Команда Валерії Гонтарєвої зараз займається структурною реформою Національного банку, а від нового керівництва НКЦПФР та Нацкомфінуслуг тільки чекають початку системних змін у своїх відомствах. За зразок реформ вони цілком беруть західний досвід. В ході другої міжбанківської конференції організації «ЕйСіАй – Україна» FinMaidan обговорив з президентом міжнародної асоціації ACI – The Financial Markets Association Маршалом Бейлі основні проблеми та виклики фінансового ринку України, що виникають у ході реформ, а також те, чому люди хочуть бачити банкірів у в'язниці.
Проблемна історія
Нову жертву фінансової кризи Нацбанк підбирав майже три тижні – 47-ю неплатоспроможною установою став Укргазпромбанк. У цей невеликий банк, який посідав на початку року 81-е місце за активами, учора ввели тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою від ФГВФО до 7 липня буде Євген Ожга.
Банк уже деякий час відчував труднощі з платежами, тому НБУ заборонив йому відкривати нові рахунки фізичних осіб. «НБУ вводить обмеження на операції банку в разі наявності у його діяльності ризиків невиконання зобов'язань перед кредиторами, в тому числі вкладниками. Обмеження знімаються після приведення банком своєї діяльності у відповідність до встановлених нормативів і вимог. Про обмеження для конкретного банку НБУ коментарів надати не може, оскільки дана інформація відноситься до банківської таємниці і може бути розкрита тільки згідно з законодавством», – повідомили тиждень тому FinMaidan в прес-службі Нацбанку на запит про причини введення санкцій до Укргазпромбанку.
Укргазпромбанк заснований в 1996 році. Найбільшими його акціонерами на 1 січня 2015-го були Іван (24,5167%) і Олег Діяк (24,0973%), Яніна (18,8336%) та Ігор Сухіна (6,0964%), Оксана (9,9267%) і Віктор Решетняк (7,8729%), Ілля Рибчич (7,5329%). Обсяг активів Укргазпромбанку на 1 січня становив 1,369 млрд грн.
Іван Діяк – екс-радник президента Віктора Ющенко і екс-заступник голови «Нафтогаз України». Яніна Сухіна – дочка Іллі Рибчича, який тричі був головою «дочки» «Нафтогазу» – «Укргазвидобування». Ця компанія до 2010 року обслуговувалася в Укргазпромбанку і в ньому мала зарплатний проект, але потім перейшла в банк «Надра».
Вчора НБУ пояснив своє рішення тим, що Укргазпромбанк займався ризиковою діяльністю, через що іще в січні був визнаний проблемним. Банк не виконував більше 10% зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами протягом понад 10 робочих днів, а його регулятивний капітал став негативним. «Для стабілізації ситуації керівництво Нацбанку неодноразово проводило зустрічі з керівництвом та потенційними інвесторами Укргазпромбанку. Однак власники його істотної участі не вживали своєчасних заходів для запобігання настання неплатоспроможності банку», – повідомив Нацбанк.
Спроби поліпшення
Укргазпромбанк не дуже відомий громадськості. Його мережа філій складається всього з 14 точок, за допомогою яких він залучив роздрібний депозитний портфель в 501 млн грн. Втім, це в рази більше, ніж кошти підприємств – 134 млн грн – на його рахунках. У кредитуванні ситуація була протилежна: отримані ресурси позичалися юрособам (614 млн грн), а не населенню (74 млн грн).
У середовищі фінансистів Укргазпромбанк був відомий, як кептивний банк, який намагався стати більш «прозорим» шляхом поліпшення корпоративного управління. До кризи 2008 року йому в цьому допомагала спеціальна програма IFC. Через цю програму також пройшли нині націоналізовані Родовід Банк і Укргазбанк. У ній брав участь і Сведбанк, який зараз називається Омега Банком і є неплатоспроможним, а також банк «Дністер», ліквідований ще в 2010 році.
