Правоохоронці розслідують підозри у виведенні коштів з київської кредитної спілки «Володар». Слідство з'ясувало, що майже за три роки КС видала кредити на 14 млн грн особам з дуже низькою платоспроможністю. Рішення про видачу «фіктивних» кредитів приписуються екс-депутату-регіоналу Максиму Луцькому. Учасники ринку вважають, що причиною появи проблем в союзі стала відсутність ефективного пруденційного нагляду з боку регулятора.
Поштовий залік
Державний поштовий монополіст – УДППЗ «Укрпошта», зіткнувшись з блокуванням своїх грошей у неплатоспроможному Дельта Банку, зажадав термінового доступу до них. «Укрпошта» заявила про те, що Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) відмовляється провести платіж всередині збанкрутілого банку. З 2013 року «Укрпошта» через свої відділення приймає платежі позичальників Дельта Банку і в подальшому, як агент, перераховує їх банку. На початку лютого 2015-го «Укрпошта» перевела Дельта Банку кошти, прийняті від клієнтів у січні. Але зробила це не напряму – шляхом інкасації готівкових коштів, а за допомогою безготівкового списання на користь Дельти грошей з рахунку «Укрпошти» в цьому банку.
У березні «Укрпошта» планувала провести аналогічну операцію за отриманими в лютому готівковими платежами, але 3 березня в Дельту ввели тимчасову адміністрацію, і рахунок поштового оператора виявився заблокованим. «Надії, що «Укрпошті» як державному підприємству вдасться швидше знайти спільну мову з іншою державною установою – ФГВФО, в особі керівника тимчасової адміністрації, і віднайти спосіб здійснення розрахунків за вже надані нами послуги, на жаль, не виправдалися», – йдеться у листі виконуючого обов'язки генерального директора «Укрпошти» Ігоря Ткачука.
«Укрпошта», не домігшись згоди тимчасового адміністратора Владислава Кадирова на взаємозалік зустрічних вимог, не перерахувала Дельта Банку кошти його позичальників. У ФГВФО повідомили FinMidan, що на 30 березня обсяг платежів, прийнятих «Укрпоштою» від споживачів, але не перерахованих в Дельта Банк, досяг 23,91 млн грн. Обсяг рахунків «Укрпошти» в Дельта Банку не розголошується.
Незустрічні вимоги
У ФГВФО розповідають, що не можуть повернути поштовому відомству їхні кошти, тому що це порушило б законодавство. «На поточному рахунку в Дельті знаходяться грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зобов'язань перед банком, які пропонуються «Укрпоштою» для списання в договірному порядку на виконання зобов'язань з перерахування в Дельта Банк коштів, отриманих від клієнтів. Однак, згідно зі ст. 36 закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», під час роботи тимчасової адміністрації в неплатоспроможному банку не здійснюється залік зустрічних вимог, оскільки це може призвести до порушення черговості погашення вимог кредиторів», – розповів FinMaidan директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. Фонд наполягає на тому, щоб «Укрпошта» перерахувала 23,91 млн грн коштів позичальників Дельта Банку на його рахунок. А вже потім «Укрпошта» повинна стати в чергу на повернення своїх грошей.
В «Укрпошті» роблять акцент не на нормах законодавства про банки-банкрути, а на більш вигідній для себе схемі взаємозаліку. «Зазначені дії дозволяють зберегти активи банку і не передбачають будь-яких витрат як для Фонду, так і для держави», – зазначено в листі «Укрпошти». Але в цьому випадку «Укрпошта» фактично намагається конвертувати «заморожені» безготівкові кошти в ліквідні готівкові, які були передані їй позичальниками виключно як посереднику для подальшого перерахування в Дельта Банк. До слова, тимчасовий адміністратор банку не планує платити за послугу перерахування.
Бізнес-втрати
Очищення банківського ринку від проблемних кредитних установ спричинило значні втрати підприємств. Від початку 2014 року в Україні збанкрутувало вже 47 банків. На їхніх рахунках «зависли» гроші юросіб на десятки мільярдів гривень. Надій їх повернути мало, оскільки за законодавством відшкодування таких коштів під час ліквідації відбувається в сьому чергу. Після них повертається тільки субординований борг. Вкладники час від часу зверталися до ФГВФО з пропозицією оплати кредитів за рахунок дебіторських боргів банків, але це складно провести в рамках закону. Тому ФГВФО заявляв, що не підтримує зміни черговості.
