Фінансовий клуб
Прощення боргу
Громадяни, які конвертують валютні кредити в гривню, звільнені від сплати податку на доходи фізосіб. Президент Петро Порошенко вчора підписав закон № 321-VIII від 9 квітня «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо кредитних зобов'язань». Цей документ було прийнято для виконання вимог закону «Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». У ньому йшлося про те, що мораторій втратить силу, коли набуде чинності закон, який «врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті».
Відповідно до закону № 321-VIII, який набуде сили найближчими днями, сума боргу, яку банк пробачить позичальникові у розмірі різниці між розміром кредиту за курсом НБУ на дату реструктуризації валютного кредиту і за курсом на 1 січня 2014 року (7,99 грн/$), не вважається додатковим благом платника податків. Тому вона не включається до розрахунку загального оподатковуваного доходу, і позичальникові не доведеться платити 20% податку на доходи фізосіб і 1,5% військового збору. Також не вважається додатковим доходом сума прощених кредитором відсотків, комісій та штрафних санкцій за такими кредитами. Банки спишуть за рахунок створених страхових резервів суму збитків, яка виникне в результаті анулювання частини боргу. Ці норми застосовуватимуться до непогашених до 1 січня 2014 року кредитів, але конвертація яких і прощення частини боргів відбулися після 1 січня 2015-го.
Здешевлення переведення
Списання боргу зараз прирівнюється Податковим кодексом до отримання доходу. Якщо сума невелика, йшлося про податок у 15%, якщо велика – 17%, потім було введено 1,5-відсотковий військовий збір, а з 2015 року 17-відсоткову ставку було підвищено до 20%. Таким чином, зараз із кожної 1 грн прощеного боргу позичальник сплачує податок 21,5 копійки. Це робило конвертацію позик і списання частини боргу дуже витратними.
Новий закон має спонукати кредиторів і позичальників прискорити конвертацію валютних боргів у гривню. «Питання рефінансування заборгованості за кредитом з іноземної у національну валюту обговорюється банком з позичальниками постійно. Але, на жаль, більшість позичальників відмовляються від рефінансування, аргументуючи це очікуванням прийняття закону про врегулювання питань, пов'язаних з валютними кредитами, – раніше пояснювала начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. – Умови реструктуризації обговорюються безпосередньо з позичальником, і обирається найприйнятніший для обох сторін варіант. Для погашення заборгованості за валютними кредитами необхідна сума за дорученням клієнта купується на міжбанківському валютному ринку за офіційним курсом на момент здійснення купівлі валюти». Тому в законі вказано офіційний курс реструктуризації, який, наприклад, сьогодні становить 21,13 грн/$ при середньому роздрібному курсі продажу в 23,2 грн/$.
Додаткові вимоги
Однак це далеко не усі зміни до законодавства, які можуть здешевити для позичальників конвертацію валютних кредитів у гривню. Купуючи валюту, вони зобов'язані платити 2-відсотковий збір. «Необхідно звільнити позичальників від сплати збору до Пенсійного фонду з операцій реструктуризації іпотечних валютних кредитів», – упевнений начальник юридичного управління ОТП Банку Олег Коробкін.
Позичальникам недостатньо ухвалення лише одного закону, який полегшує податкові витрати на конвертацію валютних кредитів. Вони також вимагають прийняття законопроекту № 1558-1, який зобов'яже усіх кредиторів примусово провести конвертацію валютних роздрібних кредитів за курсом на момент видачі кредиту – 4,9-5,05 грн/$. Перспективи прийняття законопроекту в другому читанні поки не гарантовані, але мораторій на виселення позичальників має бути скасований. «Може, не відразу, але протягом двох-чотирьох місяців треба скасовувати мораторій», – вважає заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.
Позичальників впізнають за обличчям
Україна створить центральний кредитний реєстр, повідомив регулятор за підсумками зустрічі голови НБУ Валерії Гонтарєвої та віце-президента Єврокомісії Валдіса Домбровскіса. ЄС згоден видати країні третій пакет макрофінансової допомоги на 1,8 млрд євро, третина з яких надійде в 2015 році. «Серед умов отримання цих коштів – створення центрального кредитного реєстру з метою поліпшення оцінки банками кредитного ризику і зниження в середньостроковій перспективі частки негативно кваліфікованих кредитів», – повідомили в Нацбанку 30 квітня. Того ж дня з релізу зникла дана обіцянка. Поки в НБУ цей «монтаж» не прокоментували.
Створення реєстру вимагають не тільки європейські партнери. Таке ж зобов'язання Україна взяла на себе в рамках березневої угоди з МВФ. У розділі «Політика у фінансовому секторі» програми EFF йдеться «про створення кредитного реєстру в НБУ» для «посилення нагляду за банківськими ризиками». У документі уточнюється, що «конкретні заходи будуть розроблені за технічного сприяння МВФ». Місія Фонду відвідає Україну вже 12 травня. Але це питання вона підніме не вперше.
У підписаній рік тому угоді stand-by також йшлося про створення центрального реєстру кредитних ризиків, щоб полегшити нагляд над великими ризиками і проблемними позичальниками. «Для цього існуючі правові рамки для кредитного реєстру будуть переглянуті до кінця серпня 2014 року, аби він запрацював не пізніше серпня 2015-го», – обіцяла влада рік тому. Наприкінці липня 2014-го цю проблему обговорили в профільному парламентському комітеті, але потім робота зупинилася.
Проблемне питання
Проблема неповернених кредитів є однією з найболючіших на ринку – частка проблемних позик досягає 17,2% портфеля банків. Намагатися боротися з поганими позичальниками НБУ почав в 2001 році, коли створив єдину інформаційну систему (ЄІС) «Реєстр позичальників». Відтоді у «добровільному» порядку він підключив до неї всі банки. Вони повинні передавати в ЄІС інформацію про компанії, які мають прострочені кредити перед банками, в тому числі перед тими, що ліквідуються. У теорії, внесення юрособи до реєстру повинно позбавити її права отримати кредит у банку.