Після початку в 2014 році нової кризи Укргазпромбанк демонстрував спроби вижити. У грудні він збільшив капітал на 41,4 млн грн – до 124,2 млн грн – за рахунок прибутку минулих років. А в січні 2015-го оголосив про нове збільшення статутного капіталу – на 150 млн грн, до 274,2 млн грн. Тоді ж Антимонопольний комітет видав дозвіл кіпрській компанії Silverdale Management Limited на купівлю більше 50% акцій фінансової установи. Але цю суму банк так і не отримав.
Незатребувані можливості
У поточній економічній ситуації ризик банкрутства є у багатьох установ, але немало проблемних банків уже виведені з ринку. «Військові дії на сході, а також анексія Криму роблять обслуговування кредитів, виданих у цих регіонах, дуже проблематичним: формуються додаткові резерви, збільшується збитковість. Небувале падіння курсу національної валюти, а також наявність панічних настроїв створюють небачений тиск на показники діяльності банків», – зазначає спостерігач правління Платинум Банку Вадим Кривов'яз.
Укргазпромбанк став 47 збанкрутілою від початку 2014 року фінустановою. Перший заступник голови НБУ Олександр Писарук минулого тижня заявив, що чищення системи від неплатоспроможних банків завершиться протягом двох місяців, тобто до початку літа. Для решти учасників ринку це шанс наростити частку, але їх ліквідність також обмежена. Поки ніхто не продемонстрував бажання викуповувати кредитні портфелі у неплатоспроможних установ. «Ми не розглядаємо можливість купівлі портфелів у збанкрутілих банках, тому що у нас дуже жорсткий підхід до кредитних портфелів, – пояснює голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – При цьому ми раді, що з ринку йдуть банки, які використовували неконкурентний підхід і грали не за загальними правилами».
Оновлений склад Нацкомфінпослуг через два місяці роботи звернув увагу на проблеми СК «Гарант-Авто», яка ще минулого року була виключена з МТСБУ і втратила право працювати в сегменті «автоцивілки». У неї запровадили на рік тимчасову адміністрацію, але учасники ринку вже не вірять у можливість відновити роботу страховика.
Повна відкритість
Нацбанк почав цікавитися правами позичальників. Він направив до Незалежної асоціації банків України (НАБУ) для обговорення пропозиції до Правил надання банками інформації споживачам про умови кредитування та повну вартість кредитів. Документом запропоновано, аби банки в кредитних договорах вказували максимальну орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним та вартості супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача. Вона повинна виражатися у вигляді реальної процентної ставки і в абсолютному значенні подорожчання кредиту (у грошовому еквіваленті).
У договорі мають бути вказані переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, розміри штрафів та пені у разі прострочення сплати боргу за кредитом. Крім того, треба буде вказати приклад з визначення орієнтовної сукупної вартості кредиту (у відсотках річних і абсолютному значенні).
Також НБУ хоче позбавити банки права змінювати процентну ставку, навіть у разі настання подій, які не залежать від волі сторін, як це можливо сьогодні. Кредитори будуть зобов'язані роздруковувати кредитні договори 14-м кеглем, що унеможливить використання дрібного шрифту для вказівки комісій та штрафів. При цьому банки будуть зобов'язані безкоштовно надати позичальнику типовий проект кредитного договору і дати йому не менше трьох днів для прийняття рішення. У НАБУ проект поки не коментували, його тільки передають банкам для вивчення.
Труднощі відкритості
Небажання банків розкривати позичальникам реальну вартість кредиту завжди було однією з головних претензій до них. Часто в кредитних договорах банки вказують дуже низьку ставку, але основний дохід отримують від комісій за обслуговування боргу. В результаті реальна вартість позик невідома клієнту. За даними компанії «Простобанк Консалтинг», ціна кредиту на купівлю товарів становить 48%, а кредиту готівкою – 85%. Отримати ж проект договору для вивчення складно не тільки в разі видачі споживчих кредитів, але й навіть при іпотеці.
