуть початися виплати усім іншим чергам кредиторів: вклади громадян понад 200 тис. грн, вимоги НБУ, що не покриваються заставою під рефінансування, вимоги юросіб та субординований борг. «За час, коли Фонд гарантування займається виведенням банків з ринку, виплати вкладникам-фізособам понад гарантованих сум не проводилися. Але уповноважені особи Фонду тільки починають масовий продаж активів неплатоспроможних банків. Крім того, Фонд проводить масштабну претензійну роботу з повернення активів, виведених з проблемних банків безпосередньо перед впровадженням адміністрації», – повідомив FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Поки ФГВФО планує в 2015 році виручити від продажу кредитних портфелів банків, що ліквідуються, не менше 7 млрд грн. Ця сума не включає активи збанкрутілих на початку року банку «Надра» і Дельта Банку, які ще перебувають у стані неплатоспроможності, і їх ліквідаційний баланс ще не підрахований.
Гроші для повернення
Для інших банків купівля активів неплатоспроможних фінустанов могла б стати гарною можливістю наростити частку на ринку. «Ми ще не співпрацювали з ФГВФО в частині купівлі активів, але розглядаємо таку можливість. Торік ми виросли на 40%, тому зараз шукаємо шляхів подальшого зростання, – розповів FinMaidan голова правління Кредобанку Дмитро Крепак. – Купівля цілого банку нас не дуже цікавить, а кредитні портфелі досить привабливі. Але якщо ми вирішимо щось купити, то в цій угоді братимуть участь представники нашого акціонера, ризиковики і буде проведено аналіз портфеля, що купується».
Якщо активи збанкрутілих банків користуватимуться популярністю серед покупців, це дасть підприємствам надію на повернення завислих у банках коштів. «Виведення з ринку найбільших банків – це величезний стрес для економіки та соціуму. Адже за спиною таких установ сотні тисяч громадян і десятки тисяч підприємств, які повністю або частково втратять свої кошти або, принаймні, у якийсь період не зможуть ними користуватися. А корпоративні клієнти постраждають відчутно. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого й середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами декількох фінустанов», – відзначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Поштовий залік
Державний поштовий монополіст – УДППЗ «Укрпошта», зіткнувшись з блокуванням своїх грошей у неплатоспроможному Дельта Банку, зажадав термінового доступу до них. «Укрпошта» заявила про те, що Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) відмовляється провести платіж всередині збанкрутілого банку. З 2013 року «Укрпошта» через свої відділення приймає платежі позичальників Дельта Банку і в подальшому, як агент, перераховує їх банку. На початку лютого 2015-го «Укрпошта» перевела Дельта Банку кошти, прийняті від клієнтів у січні. Але зробила це не напряму – шляхом інкасації готівкових коштів, а за допомогою безготівкового списання на користь Дельти грошей з рахунку «Укрпошти» в цьому банку.
У березні «Укрпошта» планувала провести аналогічну операцію за отриманими в лютому готівковими платежами, але 3 березня в Дельту ввели тимчасову адміністрацію, і рахунок поштового оператора виявився заблокованим. «Надії, що «Укрпошті» як державному підприємству вдасться швидше знайти спільну мову з іншою державною установою – ФГВФО, в особі керівника тимчасової адміністрації, і віднайти спосіб здійснення розрахунків за вже надані нами послуги, на жаль, не виправдалися», – йдеться у листі виконуючого обов'язки генерального директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука.
«Укрпошта», не домігшись згоди тимчасового адміністратора Владислава Кадирова на взаємозалік зустрічних вимог, не перерахувала Дельта Банку кошти його позичальників. У ФГВФО повідомили FinMidan, що на 30 березня обсяг платежів, прийнятих «Укрпоштою» від споживачів, але не перерахованих в Дельта Банк, досяг 23,91 млн грн. Обсяг рахунків «Укрпошти» в Дельта Банку не розголошується.
Незустрічні вимоги
У ФГВФО розповідають, що не можуть повернути поштовому відомству їхні кошти, тому що це порушило б законодавство. «На поточному рахунку в Дельті знаходяться грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язань перед банком, які пропонуються «Укрпоштою» для списання в договірному порядку на виконання зобов'язань з перерахування в Дельта Банк коштів, отриманих від клієнтів. Однак, згідно зі ст. 36 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», під час роботи тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку не здійснюється залік зустрічних вимог, оскільки це може призвести до порушення черговості погашення вимог кредиторів», – розповів FinMaidan директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. Фонд наполягає на тому, щоб «Укрпошта» перерахувала 23,91 млн грн коштів позичальників Дельта Банку на його рахунок. А вже потім «Укрпошта» повинна стати в чергу на повернення своїх грошей.
В «Укрпошті» роблять акцент не на нормах законодавства про банки-банкрути, а на більш вигідній для себе схемі взаємозаліку. «Зазначені дії дозволяють зберегти активи банку і не передбачають будь-яких витрат як для Фонду, так і для держави», – зазначено в листі «Укрпошти». Але в цьому випадку «Укрпошта» фактично намагається конвертувати «заморожені» безготівкові кошти в ліквідні готівкові, які були передані їй позичальниками виключно як посереднику для подальшого перерахування в Дельта Банк. До слова, тимчасовий адміністратор банку не планує платити за послугу перерахування.
Бізнес-втрати
Очищення банківського ринку від проблемних кредитних установ спричинило значні втрати підприємств. Від початку 2014 року в Україні збанкрутувало вже 47 банків. На їхніх рахунках «зависли» гроші юросіб на десятки мільярдів гривень. Надій їх повернути мало, оскільки за законодавством відшкодування таких коштів під час ліквідації відбувається в сьому чергу. Після них повертається тільки субординований борг. Вкладники час від часу зверталися до ФГВФО з пропозицією оплати кредитів за рахунок дебіторських боргів банків, але це складно провести в рамках закону. Тому ФГВФО заявляв, що не підтримує зміни черговості.
Попит на операції взаємозаліку кредитів і депозитів у проблемних банках виріс після рішення Вищого спеціалізованого суду, який визнав законними такі операції в період до початку ліквідації. «З одного боку, скасування заборони на взаємозаліки під час дії тимчасової адміністрації, здавалося, було б ковтком свіжого повітря для зневірених вкладників, у яких в неплатоспроможному банку застрягли мільйони гривень. А боржники отримали б можливість виконати свої зобов'язання на пільгових умовах, адже ні для кого не секрет, що такі угоди проводяться з дисконтом на користь боржника», – говорить юрист адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Станіслав Єна.
З іншого боку, можливість проводити взаємозаліки дасть поштовх новому виду спекуляції, відзначає юрист. «Як гриби після дощу з'являться особистості й цілі організації, які пропонуватимуть свої посередницькі послуги, вимагаючи з панікуючих вкладників комісійні. Нікого не здивує й те, що біля витоків таких організацій стоятимуть самі ж банківські співробітники. Адже маючи доступ до системи зсередини, здійснювати зазначену діяльність набагато простіше. Виникає корупційна складова: бажання співробітників банку особисто збагатитися за рахунок комісійних буде йти врозріз із інтересами вкладників і політикою банку, спрямованою на оздоровлення», – говорить Станіслав Єна. Тому підприємствам, у тому числі державним, залишається тільки сподіватися на зусилля ФГВФО щодо повернення їхніх грошей або ініціювати зміну закону, аби тимчасовий адміністратор міг робити винятки для особливих категорій клієнтів.
Релізи
ТОП-новости