На практиці реєстр не виконує цю функцію: дані, які до нього потрапляють, лежать у ньому мертвим вантажем, говорить керуючий партнер консалтингової компанії «Фінансова студія» Євген Невмержицький. «Банки не в повному обсязі подають до нього інформацію, а те, що подається, робиться на неймовірно низькому рівні, – зазначає він. – Наприклад, нафтогазова компанія має мільярди заборгованості, то що, це поганий позичальник? Кожен банк мріє отримати такого клієнта!»
Тому, на думку експерта, необхідно переглянути систему параметрів, на підставі яких НБУ присвоює позичальникам статус проблемних, зробити зручний інтерфейс для роботи банків з реєстром, а також найняти в НБУ фахівців, які зможуть перезапустити роботу реєстру. «Що хоче від нас МВФ? Реєстр позичальників робиться для кредитної безпеки: за вивіреними параметрами від банків має передаватися інформація про поганих позичальників у НБУ. Це не можуть бути одиничні параметри, це має бути їх сукупність. Не можна називати «проблемними» усіх позичальників, які не повернули банку, наприклад, понад 100 тис. грн. Це насправді нічого не говорить про платоспроможність позичальника. Потрібна нова методологія, яка визначить нову систему критеріїв», – пояснює Євген Невмержицький.
Створення реєстру, в якому можна буде побачити історію платежів за проблемними позиками, може виявитися недостатньо для поліпшення кредитних портфелів банків, якщо не буде посилена відповідальність позичальників. «На законодавчому рівні досі немає змін у ключі захисту прав кредиторів – неплатники користуються тими ж схемами, вдаються до послуг тих же юридичних компаній, які допомагають обманювати кредиторів і виводити кошти», – розповідає FinMaidan директор центру корпоративного бізнесу Укрсоцбанку Георгі Заманов.
Ризики кредиторів
Банкіри майже не видають нові кредити, тому зацікавлені не в тому, щоб отримати зручний інструмент перевірки кредитної історії нових позичальників, а в тому, щоб стягнути гроші зі своїх нинішніх клієнтів. У цьому контексті вони найчастіше кажуть про кредити, видані в Криму та на Донбасі. «У нас в зоні АТО близько 80% корпоративного кредитного портфеля обслуговується і близько 80% роздрібного – не обслуговується. З клієнтами ми ведемо індивідуальну роботу, здебільшого надаємо кредитні канікули на обслуговування самого тіла кредиту або відсотків за ним», – розповідає голова правління ПУМБ Сергій Черненко.
Другою важливою проблемою залишається питання валютних кредитів. «Варіанти виходу з ситуації з валютними кредитами повинні захистити банки від недобросовісних позичальників, які можуть повертати кредити, але не хочуть, чекаючи послаблень на законодавчому рівні», – зазначає заступник начальника управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Андрій Осипов.
Але в майбутньому, коли банки знову займуться активним кредитуванням, реєстр проблемних позичальників буде гостро необхідний. В ідеалі усі банки повинні мати прямий доступ до реєстру, під час видачі кредитів керуватися його даними і не видавати позики, які не будуть повернені, каже пан Невмержицький. «На ринку є профільні фахівці, але потрібна політична воля для змін», – зазначає експерт.
Олена Губар, В'ячеслав Садовничий
Втрачені облігації
Конфлікт Фідобанку (23-е місце за активами) і Укрінбанку (31-е) через зірвану угоду з ОВДП перейшов у публічну площину. 28 квітня у ЗМІ була опублікована копія листа Фідобанку до НБУ, в якому він просив регулятора визнати Укрінбанк проблемною установою. FinMaidan розібрався, чому виник цей конфлікт.
З документів, які має FinMaidan, випливає, що 16 червня 2014 року Фідобанк (покупець) і Укрінбанк (продавець) уклали угоду з валютними ОВДП. Договір було оформлено через біржу «Перспектива». Йшлося про те, що Фідобанк пообіцяв викупити у Укрінбанку 2,5 тисячі цінних паперів номінальною вартістю $2,5 млн за 24,426 млн грн (курс 9,77 грн/$) через місяць – 16 липня. Офіційний курс з 16 червня по 16 липня змінився усього на 5 копійок – зміцнився з 11,748 грн/$ до 11,718 грн/$. Однак 16 липня сторони відклали виконання угоди на тиждень – до 23 липня, підвищивши її курс до 9,79 грн/$. Потім знову перенесли, і так понад 20 разів.
У цей період було укладено другу угоду: Фідобанк 7 листопада вирішив викупити у Укрінбанку 26 листопада 1,527 тис. валютних ОВДП номінальною вартістю $1,527 млн. Загальна ціна операції за договором – 21,889 млн грн (курс 14,33 грн/$). Виконання цієї угоди також постійно переносилося. Після усіх переносів вартість викупу держпаперів за першим договором підвищилася до 28,015 млн грн, другого – до 22,77 млн грн. Дата розрахунку була призначена на 15 квітня 2015 року.
Цього дня Фідобанк заблокував у системі біржі 48,785 млн грн для купівлі цінних паперів. Але Укрінбанк не поставив йому ці ОВДП. «Фідобанк у день взаєморозрахунків, згідно з договором з Укрінбанком і умовами проведення торгів на біржі, перерахував кошти в повному обсязі для завершення угоди, що було зафіксовано електронно-торговельною системою біржі. При цьому зобов'язання Укрінбанку перед Фідобанком з постачання цінних паперів залишаються невиконаними», – повідомили FinMaidan в прес-службі Фідобанку.
У Укрінбанку спростовують наявність боргу. В установі підтвердили, що протягом 2014 року Фідобанк мав намір купити у Укрінбанку ОВДП на загальну суму 48,8 млн. грн. Але у зв'язку з курсовими коливаннями терміни та умови угоди постійно змінювалися з ініціативи Фідобанку – було зафіксовано 23 таких переноси. «Ми вважаємо угоду недійсною і такою, за якою Фідобанк не може за фактом виконати свої зобов'язання, про що повідомили Фідобанк. 17 квітня ми отримали претензію Фідобанку про нібито невиконання нами своїх зобов'язань. Але через неможливість Фідобанком оплатити свої зобов'язання угоду фактично було зірвано», – розповів FinMaidan голова правління Укрінбанку Андрій Жуков.