Учасники ринку декларують, що розкривають повну вартість позик. «Ми ще в 2013 році перейшли на повністю відкриті, уніфіковані та прозорі умови кредитування. Клієнт отримує кредит, абсолютно точно знаючи, скільки й коли йому потрібно буде платити», – запевняє прес-секретар ПриватБанку Олег Серга. Але пропозиції НБУ якраз і мають на меті «поліпшити» чинні його правила, ліквідувати лазівки, які залишалися у банків. «Норма про неможливість змінювати процентну ставку змусить банки шукати нові механізми для хеджування процентного ризику. Швидше за все, банки почнуть масово застосовувати плаваючу процентну ставку», – говорить начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Небанківська відповідальність
Банкіри вже знають, з чим вони не погодяться у вимогах НБУ. Вони посилаються на неможливість розкрити в кредитних договорах абсолютно усі складові ціни позики. «Умови кредитування мають бути прозорими і зрозумілими для позичальника, але тільки в тій частині, яка стосується послуг банку. Ставки, комісії, штрафні санкції та умови погашення кредиту мають бути відомі позичальникові. І повідомити про них клієнту банку можуть перешкодити тільки якісь власні інтереси. Але що робити з послугами третіх осіб, які так чи інакше залучені до кредитного процесу? Нотаріуси, страхові компанії самі визначають вартість своїх послуг, – розповідає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – До того ж нерідко банк наділяє позичальника правом вибору такої компанії. Чи означає це, що банк повинен проводити щоденний зріз цін на послуги нотаріусів, щоб у договорі фігурувала максимальна? Ще складніше забезпечити цю вимогу щодо послуг, які, згідно з договором, повинні надаватися на регулярній основі протягом усього терміну кредитування. Банк не може гарантувати, що вартість страховки не зміниться через рік або два».
При цьому банкіри думають, що вимоги Нацбанку варто використовувати не в усіх кредитних договорах. «Ми вважаємо за доцільне застосувати дані вимоги до крупних, цільових кредитів: іпотеки, автокредитів та інших індивідуально оцінених кредитів на суму понад 50 тис. грн, щоб не зачіпати практику зміни кредитних лімітів за невеликими овердрафтами, яка добре себе зарекомендувала, на випадок короткої потреби в швидких коштах», – говорить заступник голови правління Юніон Стандард Банку Ольга Гулькова.
Ціновий ривок
Березневий ціновий стрибок Державна служба статистики оцінила в 10,8-відсоткову інфляцію. Це більш ніж удвічі вище за темпи зростання цін у лютому (5,3%). За 12 місяців, від березня 2014-го, ціни, розраховані за споживчим кошиком середнього українця, вже зросли на рекордні 45,8%, а в I кварталі 2015-го – на 20,3%. Останнього разу ціни росли швидше іще на початку 1996 року (+ 21%). Таким чином, цей ціновий стрибок став унікальним від моменту введення національної грошової одиниці – гривні.
У березні найбільше – на 31,9-39,2% – подорожчали фрукти, соняшникова олія та цукор. На 16,9-29,4% зросли ціни на безалкогольні напої, овочі, рис, хліб, макаронні вироби, рибу. В цілому ціни на продукти харчування зросли менше – на 15,6%, оскільки яйця, сир, молоко і м'ясо подорожчали всього на 1,2-6,2%. Товари, ціни на які залежать від вартості імпорту, – одяг, взуття та побутова техніка – також повільно дорожчали (10,4-13,3%). Підвищення цін на транспорт на 7,4% було викликане подорожчанням транспортних послуг (+ 9,7%) і палива (+ 9,3%).
Винна гривня
Цей стрибок цін був зумовлений девальвацією гривні. «Зниження курсу гривні з певним лагом знайшло своє відображення у вартості продукції – як імпортованої, так і виробленої в Україні. Імпортери закордонних товарів, зважаючи на зміни закупівельних цін, переглянули вартість продажу продукції всередині країни. Через подорожчання бензину зросли транспортні витрати, і в результаті ціни на більшість продовольчих товарів істотно зросли», – відзначає аналітик ІК «Альтана Капітал» Яна Лаврик. З січня до березня долар подорожчав на 48,7% – з 15,76 грн/$ до 23,45 грн/$. При цьому наприкінці лютого курс на міжбанку досягав 30 грн/$, що змушувало бізнес підвищувати ціни навіть кілька разів за день. Втім, після «відкату» курсу ціни майже не знизилися. «Для нашої країни характерна ситуація, коли після усунення дестабілізуючого чинника ціни не знижуються», – нарікає Яна Лаврик.