Попит на операції взаємозаліку кредитів і депозитів у проблемних банках виріс після рішення Вищого спеціалізованого суду, який визнав законними такі операції в період до початку ліквідації. «З одного боку, скасування заборони на взаємозаліки під час дії тимчасової адміністрації, здавалося, було б ковтком свіжого повітря для зневірених вкладників, у яких в неплатоспроможному банку застрягли мільйони гривень. А боржники отримали б можливість виконати свої зобов'язання на пільгових умовах, адже ні для кого не секрет, що такі угоди проводяться з дисконтом на користь боржника», – говорить юрист адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Станіслав Єна.
З іншого боку, можливість проводити взаємозаліки дасть поштовх новому виду спекуляції, відзначає юрист. «Як гриби після дощу з'являться особистості й цілі організації, які пропонуватимуть свої посередницькі послуги, вимагаючи з панікуючих вкладників комісійні. Нікого не здивує й те, що біля витоків таких організацій стоятимуть самі ж банківські співробітники. Адже маючи доступ до системи зсередини, здійснювати зазначену діяльність набагато простіше. Виникає корупційна складова: бажання співробітників банку особисто збагатитися за рахунок комісійних буде йти врозріз із інтересами вкладників і політикою банку, спрямованою на оздоровлення», – говорить Станіслав Єна. Тому підприємствам, у тому числі державним, залишається тільки сподіватися на зусилля ФГВФО щодо повернення їхніх грошей або ініціювати зміну закону, аби тимчасовий адміністратор міг робити винятки для особливих категорій клієнтів.
Загальна конвертація
Депутати знову спробували визначити долю валютних позичальників. Прийнятий у першому читанні законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» пропонує провести конвертацію позик на набагато вигідніших умовах, ніж ті, які були передбачені в меморандумі про реструктуризацію заборгованості фізичних осіб. Умови навіть більш пільгові, ніж в законопроектах, які Рада не змогла прийняти в 2014 році.
Документ зобов'язує банки перевести в гривню не тільки усю валютну іпотеку, а й взагалі усі роздрібні споживчі кредити, тобто всі валютні кредити, окрім позик на розвиток бізнесу. За даними НБУ, фізособи повинні повернути банкам $6 млрд (140 млрд грн). Але ця цифра не враховує «списані» кредити на позабалансових рахунках, які банки все одно хочуть стягнути, і валютні кредити, продані або передані факторинговим компаніям для подальшої роботи.
Позики мають бути конвертовані за офіційним курсом на момент укладання договору. Більшість валютних кредитів були видані в 2006-2008 роках (валютне кредитування фізосіб заборонено з листопада 2009-го), коли курс становив 4,95-5 грн/$. При цьому процентні ставки гривневих кредитів не підвищуватимуться до реальних 20-25%, а залишаться колишніми – близько 12%. Банки не зможуть ані підняти їх, ані встановити плаваючі ставки. Усі нараховані раніше штрафи та пені за прострочення мають бути списані, після реструктуризації на два роки встановлюється мораторій на стягнення майна. Конвертувати позики повинні не тільки банки, але й факторингові компанії. Якщо ж позичальник не зможе виконувати зобов'язання за кредитом навіть після проведеної реструктуризації, то банк має прийняти заставу в рахунок погашення боргу. Банк при цьому не зможе претендувати на інше майно фізособи-боржника в рахунок сплати боргу.
Парламент проти МВФ
Спроби провести таку конвертацію робилися ще минулого літа, проте жоден із запропонованих депутатами законопроектів не був прийнятий в цілому. Проти закону про примусову конвертацію категорично виступив Міжнародний валютний фонд і НБУ. «Держава та НБУ не втручатимуться у двосторонні переговори між позичальниками і банками щодо реструктуризації валютних іпотечних кредитів. При цьому якщо буде прийнято закон, який змушує конвертувати валютні іпотечні кредити у гривневі, президент накладе вето», – йдеться в Меморандумі про співпрацю українського уряду з МВФ.
Депутати усвідомлюють, що порушують меморандум. Саме парламентський комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності рекомендував прийняти законопроект за основу. «Меморандум – це не закон, а рекомендація. Країна у нас називається Україна, і уряд наш український, а не МВФ. Зрозуміло, що хто платить, той і замовляє музику, але ми не повинні наступати на горло своїй пісні, – заявив FinMaidan голова комітету Сергій Рибалка (Радикальна партія Олега Ляшка). – Усі самоусунулися від вирішення питання. Ми вважаємо, що уряд, Нацбанк, ФГВФО, Мінфін повинні сісти за стіл з представниками МВФ і визначити, як ми можемо вирішити питання валютних кредитів. Потрібно розкласти такі позики за сумами, квадратними метрами, наявністю єдиного житла і вирішити, кому ми можемо допомогти, а кому ні».