У Укрінбанку кажуть, що мова не йде про угоди РЕПО, коли вони зобов'язані були б продати облігації контрагенту. «Це не РЕПО, ми купили ці папери і можемо робити з ними те, що вважаємо за потрібне, – заявив FinMaidan голова наглядової ради Укрінбанку Володимир Клименко. – З Олександром Адаричем (власник Фідобанку. – FinMaidan) ми всі питання вирішили». За однією з версій, регулярне перенесення термінів розрахунків за облігаціями відбувалося не з ініціативи Фідобанку, а у зв'язку з тим, що Укрінбанк використовував ці цінні папери для отримання рефінансування НБУ.
Втручання зверху
Після виникнення конфлікту Фідобанк звернувся до керівництва Нацбанку з проханням оцінити дії свого контрагента. «Відповідно до абзацу 5 ст. 75 закону «Про банки та банківську діяльність», одним з критеріїв для віднесення банку до категорії проблемних є невиконання банком вимоги вкладника або іншого кредитора, термін якої настав п'ять або більше робочих днів тому», – йдеться у зверненні банку на адресу керівництва НБУ. Фідобанк направив цього листа в НБУ, аби регулятор не мав до нього претензій щодо суми 48,8 млн грн.
Джерело FinMaidan в НБУ стверджує, що в банківському нагляді «не знають про конфлікт між цими банками», а питання, чи відносити Укрінбанк до категорії «проблемних», може бути розглянуте на цьому тижні.
Обидва банки готові судитися один з одним. «Інформація про умови проведення біржових операцій на фондовому ринку є комерційною таємницею, а вирішення спорів між контрагентами здійснюється в правовому полі – шляхом переговорів, а в разі відсутності рішення – у судовому порядку», – кажуть у прес-службі Фідобанку. До цього Укрінбанк готовий. «Якщо у Фідобанку залишилися претензії з приводу цієї угоди, то ми готові продовжити цю внутрішньоцехову дискусію в судовому порядку. Але вже сам факт винесення цієї історії в публічну площину говорить про те, що наші колеги по ринку могли мати не тільки комерційні, а й інші цілі», – зазначив пан Жуков.
Безперечне погашення
У Фідобанку уточнили, що перераховані ними 48,8 млн грн зараз заморожені на біржі, бо угода не була виконана. При цьому на біржі «Перспектива» FinMaidan повідомили, що не коментують дії контрагентів.
Незважаючи на суперечку, держпапери все одно будуть погашені емітентом – їх тримач, яким виступає Укрінбанк, отримає валюту від Мінфіну вже 27 травня. Можливо, в цьому ховається суть конфлікту, адже ОВДП – в іноземній валюті, а угоду збиралися проводити в гривні за курсом, який зараз не відповідає ринковому. «Мінфін платить суму за усім випуском. Нацбанк розкидує її по хранителях, ті – по клієнтах, у яких папери знаходяться на рахунках на цей момент. Тобто у кого папери на рахунку, той гроші й отримає. А хто кому повинен за них заплатити – це вже питання судового характеру», – пояснює аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Олена Губар, Руслан Чорний
Укрексімбанк вчора продовжив на три місяці термін виплати за єврооблігаціями на $750 млн. Якби кредитори з цим не погодилися, стався б дефолт емітента. Тепер банк почне домовлятися з інвесторами про репрофайлінг боргів на $1,475 млрд. Фінансисти очікують, що ця реструктуризація може виявитися досить легкою у зв'язку з тим, що кредиторам запропонували дуже привабливі умови.
Майно відповідає
Громадяни, які не здатні повернути борги, зможуть отримати шанс пройти просту процедуру банкрутства. До парламенту подано законопроект № 2714, мета якого – чітко прописати процедуру банкрутства фізосіб, оскільки зараз закон «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить механізм банкрутства лише підприємців. Законопроект прописує процедури на усіх етапах банкрутства: порушення справи, затвердження реєстру кредиторів, черговість задоволення вимог, реструктуризація боргів, продаж майна боржника. Аналогічні положення про банкрутство вперше включать і до Цивільного кодексу.
Автори документа, депутати Денис Дзензерський («Народний фронт») і Сергій Рибалка («Радикальна партія Олега Ляшка») пропонують порушувати справи про банкрутство, якщо вимоги до фізичної особи становлять не менше трьохсот мінімальних зарплат (365,4 тис. грн). Враховуючи суму боргу, закон торкнеться практично усіх великих роздрібних боргів: іпотека, купівля автомобіля, кредити на розвиток бізнесу. Для боргів, що виникли через бізнес, застосовується термін прострочення на три місяці, для усіх інших боргів фізособи – шість місяців. До завершення судової процедури такі боржники не зможуть виїжджати з України.
Банкрутство фізособи буде можливо при сумі боргу понад 365 тис. грн
Одним з найважливіших і спірних моментів в процедурі банкрутства фізосіб є розмір їх майнової відповідальності. Законопроект пропонує не обмежувати її. Продажу підлягає все майно боржника, крім неліквідного та заставного. Застави можуть бути спрямовані на задоволення вимог не пулу кредиторів, а конкретного банку, зобов'язання перед яким забезпечені цим майном. Тобто якщо фізособа має бланкові борги перед пулом кредиторів, то вони можуть бути стягнуті лише за рахунок майна боржника, яке раніше він не передавав у заставу. Виручену суму пул кредиторів ділить пропорційно.
«У специфіці нашої країни є такі явища, як оформлення майна на третіх осіб-«родичів», зарплати в конвертах, неофіційне працевлаштування, що диктує нам вимогу встановити процедуру банкрутства максимально прозорою, щоб вона використовувалася тільки в якості механізму фінансової реабілітації фізособи, а не для ухилення від сплати боргів», – пояснив FinMaidan Денис Дзензерський. Ключовим позитивним моментом він вважає те, що після проходження процедури банкрутства фізособа, віддавши все своє майно, зможе почати жити з чистого аркуша. «З прийняттям закону практично усі зобов'язання боржника обмежаться лише його майном, тоді як зараз фізична особа – боржник несе довічний тягар сплати боргів незалежно від реалізації майна. До того ж усі ми знаємо, як проходять аукціони з продажу майна боржника: за мінімальною ціною, що часто навіть не забезпечує покриття третини його боргу. Решта боргу залишається «висіти» на боржнику до повного погашення», – говорить він.