Більш того, у квітні інфляція якщо й почне згасати, то цей спад буде незначним. У березні плата за комунальні послуги зросла лише на 1,1%, а вартість гарячої води та опалення навіть знизилася на 0,2%. Це єдиний показник, де зафіксована дефляція. Проте вже в квітні-травні тарифи на опалення, електроенергію та газ виростуть в 1,5-5 разів. «Головним чинником стане різке зростання тарифів на послуги ЖКГ, рішення про яке було прийнято відповідно до вимог МВФ», – говорить Яна Лаврик. Після того як девальвація та зростання енергетичних тарифів «відіграють» свій вплив на споживчий ринок, темпи інфляції знизяться, але зростання цін не зупиниться. Адже до ціни імпортних товарів увійде новий додатковий збір 5-10% від вартості товару.
Час дорогих грошей
У січні середньорічна інфляція досягла 28,5%, повідомив Держстат 6 лютого. Цього ж дня облікова ставка НБУ зросла з 14% до 19,5%, а 4 березня – до 30%. Через два дні Держстат повідомив про прискорення середньорічної інфляції до 34,5%, а зараз вона досягла 45,8%. Але це не означає, що НБУ тепер автоматично підвищить вартість своїх грошей для банків. Минулого тижня директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук сказав журналістам, що «у них немає кількісних критеріїв для зміни облікової ставки».
При цьому втручання НБУ в ціновій процес не очікується – НБУ домовився з МВФ про перенесення дати переходу до інфляційного таргетування. «Вплив Нацбанку на зростання споживчих цін в Україні обмежений, оскільки інфляція викликана головним чином впливом структурних факторів, а не монетарних. Безумовно, НБУ може вживати заходів щодо стримування зростання цін, у тому числі за рахунок стерилізації грошової маси, але усе-таки ефективність таких заходів буде невисокою. Навряд чи регулятор піде на подальше збільшення процентної ставки, оскільки це досить слабо вплине на інфляцію», – вважає Яна Лаврик.
Центробанк очікував прискорення інфляції. «За прогнозом НБУ, в 2015 році споживчі ціни зростуть на 30%. Поки немає причин цьому прогнозу не вірити. Отже, пік зростання цін припаде на I півріччя, потім темп інфляції почне спадати, і вийде 30% на кінець року. Оскільки ситуація розвивається в рамках очікувань, опублікованих в інфляційному звіті, то немає підстав для посилення монетарної політики», – говорить старший економічний стратег компанії AYA Capital Павло Ілляшенко. Середньорічна інфляція на кінець II кварталу складе 38,6%. «Виходячи з прогнозу було встановлено облікову ставку. Якщо все відбувається так, як очікувалося, і уже вжито заходів, то нові заходи не потрібні», – вважає він. В уряді на початку березня затвердили песимістичний прогноз інфляції в 42,8%.
Реалізація цього сценарію – нові проблеми для банківського ринку. Як повідомляв FinMaidan, ПриватБанк у гонитві за депозитами вже готовий витрачати на залучення грошей понад 30% річних (див. "Акція безподаткової щедрості"). «Ціна гривневих ресурсів дуже залежить від інфляції. Якщо брати чисту теорію, людина не повинна тримати гроші в банку нижче за ставку інфляції. Інакше її гроші проїдатимуться. Якщо уряд заявляє про можливість інфляції в 42% – її ще немає, але заявляє, - то, швидше за все, ми можемо очікувати, що ставки за депозитами підуть вгору. Відповідно, піднімуться й кредитні ставки. Зараз це так швидко не відбувається, і слава богу. Тому що ставки й так високі. Але в принципі ставки завжди повинні залежати від інфляційних очікувань», – пояснював ще в березні ризики високої інфляції заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
ПриватБанк намагається компенсувати відтік роздрібних вкладів не тільки стабілізаційними кредитами Нацбанку, а й залученням категорії клієнтів, які прагнуть отримати максимальний дохід. Він пообіцяв зі своїх доходів заплатити за таких клієнтів податок на доходи з депозитів, що підвищує його реальні витрати за річними вкладами до більш ніж 30%. Це унікальний випадок для банківського ринку, який поки ще не готовий стільки платити за вклади.