Депутатам вдалося проголосувати за законопроект лише з четвертої спроби, при цьому вони не приховували його популістського характеру. «Я розумію, що положення даного законопроекту не відповідають інтересам усіх зацікавлених сторін», – сказав секретар комітету Максим Поляков («Народний фронт»). Документ прийнято, щоб заспокоїти мітингувальників, які в четвер знову пікетували Раду. Гарантії прийняття законопроекту в другому читанні немає. «У першому читанні, щоб заспокоїти людей, дати їм можливість поїхати додому з-під Нацбанку, я би вважав за можливе проголосувати, і далі разом з командою Нацбанку зробити з нього нормальний законопроект», – сказав перед голосуванням депутат Юрій Луценко («Блок Петра Порошенка»).
Банки накриються збитком
Більшість банків, найкрупніших валютних кредиторів, навіть не підписали меморандум про конвертацію, який пропонував для дуже вузької категорії позичальників менш лояльні умови, тому новий законопроект їх категорично не влаштовує. «Прописані в законопроекті умови реструктуризації загрожують банкам величезними збитками, якщо втрати від конвертації не будуть розділені з державою та позичальниками. Адже тільки на курсовій різниці банки отримають близько 80% збитків. А якщо надалі кредит обслуговуватиметься за ставкою, прописаною в первісному договорі, банкам загрожують додаткові збитки через недоодержання процентного доходу. Для розуміння: середня ставка валютного кредиту становить 9-12%, а гривневого – 24%, – пояснює заступник директора з питань проблемної заборгованості УкрСиббанку Марія Гуз. – Необхідно знайти компроміс з розділення збитків і окреслити чіткі критерії визначення позичальників, чиї кредити можуть бути конвертовані. Адже окрім реально постраждалих від знецінення гривні є клієнти, які припинили платити задовго до девальвації. Також є шахраї, є клієнти, які отримують дохід в іноземній валюті, і забезпечені клієнти, дохід яких дозволяє виконувати зобов'язання за договором навіть у поточних умовах». Тобто з кредитного портфеля в 140 млрд грн банки в кращому випадку отримають лише 30,2 млрд грн.
Застосування єдиного методу конвертації до усіх споживчих кредитів є антисоціальним. «Законопроект не розмежовує валютні позики, отримані на придбання житла, де є конкретне цільове використання коштів, і позики на споживчі цілі, де кошти могли використовуватися не за призначенням, у тому числі на спекулятивні цілі», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізосіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Фінансисти не сумніваються, що Петро Порошенко виконає обіцянку і в разі ухвалення закону ветує його. Інакше посилиться хвиля банкрутств банків. «Популізм – це суть прийнятого законопроекту. Усі клієнти, які коли-небудь брали кредити в гривні, відчуватимуть себе обдуреними, адже ставки за їхніми кредитами були вищими. Насправді законопроектом пропонується перекласти вирішення проблеми валютних позичальників на банківську систему, а отже – на вкладників. Наслідком прийняття закону буде значне збільшення кількості проблемних банків, які просто не зможуть віддавати депозити. Адже кредити погашатимуться за курсом 5,05 грн/$, а віддавати вкладникам депозити потрібно у валюті депозиту за курсом на сьогодні», – говорить директор департаменту стягнення роздрібної заборгованості банку «Фінанси та Кредит» Максим Кривощоков.
Податковий тягар полегшили
Перед прийняттям законопроекту депутати підсолодили банкам «пілюлю»: прийняли в цілому закон № 0939 «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо реструктуризації кредитних зобов'язань з іноземної валюти в гривню». Доходи фізособи-позичальника, які виникають під час анулювання кредитором частини боргу, а також під час повернення предмета іпотеки, звільняються від оподаткування податком на доходи. Зараз для списання частини боргу позичальникові треба заплатити з суми списання податок у 21,5%. Також прийняті правки, які знижують податкові витрати банків. «Ці зміни абсолютно необхідні, тому що не було врегульовано питання віднесення збитків банку, бухгалтерських проводок і нормативів НБУ, особливо в частині лімітів валютної позиції», – говорить директор з роздрібних кредитних ризиків ВТБ Банку Олег Пахомов.