Необхідна процедура
Інститут банкрутства громадян хаотично виник ще під час фінансової кризи 2008-2009 років, коли фізособи, які брали іпотечні кредити, реєструвалися як СПД, щоб потім оголосити банкрутство СПД. «Тоді списання боргів фізосіб зіграло дуже деструктивну роль для банківської системи. Зараз це запізніла, але вкрай важлива для подальшого розвитку ринкових відносин міра. Будь-який позичальник, у тому числі й фізична особа, відповідає за своїми зобов'язаннями перед кредиторами своїм майном, у тому числі своєю часткою у спільному майні подружжя», – зазначає член наглядової ради Вернум Банку Сергій Євтушенко.
Юристи вважають, що цей закон збалансує права банків і боржників. «При укладанні договорів кредитори вносять в них пункти, якими намагаються повністю захистити свої права та інтереси. Тим самим банки нав'язують позичальникам кабальні умови і залишають їх в положенні боржників на довгі роки. Закон про банкрутство розширить права фізособи і способи захисту в процесі стягнення грошових коштів з нього, – пояснює керуючий партнер юркомпанії CH&K Associates Любомир Кузюткін. – Основними важелями в спілкуванні з кредиторами буде можливість погашення заборгованості після часткового списання, реструктуризація боргу, відстрочка платежу або комбінація декількох з цих інструментів відразу».
Однак норма про стягнення майна вимагає додаткового доопрацювання, щоб убезпечити кредиторів, вважають банки. «Запропонований законопроект надає теоретичну можливість отримати задоволення грошових вимог не тільки за рахунок заставного майна, а й у разі недостатності таких коштів – за рахунок решти майна, у разі його наявності, – повідомили в прес-службі ОТП Банку. – Але такі норми мають працювати комплексно: якщо позичальник – банкрут і банк може пред'явити претензії лише в обсязі застави, то позичальник повинен потрапляти до чорного списку, втрачаючи можливості надалі отримувати кредити в інших банках». Підприємцям заборонять брати кредити протягом п'яти років після їхнього банкрутства.
Складності стягнення
Запровадження інституту банкрутства фізосіб, втім, може бути передчасним через відсутність комплексного вирішення проблеми обслуговування валютних кредитів. «Немає жодних сумнівів, що процедуру банкрутства фізосіб можуть використати недобросовісні позичальники, щоб уникнути обслуговування боргу. А якщо за подібним прецедентом виникне повноцінний тренд, говорити про реструктуризацію валютних кредитів буде просто безглуздо, – упевнений в. о. голови правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик. – Краще спочатку завершити цей процес, а потім говорити про запровадження процедури банкрутства для фізичних осіб. Зрештою, реструктуризація валютних позик має ту ж мету – захистити позичальників, які постраждали через девальвацію гривні. До того ж якість роботи вітчизняної судової системи залишає бажати кращого, а процедури примусової реалізації заставного майна далекі від досконалості».
Треба буде врегулювати комплекс супутніх проблем, які точно виникнуть. «Йдеться про зростання соціальної напруженості під час стягнення боргів ЖКГ з малозабезпечених та пенсіонерів; складності адміністрування процедури банкрутства великої кількості фізичних осіб; зростання навантаження на суди; зростання корупційної складової під час оцінки майна та його реалізації», – зазначає Сергій Євтушенко.
Входження без попередження
Нацбанк продовжує боротьбу за прозорість структури власності банків. Він застосував санкції до акціонерів відразу двох установ, які не погодили купівлю істотної участі. 16 квітня Нацбанк оштрафував компанію ABH Ukraine Limited, що володіє Альфа-банком, за придбання Неос Банку (раніше Банк Кіпру) без узгодження з регулятором. «Розмір штрафу склав 0,1% від статутного капіталу Неос Банку. Під час визначення розміру штрафу НБУ взяв до уваги те, що порушник визнав цей факт і підтвердив готовність вжити заходів для усунення останнього правопорушення», – повідомили в прес-службі Нацбанку.
Власник Неос Банку визнав свою помилку. «Відразу після укладення договору про придбання економічних вигод і права управління акціями Неос Банку ABH Ukraine повідомив НБУ про це і займається підготовкою пакету документів, необхідного для отримання погодження регулятора», – повідомили FinMaidan в прес-службі Альфа-банку позицію ABH Ukraine Limited.
НБУ назвав суму штрафу в 0,1% від капіталу Неос Банку, а в ABH Ukraine Limited говорять про 0,5%. У грошовому вираженні штраф склав 699 тис. грн. Поки ABH Ukraine Limited не може безпосередньо управляти акціями. «Нинішні акціонери Неос Банку, які в сукупності володіють пакетом понад 99%, узгоджують свої дії щодо акцій установи з ABH Ukraine Limited. Ми виконуємо усі необхідні на вимогу НБУ дії і найближчим часом подамо пакет документів, передбачений законодавством, для узгодження істотної участі з боку НБУ. Відповідно, ми не очікуємо введення обмежень з боку НБУ щодо права керування акціями», – повідомили в ABH Ukraine Limited. Поки акціонерами Неос Банку залишаються 10 підприємств, кожне з яких володіє менше 10% акцій.
17 квітня 2014 року консорціум «Альфа Груп» закрив операцію з Bank of Cyprus Group про купівлю 99,77% Банку Кіпру за 202,5 млн євро. У червні 2014-го Банк Кіпру перейменовано в Неос Банк.
Нацбанк пояснює свій штраф до ABH Ukraine Limited тим, що, згідно зі ст. 34 закону «Про банки та банківську діяльність», потенційний або існуючий акціонер під час придбання частки істотної участі повинен попередити про це НБУ за три місяці до угоди. В іншому випадку власника можуть оштрафувати на суму до 10% від номінальної ціни покупки.
Проблеми входження
Другим порушником став акціонер невеликого Альпарі Банку (154-е місце за активами). НБУ відсторонив його власницю Анастасію Абрамову від управління банком і зажадав його продажу.