Порятунок потопаючого
Кредитори агрохолдингу «Мрія», банкрутство якого стало найбільшим на аграрному ринку, обіцяють зберегти компанію. Отримавши контроль над операційною діяльністю «Мрії», кредитори вирішили не розпродавати майно компанії, а спробувати перезапустити її бізнес, заявив журналістам наприкінці минулого тижня голова комітету кредиторів агрохолдингу, керуючий директор Rothschild Inc. в Росії та СНД Джованні Сальветті. «На момент оголошення дефолту агрохолдингу його борг перед кредиторами складав $1,3 млрд. Ми будемо робити все можливе, аби повернути більшу частину цієї суми», – додав він, і не виключив, що частину суми в майбутньому можна отримати за рахунок повернення «Мрії» на публічний ринок.
План реструктуризації заборгованості та бізнес-план «Мрії» ще не розроблені. «Ми очікуємо, що вони будуть готові до середини квітня», – уточнив пан Сальветті. Зараз «Мрія» контролює більшу частину основних активів (елеватори, зерно- та картоплесховища, крохмальні та насіннєвий заводи, ферми великої рогатої худоби). Але оскільки не усі кредитори увійшли до комітету кредиторів, то не всі активи «Мрії» використовуватимуться у відновленні роботи компанії. Наприклад, сім цукрових заводів аграрія перебувають в заставі у Промінвестбанку, який не увійшов до комітету кредиторів. Непідконтрольні цьому пулу «інвесторів мимоволі» також інші активи сім'ї Гутів: дилерський та логістичний бізнес, портовий термінал в Одесі.
Під контролем менеджменту перебуває 118 тис. га, хоча ще в листопаді «Мрія» управляла 260 тис. га. «Цього року ми плануємо обробити 100-110 тис. га землі. Для цього нам знадобиться близько $30 млн на проведення посівних робіт і повернення частини лізингової техніки», – заявив генеральний директор «Мрії» Саймон Чернявський, призначений в компанію 4 лютого. За його словами, компанія вже почала вести з банками переговори про залучення необхідної суми.
Історія конфлікту
До початку боргової кризи в агрохолдингу «Мрія» він належав родині Івана та Клавдії Гутів (близько 80% акцій). Вперше фінансові проблеми аграрія розкрилися в серпні 2014 року, коли він не виплатив власникам євробондів процентний дохід і частину боргу на загальну суму $129 млн з обсягу емісії цінних паперів у квітні 2013 року на суму $400 млн. Пояснення компанії зводилося до двох причин: девальвація гривні та зниження світових цін на зернові.
Після цього, за заявою кредиторів, керівництво «Мрії» припинило вести діалог з ними і обслуговувати інші борги. 15 грудня 2014 року за позовом Erste Group Високий суд правосуддя Британських Віргінських островів (Eastern Caribbean Supreme Court) почав процедуру ліквідації HF Assets Management Ltd., якій належить 80% компанії Mriya Agro Holding Plc. (вона управляє «Мрією»). Наприкінці січня 2015-го кредитори заявили, що BNY Corporate Trustee Services Ltd. звернулася до суду Кіпру з проханням визнати неплатоспроможною Mriya Agro Holding і призначити тимчасового керуючого. «З 10 лютого сім'я Гутів юридично перестала бути акціонерами «Мрії». Активи перейшли у власність кредиторів, які призначили нове керівництво», – пояснив Джованні Сальветті.
Крупними кредиторами «Мрії», крім власників євробондів, є закордонні банки, наприклад, Erste Group, МФО, зокрема IFC, а також українські Промінвестбанк, Альфа-банк, Укргазбанк, ПУМБ, Мегабанк, Євробанк та «Фінансовий партнер». До комітету кредиторів не увійшли лізингодавці: «ОТП Лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», «УніКредит Лізинг» (їм вдалося забрати близько 80% техніки), «Український лізинговий фонд».