Вимоги до резервів страхових компаній стануть жорсткішими. Нацкомфінпослуг пропонує враховувати в резервах в повному обсязі кошти тільки в держбанках, «дочках» міжнародних груп, а вкладення в банки з низьким рейтингом враховуватимуться зі «знижкою». Страховики підтримують ініціативу, але визнають, що лише підвищення вимог до якості резервів і активів уже замало, необхідно стежити за їхньою якістю частіше, ніж раз на квартал.
Вищий господарський суд України відхилив касаційну скаргу колишнього тимчасового адміністратора Родовід Банку Сергія Щербини і підтвердив недійсність договору між банком і адвокатським об'єднанням «Бріарей», яке надавало юридичні послуги кредитній установі. Про це йдеться в постанові суду від 18 березня. За цим договором фірма «Бріарей» отримала 301,6 млн грн.
Вищий госпсуд, як і суд першої інстанції, вважає, що контракт є недійсним, оскільки Родовід Банк на момент укладення договору в 2009 році вже був державним і, отже, розпоряджався державними коштами. Тому він був зобов'язаний провести тендер для вибору підрядника, чого не було зроблено.
Своя правда
Суд першої інстанції – Госпсуд Києва – визнав договір з «Бріареєм» недійсним ще рік тому. Таке рішення було винесено 17 березня 2014 року. «Недійсність договору про надання правової допомоги пояснюється недотриманням процедури державних закупівель під час його укладання, у зв'язку з перевищенням тимчасовим адміністратором наданих йому повноважень», – йдеться в рішенні суду. Суд вирішив, що перехід прав власності на акції під час проведення процедури капіталізації банку визначався моментом реєстрації випуску акцій. «У сертифікаті акцій, який є в матеріалах справи, визначено дата випуску – 24.06.2009. Тобто держава в особі Мінфіну набула право власності на 99,97% акцій ВАТ «Родовід Банк» 24.06.2009 – до укладання спірного договору», – йдеться в матеріалах справи. Договір з компанією «Бріарей» був укладений 1 липня 2009 року, коли банк, на думку суду, вже був державним і мав дотримуватися усіх процедур держзакупівель товарів, робіт і послуг.
Позивач – Родовід Банк – вважає, що тимчасовий адміністратор Сергій Щербина перевищив свої повноваження. «Він порушив норми ст. 84 закону «Про банки та банківську діяльність» (в редакції на момент прийняття рішень), згідно з якою Нацбанк організовує, координує діяльність тимчасової адміністрації, а також дає вказівки, обов'язкові до виконання тимчасовим адміністратором. Тимчасовому адміністратору було заборонено використовувати кошти банку на потреби, не передбачені кошторисом витрат тимчасової адміністрації», – йдеться в рішенні суду. Рішення про укладення договору з юрфірмою «Бріарей» з Нацбанком не узгоджувалося.
Сергій Щербина оскаржив рішення Госпсуду, але 24 грудня Київський апеляційний госпсуд зупинив апеляційне провадження у справі, оскільки, на думку суддів, інтереси Сергія Щербини у справі не зачеплені. «По суті, суд відхилив апеляцію. Повторно подавати документи я не маю права», – пояснив Сергій Щербина. Тому 21 січня він звернувся з касацією на рішення двох інстанцій, але її було відхилено.
З рішенням ВГСУ Сергій Щербина також не згоден. «Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що на момент укладення договору від 01.07.2009 держава в особі Мінфіну була власником пакета акцій, що становлять 99,97% статутного капіталу позивача. При цьому 23 червня 2009 року ПАТ «Родовід Банк» прийняло наказ № 250, згідно з яким збільшувався розмір статутного капіталу банку на 2808514 999,80 грн. Суд вирішив, що держава набула права власності на акції позивача 24 червня, що також суперечить нормам чинного матеріального права України», – йдеться у касаційній скарзі.
Емісія, в результаті якої держава стала власником банку, відбувалася в два етапи: на першому етапі – з 25.06 до 30.06 – відбувалася реалізація переважного права акціонерів на придбання акцій. На другому етапі – з 01.07 до 31.07 – реалізовувалося право держави в особі Мінфіну на придбання акцій. Тому «угода між державою в особі Мінфіну і банком з купівлі права власності на пакет акцій додаткової емісії в будь-якому випадку укладена після 1 липня 2009 року, отже, на 1 липня Мінфін жодним чином не міг володіти 99,97% акцій позивача», йдеться в документі. Відповідно, правові підстави для застосування процедури державних закупівель для укладення угоди з компанією «Бріарей» на момент її укладення 1 липня 2009-го були відсутні. «Зараз ми збираємо документи для подавання до Європейського суду з прав людини. Усі рішення наших судів зачіпають права і призводять до кримінального переслідування», – заявив FinMaidan Сергій Щербина.