Анастасія Абрамова 19 грудня 2014 року купила 99,9% часток у капіталі ТОВ «Юркомпанія "Швидка правова допомога"» (власник Альпарі Банку) номінальною вартістю майже 125 млн грн. Джерела походження грошей для купівлі банку невідомі. Згідно з отриманою FinMaidan випискою з Єдиного держреєстру юросіб- та фізосіб-підприємців, пані Абрамова більше не є засновником в жодному іншому ТОВ. Єдине підприємство, в капіталі якого вона була станом на 23 квітня, – «Швидка правова допомога». Вона подала в НБУ пакет документів для погодження купівлі істотної участі, проте регулятор 19 березня відмовив у такому погодженні. І, у зв'язку з тим, що скупка акцій відбулася без узгодження НБУ, центробанк позбавив юркомпанію «Швидка правова допомога» права голосу від імені акцій банку.
Право голосувати акціями передано представнику НБУ. «Це санкція за купівлю банку без згоди регулятора. Передбачаю коментарі деяких «знавців», що, мовляв, купила б банк на 11 підставних осіб і не мала б проблем. У відповідь на ці коментарі скажу, що пані Абрамова з двох зол вибрала меншу, – порушила закон відкрито», – повідомив в блозі директор департаменту НБУ з реєстраційних питань і ліцензування Леонід Антоненко.
Для усунення порушення Анастасія Абрамова повинна перепродати акції на користь третьої особи, яка відповідатиме вимогам законодавства, або ж доопрацювати раніше поданий в НБУ пакет документів. У Альпарі Банку вчора не змогли прокоментувати FinMaidan ситуацію, що склалася, і свої плани щодо виходу з неї. Телефон юркомпанії був відключений.
Втрата контролю
Схожий конфлікт у НБУ виникав з новими власниками банку «Петрокоммерц-Україна». Регулятор заявив про намір оштрафувати їх на 10% номінальної вартості куплених акцій і позбавити права голосу, оскільки банк було продано 11 акціонерам замість узгодження купівлі істотної участі. У «Петрокоммерц-Україна» у відповідь заявили, що згода НБУ не була необхідною, оскільки не було спроби здійснити продаж істотної участі в банку.
Заборона на управління акціями, яка застосована щодо Альпарі Банку, має обмежений характер. Згідно з постановою НБУ № 346, рішення про тимчасову заборону власнику істотної участі використовувати право голосу і призначення довіреної особи приймає комісія НБУ. Повноваження власника істотної участі на загальних зборах акціонерів реалізує особа, вибрана НБУ. «Фактично це не означає, що поточне керівництво банком переходить до НБУ, однак права акціонерів банку є досить широкими, і до їхньої компетенції належать функції, пов'язані з обранням посадових осіб наглядової ради банку та затвердження умов договорів з ними, прийняття рішення про нарахування дивідендів, затвердження балансів банку і звітів його керівників. Інші функції акціонерів, у тому числі на отримання дивідендів, отримання інформації про діяльність банку, до уповноваженої особи НБУ не переходять», – пояснює партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило.
Власники банку не зацікавлені у втраті контролю над активом. «Враховуючи широкі повноваження довіреної особи з управління, вона зможе впливати на життєдіяльність банку: блокувати прийняття важливих рішень чи приймати рішення, які суперечать цілям банку, керуючись своїм розумінням принципів кваліфікованого та зваженого управління», – говорить старший юрист юрфірми «Кушнір, Яким'як та Партнери» Юрій Павлишинець.
Нацбанк обіцяє і надалі суворо відстежувати порушення правил купівлі банків. Особливо це стосується акціонерів, які набувають прямо або опосередковано, через підставних осіб, істотну участь у банку без погодження з регулятором. У цьому випадку кредитні установи можуть зіткнутися з негативними наслідками. «Банки, права власності на які оформлені на номінальних власників або інших підставних осіб, будуть визнані банками з непрозорою структурою власності та віднесені до категорії проблемних», – попереджає НБУ.
Аукціонний розпродаж
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) 21 квітня провів електронний аукціон з продажу активів ліквідованого Брокбізнесбанку. На торги виставили 21 лот, які включали права вимоги за 31 кредитним договором підприємств загальною сумою заборгованості 654 млн грн. Забезпеченням під кредити в основному були земельні ділянки, житлова та комерційна нерухомість, транспорт і обладнання. Аби залучити покупців, ліквідатор запропонував знижку 68%. Стартова ціна продажу лотів склала 212,6 млн грн.
«Усі кредити, які пропонуються до продажу, мають заставу. Процедура продажу буде максимально відкритою та прозорою», – сказав напередодні торгів заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Кияк. Покупцем активів могла стати будь-яка юридична особа, крім кредитних спілок. Проте в результаті торгів у вівторок було продано лише один лот під № 200241, повідомили в четвер FinMaidan у ФГВФО.
Борги позичальників Брокбізнесбанку купили із дисконтом в 68%
Цей лот включав чотири кредитні договори із загальною сумою заборгованості у 3,74 млн грн. Забезпеченням, зокрема, виступали земельні ділянки в селі Шаян, виробничі та складські приміщення в місті Хуст Закарпатської області на суму 4,26 млн грн, транспортні засоби на 193 тис. грн, депозити фізосіб на 1,615 млн грн та їх порука на 3 млн грн. Загальна номінальна вартість застав склала 10,5 млн грн, а фінальна ціна операції виявилася майже у дев'ять разів менше за неї. «Ціна продажу склала 1,18 млн грн, що на 5 тис. грн вище за початкову ціну лота», – розповіли FinMaidan у Фонді.
Втім, умови конкурсу передбачали крок у 58,75 тис. грн, а отже, ніхто за борги не торгувався. У «торгах» зареєструвалися усього два учасники, в один день – 14 квітня: перший учасник подав заявку на 1,176 млн грн, другий, через кілька годин, – запропонував на 4 тис. грн більше. Більше ніхто не подавав заявки, тому другий учасник, в умовах відсутності 21 квітня торгів за лот, переміг. Інформація про учасників цього «прозорого» конкурсу, а також чи є у них афільований зв'язок з позичальниками, борги яких продали, поки невідома.
Ці торги ФГВФО провів на електронному майданчику товарної біржі «Електронні торги України» (створена ТОВ «Аріо Кепітал Груп», Володимиром і Наталією Бойко, Іриною Сербін). Торги пройшли на сайті UBIZ, створеному ТОВ «Ю.Біз», засновниками якого виступили зазначені вище три особи і Злата Пономарьова. І біржа, і організатор торгів знаходяться в Києві у сусідніх офісах. Майданчик заробляє на угодах 3,5% від фактичної ціни реалізації лотів. У ФГВФО запевняють, що майданчиків буде більше. «У Фонду акредитовано 37 компаній, які надають послуги з організації торгів, серед них є й такі, які проводять їх в електронному вигляді», – розповів Андрій Кияк.