Шанс на розплату
Нові кредити банки видадуть в тому випадку, якщо вони матимуть першочергове право виплати за новим боргом, вважає директор інвестбанківського підрозділу ІК Concorde Capital Ігор Верхогляд. «Простіше кажучи, важливо, що їх не поставлять в кінець черги вже існуючого боргу. Ще одним варіантом виходу із ситуації може бути видача існуючими кредиторами синдикованого кредиту», – уточнив експерт. Тоді на кожного кредитора взагалі припаде незначна сума нового боргу. У прес-службі Укрсоцбанку (один з кредиторів «Мрії») з посиланням на директора блоку управління ризиками Павла Гашковця зазначили FinMaidan, що «формат підтримки працездатності «Мрії» ще в процесі обговорення».
Великі лізингодавці «ОТП Лізинг» та «УніКредит Лізинг», які вже забрали майже всю техніку, готові розглянути варіант повторної видачі техніки «Мрії». «Ліміт суми – приблизно $2 млн. Умови видачі техніки в лізинг будуть трохи жорсткішими, ніж раніше, тому що ситуація на ринку змінилась (не тільки для «Мрії»), але ми віримо, що знайдемо з ними компроміс», – сказав гендиректор компанії «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин.
Рішення відновити роботу – найбільш прийнятний вихід із ситуації, що склалася з «Мрією», вважає Ігор Верхогляд. Пан Сальветті заявив, що після стабілізації роботи «Мрії» наявні у компанії активи можуть бути оцінені в $600 млн. «Щоб розрахуватися з кредиторами, агрохолдингу знадобиться щонайменше 15 років. І це за умови, що компанія засіватиме 150 тис. га і отримуватиме врожайність 5 тонн з гектара за сьогоднішньої середньої ціни зернових у $150/т», – підрахувала старший аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. За її словами, термін повернення боргу зріс через падіння світових цін на кукурудзу.
Крім можливих проблем із залученням кредитних коштів і відсутності гарантій врожайності та вартості майбутніх врожаїв, у «Мрії» є ризики втратити активи. Справа в тому, що угода між банками про подальший розвиток агрохолдингу юридично не оформлена. У будь-який момент кожен з банків, що входять до комітету кредиторів, може вимагати в суді повернення заставного майна, яке використовується у виробничому процесі.
Самостійно домагається повернення боргу Erste Group Bank. А на початку лютого стало відомо про вихід з комітету кредиторів Альфа-банку. «Таким же шляхом пішов Промінвестбанк, якому «Мрія» заборгувала понад $100 млн. У банку в заставі перебувають цукрові заводи», – розповіло FinMaidan джерело, знайоме з ситуацією. У Промінвестбанку на запит поки не відповіли, але інше джерело, близьке до банку, підтвердило цю інформацію. «Банк вийшов з комітету близько двох тижнів тому. Основна причина: банки не можуть домовитися між собою про стратегію розвитку «Мрії» та реструктуризацію боргу. Рішення досі не прийнято, як ви бачите», – сказав співрозмовник, спрогнозувавши, що Промінвестбанк швидше поверне борг сам, ніж у комітеті.
Вероніка Гаврилюк
Обмеження слабшають
Через рік після введення жорстких обмежень на доступ населення до своїх заощаджень на банківських рахунках Нацбанк готовий дещо переглянути обмеження на зняття грошей з рахунків. Зараз діє заборона на зняття гривневої готівки на суму понад 150 тис. грн на день, а валюти – понад 15 тис. грн в еквіваленті. «Може бути скасовано обмеження щодо «інших валют». Це стосується не доларів, а фунтів, рублів або франків. Можна скасувати обмеження і подивитися, як ринок реагуватиме», – заявив начальник управління валютних операцій та аналізу фінансових ринків НБУ Сергій Пономаренко.
Побачити реакцію ринку на цю ініціативу буде непросто, оскільки обсяг таких вкладів мізерний. За даними НБУ, на 1 березня валютний депозитний портфель населення становив $12,53 млрд, або 347,7 млрд грн в еквіваленті. Проте російський рубль (452 млн грн) та інші валюти (2,47 млрд грн) займали в ньому сумарно менше 1%. Переважна частина роздрібних вкладів в іноземній валюті зберігалася в доларах США (84%) та євро (15%).