Справи минулих днів
Історія співпраці Родовід Банку і адвокатського об'єднання «Бріарей» почалася в 2009 році. «Один з боржників банку, компанія «Баски Плюс – 2004 Рік», подав на банкрутство, а Родовід Банк навіть не був заявлений в числі її кредиторів», – згадує Сергій Щербина. Часу на переговори з юристами і проведення тендеру не було. Як повідомляв FinMaidan, проблеми Родовід Банку обговорювалися на зустрічі Сергія Щербини з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, яка відбулась в головному штабі БЮТ на вулиці Туровська, 13 (див. «Історія одного збитку»).
Сергій Щербина стверджує, що Юлія Тимошенко рекомендувала підтримку юркомпанії депутата Андрія Портнова. «За повний судовий розгляд і повернення коштів або застав юристи визначили комісію в межах 30% від повернутих коштів або застав. Пізніше з'ясувалося, що ми повинні авансом сплатити додаткові витрати в судах та правоохоронних органах – до $50 тис. на тиждень, – згадує Сергій Щербина. – Я доповів про це першому віце-прем’єру Олександру Турчинову, який порадив звернутися до інших юристів. Після цього пан Портнов жорстко відмовився працювати з Родоводом. Замість цього народний депутат від БЮТ Олександр Шепелев порекомендував укласти договір з юрфірмою «Бріарей», яка була схвалена Олександром Турчиновим. Вона за свої послуги визначила комісію 8% від повернутого майна і 10% – від коштів, і тільки після виконання поставлених завдань». Зрештою фірмі «Бріарей» все ж вдалося повернути заставне майно банку: у листопаді 2009 року компанія стягнула застави на загальну суму 3,75 млрд грн. За свої послуги банк перерахував комісію в розмірі 300 млн грн.
Олександр Шепелев підозрюється в розкраданні коштів Родовід Банку і здійсненні ряду злочинів, зокрема організації умисного вбивства, замаху на умисне вбивство, привласненні і розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, втечі з-під варти. Екс-депутата 19 березня затримали в Московській області, а 21 березня вже було винесено постанову про його екстрадицію. 6 квітня Генпрокуратура України звернулася до РФ із запитом про видачу екс-депутата.
Вільні землі
Поки Сергій Щербина готує документи до Європейського суду і поки справа там розглядатиметься, договір з «Бріареєм» вважатиметься недійсним. Втім, визнання договору недійсним не означає, що всі угоди, укладені компанією «Бріарей» від імені банку, стали недійсними. «Наслідком визнання недійсним такого договору буде двостороння реституція – повернення сторін у початкове положення. Відповідно, визнання недійсним договору на обслуговування не спричинить автоматичного скасування дій, здійснених юркомпанією для банку. Кожну таку операцію необхідно буде окремо визнавати недійсною», – говорить керуючий партнер юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Григорій Трипульський. Інакше кажучи, якщо «Бріарей» стягнула майно з компанії «Баски Плюс – 2004 Рік», то саме цей договір тепер треба в рамках нового суду визнавати недійсним окремо.
Родовід Банк має право повернути витрачені 300 млн грн, наприклад, зажадавши їх з «Бріарея». «Навряд чи банк зажадає їх з особи, яка підписала договір. Швидше за все, він не може цього зробити», – вважає Григорій Трипульський. «Я сподіваюся, до цього не дійде. Але що на думці у наших суддів і МВС – невідомо», – говорить Сергій Щербина. Сайт компанії «Бріарей» заблокований, а телефонний номер, зазначений у відкритих джерелах, не працює.
Більше не блищить
Нацбанк від сьогодні позбавив себе права купувати у громадян золото, срібло та інші дорогоцінні метали. Постанова НБУ № 209, яка набула чинності 10 квітня, замість прийнятого в 2003 році «Порядку проведення операцій з купівлі банківських та дорогоцінних металів у населення» затвердила «Порядок купівлі інвестиційних монет». «Згідно з постановою, ми перестали купувати дорогоцінні метали у фізичних осіб. Але продовжуємо їх купувати через посередників у підприємств», – повідомили FinMaidan в прес-службі Нацбанку.
Причину відмови від скупки банківських металів та брухту дорогоцінних металів НБУ не повідомляє, але така ідея в НБУ з'явилася відразу після крупного шахрайства, з яким зіткнувся центробанк у своєму підрозділі. У грудні 2014 року в одеському територіальному управлінні було виявлено крадіжку декількох кілограмів брухту золота, які оцінювалися приблизно в 5 млн грн. Кілька золотих зливків були замінені свинцем, пофарбованим золотистою фарбою. Скандал спонукав НБУ тимчасово відмовитися від скупки дорогоцінних металів у населення, аргументуючи це тим, що такі операції для нього є непрофільними.