Нових знижок не буде
При цьому ФГВФО не планує ще більше знижувати ціни лотів на наступних торгах. «Ми плануємо продати все. Коли це станеться, сказати складно, але поки ми не будемо зменшувати вартість лотів на наступних торгах», – заявив директор департаменту впровадження планів регулювання та управління активами неплатоспроможних банків ФГВФО Андрій Шевченко. На 1 квітня 2015 року обсяг загальної заборгованості за кредитами підприємств перед Брокбізнесбанком, яка включена до складу ліквідаційної маси установи, становить 14,8 млрд грн.
Юрособи заборгували Брокбізнесбанку 14,8 млрд грн
Зараз Фонд займається задоволенням вимог НБУ до Брокбізнесбанку, які виконуються позачергово, – йдеться про повернення рефінансування на 2 млрд грн. Також мають бути задоволені вимоги ФГВФО до банку. Тільки після цього можуть початися виплати усім іншим чергам кредиторів: вклади громадян понад 200 тис. грн, вимоги НБУ, що не покриваються заставою під рефінансування, вимоги юросіб та субординований борг. «За час, коли Фонд гарантування займається виведенням банків з ринку, виплати вкладникам-фізособам понад гарантованих сум не проводилися. Але уповноважені особи Фонду тільки починають масовий продаж активів неплатоспроможних банків. Крім того, Фонд проводить масштабну претензійну роботу з повернення активів, виведених з проблемних банків безпосередньо перед впровадженням адміністрації», – повідомив FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Поки ФГВФО планує в 2015 році виручити від продажу кредитних портфелів банків, що ліквідуються, не менше 7 млрд грн. Ця сума не включає активи збанкрутілих на початку року банку «Надра» і Дельта Банку, які ще перебувають у стані неплатоспроможності, і їх ліквідаційний баланс ще не підрахований.
Гроші для повернення
Для інших банків купівля активів неплатоспроможних фінустанов могла б стати гарною можливістю наростити частку на ринку. «Ми ще не співпрацювали з ФГВФО в частині купівлі активів, але розглядаємо таку можливість. Торік ми виросли на 40%, тому зараз шукаємо шляхів подальшого зростання, – розповів FinMaidan голова правління Кредобанку Дмитро Крепак. – Купівля цілого банку нас не дуже цікавить, а кредитні портфелі досить привабливі. Але якщо ми вирішимо щось купити, то в цій угоді братимуть участь представники нашого акціонера, ризиковики і буде проведено аналіз портфеля, що купується».
Якщо активи збанкрутілих банків користуватимуться популярністю серед покупців, це дасть підприємствам надію на повернення завислих у банках коштів. «Виведення з ринку найбільших банків – це величезний стрес для економіки та соціуму. Адже за спиною таких установ сотні тисяч громадян і десятки тисяч підприємств, які повністю або частково втратять свої кошти або, принаймні, у якийсь період не зможуть ними користуватися. А корпоративні клієнти постраждають відчутно. Для багатьох з них крах обслуговуючого банку може стати смертельним. Особливо це стосується малого й середнього бізнесу, який рідко хеджує ризики, користуючись послугами декількох фінустанов», – відзначає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Депозит в один кінець
Один з найбільших біржових майданчиків – фондова біржа ПФТС (посідає 2-е місце на ринку після «Перспективи») – постраждала від найбільшого банківського банкрутства року. З опублікованого днями рішення Господарського суду Києва від 7 квітня стало відомо, що ПФТС втратила доступ до свого вкладу на 50 млн грн в неплатоспроможному Дельта Банку.
ПФТС відкрила депозит в «Дельті» в лютому 2013 року терміном на один рік. Ставка за вкладом становила 16,5%. У 2014 році вклад продовжувався кілька разів. Останню додаткову угоду до договору було укладено 30 грудня – депозит з прибутковістю 23% було розміщено до 15 січня 2015-го. Однак по закінченню терміну банк не повернув депозит. Тому 22 січня біржа ПФТС звернулася до Госпсуду Києва з вимогою повернути 50 млн грн і відсотки за період з 10 листопада 2011 року до 20 січня 2015-го на загальну суму 2,23 млн грн.
У 2014 році найбільшим майданчиком за обсягом торгів цінними паперами була «Перспектива» (496 млрд грн). ПФТС з об'ємом 99,9 млрд грн посіла 2-е місце. Інші позиції в топ-5 зайняли ПФБ (12,7 млрд грн), КМФБ (9,9 млрд грн) та «Українська біржа» (8,6 млрд грн).
Перше засідання суду було призначено на 3 березня, але того дня обставини змінилися кардинальним чином: в Дельта Банк було введено тимчасову адміністрацію. Тому у судді не було вибору, і він 7 квітня відмовив біржі ПФТС у задоволенні позову. Він послався на те, що «задоволення вимог кредиторів банку, в який введено тимчасову адміністрацію, здійснюється виключно в процесі ліквідації банку та в порядку черговості, встановленої законом "Про систему гарантування вкладів фізосіб"». Вимоги юросіб знаходяться у сьомій черзі, коли традиційно ніхто з кредиторів вже нічого не отримує.
В банках ПФТС тримала 78,8 млн грн
У прес-службі ПФТС відмовилися повідомити, яку суму біржа тримала на усіх депозитах. Звіт компанії за 2014 рік, де вказана ця цифра, досі не опубліковано. Загальні збори акціонерів майданчика мають його затвердити 24 квітня. Станом на 31 грудня 2013 року на депозитах у банках ПФТС зберігала 78,8 млн грн. Таким чином, у Дельта Банку майданчик «втратив» майже дві третини своїх «заощаджень». Але в ПФТС не вважають, що все втрачено. «Ми працюємо з тимчасовою адміністрацією. До вересня далеко», – повідомили в прес-службі. Тимчасова адміністрація працює в банку півроку – до 2 вересня, але Мінфін уже відмовився від націоналізації установи, а іншого інвестора ФГВФО для Дельта Банку поки не знайшов.