Також НБУ вивчає можливість зміни загального підходу до лімітів на зняття коштів з банківських рахунків. «Можна зробити перехід від щоденного ліміту до тижневого або місячного. Це зробить більш комфортним зняття грошей для тих, хто ходить в банки кожного дня, аби забрати звідти великі суми», – повідомив Сергій Пономаренко. Наприклад, замість того, щоб ходити в банк п'ять днів поспіль і забирати по $630 на день, клієнт міг би домовитися з банком, що в певний день тижня він приходить і забирає відразу $3150.
Ще однією ініціативою, яка покликана повернути клієнтські кошти в банки, може стати лібералізація доступу до нових рахунків. «Аби з нових поточних рахунків можна було зняти в рамках того, що вніс готівкою на цей рахунок. Це має привернути тих, хто забрав свої гроші в скриньки. Якщо це буде впроваджено, то подивимося, принесуть люди гроші чи ні. І можна буде вирішувати, чи знімати обмеження», – зазначив Сергій Пономаренко.
Проблема довіри
Ці ліміти підірвали довіру населення до банківської системи і спонукали його зберігати гроші в готівковій, а не безготівковій формі. «Знадобиться якийсь час, щоб клієнти знову довірили гроші банкам, при цьому ми маємо визнати, що за останній тиждень стало ясно, що існує позитивна тенденція у зниженні рівня відпливу коштів з банківської системи», – розповідає директор департаменту роздрібного бізнесу, член правління Піреус Банку Іліас Музакіс. НБУ ще не опублікував дані про депозити в березні, але за січень-лютий з банків пішло 11,77 млрд грн (-6%) і $1,19 млрд (-8,7%).
Але побоювання банкірів, що зняття обмежень спровокує посилення відтоку коштів, ще доволі сильні. НБУ ще минулого року на нараді з банкірами запропонував скасувати ліміти, але банки виступили проти. Це не дивно, адже вони не можуть виплатити вклади навіть у заявлених лімітах і постійно звертаються до НБУ за рефінансуванням і стабкредитами. За 2014 рік вони втратили 58,2 млрд грн і $9,26 млрд коштів роздрібних вкладників. «Причини – обмеження на зняття готівкових коштів клієнтів, введення прибуткового податку на доходи від депозитів, істотна девальвація національної валюти, падіння довіри населення до банківської системи в цілому та безліч інших чинників», – перераховує заступник голови правління Сбербанку Росії Ірина Князєва.
Ринкові рішення
Банки вже самі почали робити спроби повернути довіру клієнтів, знижуючи вплив обмежень регулятора. «Часто банки пропонують пільгові умови дострокового розірвання депозитів, оскільки законодавчо це не заборонено. В той же час, у зв'язку із запровадженням плаваючого валютного курсу, з'являтимуться вклади, які зможуть зменшити вплив курсових різниць на розміщені на такому вкладі кошти клієнта», – говорить начальник відділу департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Андрій Курбатов. На ринку вже з'явилася пропозиція півторарічного депозиту з прибутковістю 26%, під час розірвання якого в будь-який момент клієнт отримає прибутковість не нижче 24% річних.
Клієнтам також почали пропонувати іменні депозитні сертифікати у валюті: на них не поширюються обмеження НБУ. «Депозитні сертифікати – цінні папери, що дозволяють клієнтам без обмежень отримати всю суму на руки після закінчення договору. Але слід враховувати, що Фонд гарантування вкладів гарантує повернення коштів лише за іменними сертифікатами, депозитні сертифікати на пред'явника гарантуванню за рахунок коштів Фонду не підлягають», – нагадує начальник управління пасивних, комісійних та сервісних продуктів ВТБ Банку Марина Кшиніна.