Скупка дорогоцінних металів у населення була одним із способів поповнення резервів НБУ, вони також використовуються для виготовлення інвестиційних монет. У 2014 році до Державної скарбниці України (входить до структури НБУ) надійшло 1728 кг золота, в тому числі 210,5 кг – викуплено у населення. Раніше обсяги скупки були на порядок вищими: в 2011 році Нацбанк купив у населення 1,8 т золота, а в 2012-му – 2,2 т.
Резерви, але вже не золоті
Торік на тлі різкого зниження обсягу міжнародних резервів НБУ був змушений знижувати частку золота в резервах: нове золото не купувалося, старе – розпродавалося. Через необхідність конвертувати золото в доларовий кеш з подальшим використанням для валютних інтервенцій НБУ продав на світовому ринку третину своїх запасів: обсяг «золотого» портфеля скоротився з 40 т до 26 т.
Тому банкіри вважають, що відмова регулятора від купівлі дорогоцінних металів неістотно вплине на резерви країни. «Обсяг дорогоцінних металів в золотовалютних резервах некритичний. В основному резерви залежать від кредитів з боку Міжнародного валютного фонду та інших міжнародних організацій, а також від інтервенцій, які проводить Нацбанк», – говорить голова правління одного з банків. Саме за рахунок кредиту МВФ у березні резерви виросли на 77%.
Державний бюджет навіть виграє від відмови НБУ купувати золото і срібло в українців. У 2012 році набрали чинності зміни до Податкового кодексу, згідно з якими операції прямого продажу дорогоцінних металів НБУ дозволяли фізособам уникнути 15-відсоткового податку на доходи фізосіб. Зараз податок, з урахуванням військового збору, становить 21,5%. При операціях з посередниками податок підлягає сплаті.
Кому здати
Золото і срібло в зливках купують комерційні банки. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», за 1 унцію (31,1 грама) срібла фізособи можуть виручити в середньому 450 грн, платини – 15 тис. грн, а золота – 25-26 тис. грн. Але коло покупців дуже вузьке. «Наш банк не працює з дорогоцінними металами», – повідомили FinMaidan в кол-центрі ПриватБанку. «Ми не купуємо зливки в дорогоцінних металах, а тільки продаємо», – сказали у Райффайзен Банку Аваль. За даними «Простобанку», котирування на покупку золота, наприклад, виставляє Авант-банк, «Глобус», Ощадбанк, «Фінансова ініціатива», ОТП Банк, Юнекс Банк.
А ось лом дорогоцінних металів банки взагалі не купують. Золоті вироби можна продати перекупникам, у тому числі тим, хто купує антикваріат, або «здати» в ломбард. Однак вони не купують дорогоцінні метали, а надають заставні кредити, і лише в разі неоплати забирають «заставу». «Такого поняття, як скупка, у нас немає. Ви підписуєте договір, можете вибрати мінімальний термін, наприклад, один день. Якщо ви не виконуєте договірні зобов'язання, по закінченні терміну договору ваш предмет застави переходить у власність компанії», – розповіли FinMaidan в ломбарді «Скарбниця». За 1 грам золота в ломбардах пропонують 505-520 грн. Також вироби з дорогоцінних металів приймають ювелірні магазини, де найчастіше пропонують отримати інший виріб з доплатою за роботу.
Команда Валерії Гонтарєвої зараз займається структурною реформою Національного банку, а від нового керівництва НКЦПФР та Нацкомфінуслуг тільки чекають початку системних змін у своїх відомствах. За зразок реформ вони цілком беруть західний досвід. В ході другої міжбанківської конференції організації «ЕйСіАй – Україна» FinMaidan обговорив з президентом міжнародної асоціації ACI – The Financial Markets Association Маршалом Бейлі основні проблеми та виклики фінансового ринку України, що виникають у ході реформ, а також те, чому люди хочуть бачити банкірів у в'язниці.
Проблемна історія
Нову жертву фінансової кризи Нацбанк підбирав майже три тижні – 47-ю неплатоспроможною установою став Укргазпромбанк. У цей невеликий банк, який посідав на початку року 81-е місце за активами, учора ввели тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою від ФГВФО до 7 липня буде Євген Ожга.