Системна проблема
Від початку 2014 року тимчасові адміністрації введені вже у 47 банків, але інші майданчики кажуть, що уникли проблем. «У різний час ми співпрацювали з різними банками, найчастіше з декількома одночасно. Суми коштів у банках далеко не такі великі, як у ПФТС. У поточному році з проблемами тимчасових адміністрацій у банках біржа не стикалася», – сказав FinMaidan директор фондової біржі «Перспектива» Станіслав Шишков.
Суму коштів на депозитах він не назвав, але уточнив, що клієнтські гроші в банках не зберігаються. «Єдине виключення – дуже нетривале заведення грошей клієнтів на рахунок біржі як гарантійне забезпечення під час приватизаційних аукціонів. Наприклад, під час продажу акцій «Борщагівського ХФЗ». У цьому випадку гроші зберігалися на рахунку в Укргазбанку», – додав Станіслав Шишков. На кінець 2013 року у «Перспективи» на рахунках в банках було 148 тис. грн.
В «Українській біржі» також стверджують, що уникли втрат. «Усі гроші учасників строкового ринку знаходяться в Укрексімбанку, гроші учасників фондового ринку – в Розрахунковому центрі, власні кошти біржі – в Ощадбанку та Укрексімбанку», – повідомили в прес-службі. На 1 січня 2015 року власні кошти УБ становили 25 млн грн. «У банках, в які було введено тимчасову адміністрацію, ніколи не знаходилися гроші біржі», – сказали на біржі.
УБ і ПФТС є «дочками» російського майданчика «Московська біржа». Більшу частину грошей на банківських рахунках ПФТС сформувала за рахунок продажу своїх акцій російському мажоритарію і в період акціонування майданчика. Тому при статутному капіталі в 32,01 млн грн на кінець 2013 року ще 63,24 млн грн становив «емісійний дохід», а непокритий збиток минулих років – 2,07 млн грн. Сумарна капіталізація тоді становила 113,19 млн грн.
Без доходу
Торговці вважають, що «заморожування» коштів не вплине на операційну діяльність ПФТС, але варіанти повернення вкладу з банку-банкрута не називають. «Говорити про втрату ПФТС суми депозиту некоректно. Є кілька варіантів вирішення ситуації, і з великою ймовірністю вони можуть бути реалізовані. Ситуація, в будь-якому разі, не є критичною, ліквідності у біржі достатньо», – упевнена генеральний директор ІК «Альтана Капітал» Олена Амітан.
В 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльностій склав 10,53 млн грн
Керуючий партнер ІГ «Універ» Олексій Сухоруков також каже, що все «це не означає, що на гроші, що залишилися, ПФТС не зможе прожити ще пару років». «Треба тільки перевірити, чи власний капітал буде більше статутного. Якщо не буде, то є ризик відкликання ліцензії», – пояснює він. У 2013 році від'ємний грошовий потік ПФТС від операційної діяльності склав 10,53 млн грн. В плюс біржа вийшла тільки за рахунок інвестиційної та фінансової діяльності. Від відсотків було виручено 11,28 млн грн.
Конкуренція на біржовому ринку серед трьох майданчиків жорстка. Один з брокерів, який торгує на іншому майданчику, пояснив FinMaidan свій скепсис щодо перспектив ПФТС так: «Доходи ПФТС ніяк не пов'язані з обсягом торгів на біржі та генерувалися в основному за рахунок платежів їхніх клієнтів – брокерів – за користування торговельними терміналами (ПО, шлюзи ), за внесення паперів до біржового списку або лістинг, за надання різного роду довідок, а також за рахунок відсотків за депозитами. І відсотки за депозитом – це левова частка доходів. Якщо не буде цієї грошової подушки, то інші джерела доходу навряд чи в поточній ситуації дозволять біржі бути прибутковою». У 2014 році чистий прибуток ПФТС склав 2,46 млн грн, але детальний звіт не оприлюднено.
Інший торговець, Олексій Сухоруков, також говорить про те, що в світлі останніх подій зменшилася цінність ПФТС з точки зору участі в побудові капіталізованої інфраструктури. Раніше вивчалася можливість об'єднання ПФТС та «Української біржі» з урахуванням ринкової оцінки вартості активів, у тому числі їх депозитів.
Вперед і вгору
За минулий тиждень гривня на міжбанку поступово зміцнилася на 8,7%, але вчора впала відразу на 5,6%. У понеділок вартість долара на міжбанківському валютному ринку підскочила з 21,11 грн/$ до 22,35 грн/$. Готівковий долар, який тривалий період тримався на рівні 25 грн/$, слідуючи загальному тренду, подешевшав до 23,7 грн/$. Тепер же його котирування також можуть знову підвищитися.
Зміцнення гривні минулого тижня дозволило НБУ зробити оптимістичну оцінку ситуації. «Є підстави говорити про досягнення еквілібріуму на валютному ринку. Останніми тижнями ми спостерігаємо на ньому стабільну ситуацію. Тому Нацбанк констатує присутність передумов для лібералізації ринку і ослаблення деяких обмежень», – сказала голова НБУ Валерія Гонтарєва. Після цього, дійсно, ряд валютних обмежень було скасовано.
Транш зіграв
Учасники ринку пояснюють відновлення зростання долара декількома факторами. «Ситуація на ринку, як і раніше, дуже нестійка. Нацбанк адміністративними заходами обмежував вихід деяких покупців, також був дефіцит гривні. Але в середині минулого тижня на ринку з'явилася гривня з рахунків Держказначейства: почалися проплати з боку Мінфіну, і залишки на коррахунках банків зросли на 5,5 млрд грн, – розповів FinMaidan директор казначейства одного з найкрупніших банків. – Кількість покупців на ринку зростає, попит збільшується».
Традиційно, Держказначейство здійснює платежі бюджетним розпорядникам в третій декаді місяця, коли надходять податкові проплати. Однак отримання коштів Міжнародного валютного фонду в березні дало Мінфіну можливість в будь-який час фінансувати державні витрати. На початку квітня обсяг коштів на казначейських рахунках досяг рекорду. «На казначейському рахунку – 32 млрд грн. Це найбільша сума з 2005 року», – заявляв прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.