Стратегія вливання
Італійська UniCredit Group вирішила, що ситуація в Україні вже досить стабілізувалася, тому погодилася завести $500 млн у свій дочірній Укрсоцбанк цього року. Перші $250 млн вже надійшли в березні, ще така ж сума буде направлена в капітал в червні. «Головне, щоб усі чотири сторони, які задіяні, робили зусилля для стабілізації ситуації в країні. Банки повинні нарощувати капітали, місцева влада – покращувати ситуацію, міжнародні фінустанови – підтримувати країну фінансуванням, а клієнти – робити свої кроки для стабілізації, бо якщо 40 млн українців гратимуть проти гривні, то її неможливо буде стабілізувати, – розповідає голова правління Укрсоцбанку Граціано Камелі. – Ми виконуємо зобов'язання перед клієнтами і також хочемо довіряти їм». На 1 квітня регулятивний капітал Укрсоцбанку склав 9,4 млрд грн, норматив достатності капіталу – 17,4%.
Банк розраховує, що нарощування капіталу дає йому запас міцності, оскільки докапіталізація перевищує потребу, виявлену стрес-тестом. «Ситуація в країні дуже волатильна. Тому ми повинні оцінювати ситуацію згідно з поточним положенням і брати до уваги майбутнє. Але нинішнє збільшення капіталу враховує також майбутню діагностику під час стрес-тесту», – зазначив Граціано Камелі. У 2014 році Укрсоцбанк провів стрес-тест, який враховував ситуацію на початок року. НБУ вимагає від банків в 2015-му пройти новий стрес-тест.
Знижена активність
Втім, нинішні й майбутні позичальники Укрсоцбанку поки не можуть розраховувати на додаткові «бонуси» у зв'язку з вливанням в банк $500 млн – близько 11,75 млрд грн. Банк не планує активно нарощувати кредитний портфель і не має наміру купувати портфелі інших установ. «Наш підхід до кредитування дуже виборчий, хоча апетит до ризиків потрібно буде підгодовувати в майбутньому», – зазначає Граціано Камелі. Також Укрсоцбанк не планує за свій рахунок забезпечувати валютних позичальників пільговими умовами – він відмовився підписати меморандум про реструктуризацію валютної іпотеки, побоюючись великих збитків. «Меморандум вимагає поліпшення. Ми надали до нього наші пропозиції, аби поточні збитки не спричинили збитки в майбутньому, – говорить пан Камелі. – Ми хочемо мати можливість купувати валюту для закриття нашої короткої валютної позиції».
Зараз банк розбирається зі своїми проблемними кредитами. В Криму у нього залишився портфель у розмірі 500 млн грн, який він намагається стягнути не в міжнародних судах, а за допомогою колекторських компаній. Майже під 100% цих кредитів вже сформовані резерви. У східному регіоні, де в Укрсоцбанку залишилося близько 15% кредитного портфеля, він веде переговори з позичальниками.
Капітальні стратегії
Банки, що збільшують капітали, роблять це з різних причин. Перша – покриття збитків через втрати за кредитами в Криму та зоні АТО. Яскравим прикладом висококонцентрованого бізнесу став Ощадбанк, який був найбільшим кредитором юросіб в Криму – через анексію Росією півострова він втратив портфель на $650 млн. Його збиток склав 8,5 млрд грн, і Кабмін влив у нього 11,5 млрд грн. «Кабмін виконав своє зобов'язання з підтримки держбанку. Але ми також ведемо роботу з повернення цих коштів в українських судах. Суди стають на наш бік», – зазначає голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Другий основний стимул для нарощування капіталу – девальвація гривні, яка призводить до погіршення нормативів і зростання проблемного портфеля. У лютому через різку девальвацію норматив достатності регулятивного капіталу всієї системи знизився до 7,37% при ліміті в 10%. У березні гривня зміцнилася, а ряд банків завів гроші: 26 березня ВТБ Банк повідомив про збільшення капіталу на 4,2 млрд грн, а вчора Укргазбанк залучив 3,2 млрд грн. «Ці кошти спрямовуватимуться на подальший розвиток банку, формування додаткових резервів і активізацію кредитування економіки», – обіцяє в.о. голови Укргазбанку Кирило Шевченко.
Релізи
ТОП-новости