Банк уже деякий час відчував труднощі з платежами, тому НБУ заборонив йому відкривати нові рахунки фізичних осіб. «НБУ вводить обмеження на операції банку в разі наявності у його діяльності ризиків невиконання зобов'язань перед кредиторами, в тому числі вкладниками. Обмеження знімаються після приведення банком своєї діяльності у відповідність до встановлених нормативів і вимог. Про обмеження для конкретного банку НБУ коментарів надати не може, оскільки дана інформація відноситься до банківської таємниці і може бути розкрита тільки згідно з законодавством», – повідомили тиждень тому FinMaidan в прес-службі Нацбанку на запит про причини введення санкцій до Укргазпромбанку.
Укргазпромбанк заснований в 1996 році. Найбільшими його акціонерами на 1 січня 2015-го були Іван (24,5167%) і Олег Діяк (24,0973%), Яніна (18,8336%) та Ігор Сухіна (6,0964%), Оксана (9,9267%) і Віктор Решетняк (7,8729%), Ілля Рибчич (7,5329%). Обсяг активів Укргазпромбанку на 1 січня становив 1,369 млрд грн.
Іван Діяк – екс-радник президента Віктора Ющенко і екс-заступник голови «Нафтогаз України». Яніна Сухіна – дочка Іллі Рибчича, який тричі був головою «дочки» «Нафтогазу» – «Укргазвидобування». Ця компанія до 2010 року обслуговувалася в Укргазпромбанку і в ньому мала зарплатний проект, але потім перейшла в банк «Надра».
Вчора НБУ пояснив своє рішення тим, що Укргазпромбанк займався ризиковою діяльністю, через що іще в січні був визнаний проблемним. Банк не виконував більше 10% зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом понад 10 робочих днів, а його регулятивний капітал став негативним. «Для стабілізації ситуації керівництво Нацбанку неодноразово проводило зустрічі з керівництвом та потенційними інвесторами Укргазпромбанку. Однак власники його істотної участі не вживали своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку», – повідомив Нацбанк.
Спроби поліпшення
Укргазпромбанк не дуже відомий громадськості. Його мережа філій складається всього з 14 точок, за допомогою яких він залучив роздрібний депозитний портфель в 501 млн грн. Втім, це в рази більше, ніж кошти підприємств – 134 млн грн – на його рахунках. У кредитуванні ситуація була протилежна: отримані ресурси позичалися юрособам (614 млн грн), а не населенню (74 млн грн).
У середовищі фінансистів Укргазпромбанк був відомий, як кептивний банк, який намагався стати більш «прозорим» шляхом поліпшення корпоративного управління. До кризи 2008 року йому в цьому допомагала спеціальна програма IFC. Через цю програму також пройшли нині націоналізовані Родовід Банк і Укргазбанк. У ній брав участь і Сведбанк, який зараз називається Омега Банком і є неплатоспроможним, а також банк «Дністер», ліквідований ще в 2010 році.
Після початку в 2014 році нової кризи Укргазпромбанк демонстрував спроби вижити. У грудні він збільшив капітал на 41,4 млн грн – до 124,2 млн грн – за рахунок прибутку минулих років. А в січні 2015-го оголосив про нове збільшення статутного капіталу – на 150 млн грн, до 274,2 млн грн. Тоді ж Антимонопольний комітет видав дозвіл кіпрській компанії Silverdale Management Limited на купівлю більше 50% акцій фінансової установи. Але цю суму банк так і не отримав.
Незатребувані можливості
У поточній економічній ситуації ризик банкрутства є у багатьох установ, але немало проблемних банків уже виведені з ринку. «Військові дії на сході, а також анексія Криму роблять обслуговування кредитів, виданих у цих регіонах, дуже проблематичним: формуються додаткові резерви, збільшується збитковість. Небувале падіння курсу національної валюти, а також наявність панічних настроїв створюють небачений тиск на показники діяльності банків», – зазначає спостерігач правління Платинум Банку Вадим Кривов'яз.
Укргазпромбанк став 47 збанкрутілою від початку 2014 року фінустановою. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук минулого тижня заявив, що чищення системи від неплатоспроможних банків завершиться протягом двох місяців, тобто до початку літа. Для решти учасників ринку це шанс наростити частку, але їх ліквідність також обмежена. Поки ніхто не продемонстрував бажання викуповувати кредитні портфелі у неплатоспроможних установ. «Ми не розглядаємо можливість купівлі портфелів у збанкрутілих банках, тому що у нас дуже жорсткий підхід до кредитних портфелів, – пояснює голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – При цьому ми раді, що з ринку йдуть банки, які використовували неконкурентний підхід і грали не за загальними правилами».