Поки подорожчання долара було стриманим. «Низький рівень ліквідності валютного ринку і нерівномірний розподіл клієнтських ордерів привели до переважання короткострокового попиту. Тому ринок виріс з рівнів 21/21,5 до 22,2/22,5 на закритті торгової сесії в понеділок. Варто відзначити, що зростання було обмежено планкою 23 грн, бо ще з ранку НБУ оголосив про свою готовність продавати долари по 23 грн/$», – зазначив начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
Стабільні очікування
Банкіри не чекають нової хвилі знецінення гривні і вважають, що курс триматиметься приблизно на нинішньому рівні. «Ринок потребує активного втручання з боку регулятора, тому що ситуація все ж таки нестабільна. Крім адміністративних заходів та інтервенцій, Нацбанк може відмовляти деяким покупцям, знижуючи таким чином попит на валюту. Але в принципі ситуація під контролем, і найближчим часом курс буде на рівні 21-23 грн/$», – прогнозує скарбничий іншого банку. «Треба звикати до того, що курс коливатиметься в межах 21-24 грн/$ залежно від попиту та пропозиції. При цьому НБУ продовжуватиме тримати руку на пульсі, не дозволяючи ринку значно відхилятися від позначених рівнів», – вважає Юрій Товстенко.
Депутатів позбавлять страху
Моторне (транспортне) страхове бюро України планує 21 травня провести загальні збори членів, на яких має бути обраний новий склад координаційної ради. Робота цього органу була заблокована наприкінці березня, коли члени МТСБУ відкликали страховиків зі складу коордради. Як повідомило FinMaidan джерело в бюро, 16 квітня президія МТСБУ доручила начальнику юридичного департаменту Роману Роменському спільно з правовим комітетом підготувати проект відповідних змін до статуту.
Планується, що новий склад коордради сформують вісім осіб: чотири представники від страхових компаній і по одному – від Нацбанку, НКЦПФР, Нацкомфінпослуг та Мінфіну. Голову коордради оберуть з членів ради. Рішення будуть ухвалюватись більшістю голосів.
Зараз, за регламентом, до коордради повинні входити чотири представники від страховиків, три – від Верховної Ради, по одному – від Ліги страхових організацій України та Нацкомфінпослуг. Однак після останнього конфлікту з депутатами страховики взагалі вирішили відмовитися від такого органу, як коордрада. Але Нацкомфінпослуг, яка погоджує статут МТСБУ, виявилася не готовою до таких істотних змін. Тому регулятор запропонував страховикам косметичні зміни: не зменшувати кількість членів коордради з дев'яти до восьми, а від Верховної Ради залишити хоча б одного представника. «Але для нас принципово, щоб у коордраді не було депутатів. Як показує практика, хто б не був при владі, серед депутатів завжди з’являються бажаючі взяти фінансові потоки бюро під свій контроль. Ні до чого доброго це не призводить», – розповів співрозмовник FinMaidan про майбутні зміни.
Тому варіант від МТСБУ, що подається, – це вже результат компромісу. «Я б назвав його політичним рішенням. У комісії були свої пропозиції, але ми внесли свої і готові їх обговорювати з регулятором», – зазначив FinMaidan один з членів президії МТСБУ.
Незалежні спостерігачі
Зміною персонального складу коордради її реформа не завершиться. У ради залишаться лише «творчі» функції. «Зараз її повноваження схожі з дуже розширеними повноваженнями наглядової ради приватної компанії», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Страховики, наприклад, хочуть позбавити коордраду повноважень вирішувати кадрові питання і втручатися в інвестиційну політику МТСБУ.
Також обговорюється варіант, щоб до коордради входили не страхові компанії, а значущі особистості на страховому ринку, на яких не зможе надавити влада. «У коордраді представлені страхові компанії. Тобто за кожним керівником, який голосує на засіданнях, стоїть бізнес. І, як показує практика, голосами страховиків можна дуже добре управляти – у Нацкомфінпослуг є всі повноваження для упокорення незгодних. Останнім часом такі випадки трапляються дедалі частіше», – пояснює один з членів президії.
Якщо страховики домовляться з Нацкомфінпослуг, зміни до статуту будуть затверджені на загальних зборах 21 травня. Якщо ж сторони не досягнуть компромісу, збори перенесуть на іншу дату.
Торги з питання
Страховики незадоволені роботою коордради. «В ідеалі необхідно скасувати цей орган, що вимагає внесення змін до закону. А це може затягнутися, тому ми пішли на компромісний варіант – переформатування коордради шляхом внесення змін до статуту», – пояснив член президії, голова правління «Української страхової групи» Павло Нельга.
Є питання і стосовно доцільності формування коордради за запропонованою схемою. «Сегмент ОСЦПВ дуже специфічний. Не зовсім зрозуміло, які функції в коордраді виконуватимуть представники НБУ, НКЦПФР та Мінфіну. Точки дотику я бачу тільки в одному: усі ці структури разом з Нацкомфінпослуг є розробниками стратегії розвитку фінансового ринку України до 2020 року», – говорить Андрій Перетяжко.
Втім, така структура є логічною, поки не прийнято рішення про скасування Нацкомфінпослуг. Влітку минулого року в проекті «Комплексної програми розвитку банківської системи України на 2015-2020 роки» вказувався II квартал 2016-го як термін ініціювання Нацбанком «створення мегарегулятора, відповідального за пруденційний нагляд». Спочатку обговорювалася ідея створення мегарегулятора на основі Нацбанку, пізніше пропонувалося розділити функції Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦПФР. Тим часом у проекті «Комплексної програми розвитку фінансового ринку України на 2015-2020 роки», оприлюдненому наприкінці березня 2015-го, про мегарегулятор немає ані слова.
Невдоволення страховиків, яке починає з’являтися, поки компенсується підтримкою комісією низки ініціатив бюро. Нове керівництво Нацкомфінпослуг готове підтримати впровадження електронного полісу і прямого врегулювання. Ще однією умовою страховиків є відхід від прив'язки до валюти сум внесків до фонду захисту потерпілих: мінімальний базовий гарантійний внесок пропонується встановити в розмірі 5 млн грн замість 500 тис. євро.
Релізи
ТОП-новости