Оновлений склад Нацкомфінпослуг через два місяці роботи звернув увагу на проблеми СК «Гарант-Авто», яка ще минулого року була виключена з МТСБУ і втратила право працювати в сегменті «автоцивілки». У неї запровадили на рік тимчасову адміністрацію, але учасники ринку вже не вірять у можливість відновити роботу страховика.
Повна відкритість
Нацбанк почав цікавитися правами позичальників. Він направив до Незалежної асоціації банків України (НАБУ) для обговорення пропозиції до Правил надання банками інформації споживачам про умови кредитування та повну вартість кредитів. Документом запропоновано, аби банки в кредитних договорах вказували максимальну орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним та вартості супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача. Вона повинна виражатися у вигляді реальної процентної ставки і в абсолютному значенні подорожчання кредиту (у грошовому еквіваленті).
У договорі мають бути вказані переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, розміри штрафів та пені у разі прострочення сплати боргу за кредитом. Крім того, треба буде вказати приклад з визначення орієнтовної сукупної вартості кредиту (у відсотках річних і абсолютному значенні).
Також НБУ хоче позбавити банки права змінювати процентну ставку, навіть у разі настання подій, які не залежать від волі сторін, як це можливо сьогодні. Кредитори будуть зобов'язані роздруковувати кредитні договори 14-м кеглем, що унеможливить використання дрібного шрифту для вказівки комісій та штрафів. При цьому банки будуть зобов'язані безкоштовно надати позичальнику типовий проект кредитного договору і дати йому не менше трьох днів для прийняття рішення. У НАБУ проект поки не коментували, його тільки передають банкам для вивчення.
Труднощі відкритості
Небажання банків розкривати позичальникам реальну вартість кредиту завжди було однією з головних претензій до них. Часто в кредитних договорах банки вказують дуже низьку ставку, але основний дохід отримують від комісій за обслуговування боргу. В результаті реальна вартість позик невідома клієнту. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», ціна кредиту на купівлю товарів становить 48%, а кредиту готівкою – 85%. Отримати ж проект договору для вивчення складно не тільки в разі видачі споживчих кредитів, але й навіть при іпотеці.
Учасники ринку декларують, що розкривають повну вартість позик. «Ми ще в 2013 році перейшли на повністю відкриті, уніфіковані та прозорі умови кредитування. Клієнт отримує кредит, абсолютно точно знаючи, скільки й коли йому потрібно буде платити», – запевняє прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. Але пропозиції НБУ якраз і мають на меті «поліпшити» чинні його правила, ліквідувати лазівки, які залишалися у банків. «Норма про неможливість змінювати процентну ставку змусить банки шукати нові механізми для хеджування процентного ризику. Швидше за все, банки почнуть масово застосовувати плаваючу процентну ставку», – говорить начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Небанківська відповідальність
Банкіри вже знають, з чим вони не погодяться у вимогах НБУ. Вони посилаються на неможливість розкрити в кредитних договорах абсолютно усі складові ціни позики. «Умови кредитування мають бути прозорими і зрозумілими для позичальника, але тільки в тій частині, яка стосується послуг банку. Ставки, комісії, штрафні санкції та умови погашення кредиту мають бути відомі позичальникові. І повідомити про них клієнту банку можуть перешкодити тільки якісь власні інтереси. Але що робити з послугами третіх осіб, які так чи інакше залучені до кредитного процесу? Нотаріуси, страхові компанії самі визначають вартість своїх послуг, – розповідає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – До того ж нерідко банк наділяє позичальника правом вибору такої компанії. Чи означає це, що банк повинен проводити щоденний зріз цін на послуги нотаріусів, щоб у договорі фігурувала максимальна? Ще складніше забезпечити цю вимогу щодо послуг, які, згідно з договором, повинні надаватися на регулярній основі протягом усього терміну кредитування. Банк не може гарантувати, що вартість страховки не зміниться через рік або два».
При цьому банкіри думають, що вимоги Нацбанку варто використовувати не в усіх кредитних договорах. «Ми вважаємо за доцільне застосувати дані вимоги до крупних, цільових кредитів: іпотеки, автокредитів та інших індивідуально оцінених кредитів на суму понад 50 тис. грн, щоб не зачіпати практику зміни кредитних лімітів за невеликими овердрафтами, яка добре себе зарекомендувала, на випадок короткої потреби в швидких коштах», – говорить заступник голови правління Юніон Стандард Банку Ольга Гулькова.
Релізи
ТОП-новости
