Фінансовий клуб

Фінансовий клуб

Банки по согласованию с клиентами перевели в гривну свыше трети валютных ипотечных займов физлиц

Банки по согласованию с клиентами перевели в гривну свыше трети валютных ипотечных займов физлиц

На круглом столе, организованном Независимой ассоциацией банков Украины, при участии «Финансового клуба», Национального банка Украины и представителей ведущих банковских учреждений, была представлена концепция проекта закона «О реструктуризации обязательств граждан Украины по кредитам в иностранной валюте, полученным на приобретение единственного жилья».
ПриватБанк завершує цикл

ПриватБанк завершує цикл

13 липня іноземні кредитори мають вирішити долю зовнішнього боргу найбільшого українського банку. ПриватБанк хоче відтермінувати його погашення на строк до п'яти років. Установа потребує додаткової ліквідності: у лютому-квітні банк компенсував відтік вкладів дорогим фондуванням НБУ, а з квітня від вирішив дорого позичати гроші у населення.

Вічна податкова реформа

Статьи: Вечная налоговая реформа
 Голова ДФС Роман Насіров
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчора закликав Державну фіскальну службу прискорити самореформування. Щоб надати цьому процесу імпульс, уряд підпорядкував відомство Міністерству фінансів, зажадав скоротити штат ДФС і створити Службу фінансових розслідувань. На усі перетворення прем'єр знову дав три місяці. Експерти кажуть, що за два місяці після зміни керівництва служби в ній нічого не змінилося, а новий термін лише приховує відсутність результатів цієї роботи.

Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчора зажадав від керівництва Державної фіскальної служби (ДФС) змінити глав підрозділів у регіонах і скоротити штат податківців. «Кабмін приймає рішення про передачу ДФС у пряме підпорядкування Мінфіну, – сказав прем'єр. – Вимагаю тотальної зміни керівництва на місцях. Реформа ДФС не повинна бути косметичною, а повинна бути всеосяжною і глибинною». Крім того, він запропонував замість податкової міліції створити Службу фінансових розслідувань. «Півроку у вас немає. У вас є три місяці, аби платники податків відчули нову податкову культуру», – звернувся прем'єр до глави ДФС.

З другого разу

Роману Насірову, який 5 травня очолив ДФС, вже давали «тримісячний термін» на реформу – її результат має бути до початку серпня. «Прем'єр-міністр дав Насірову та його заступникам три місяці на впровадження реальних змін у роботі ДФС», – заявляла міністр фінансів Наталія Яресько. На пряме запитання про те, чи звільнять Романа Насірова, як Ігоря Білоуса, якщо він за три місяці нічого не реформує, вона не відповіла (див. «В осінь без корупції»).

Голова ДФС вчора виступив з критикою вимог прем'єра. Роман Насіров проти різкого звільнення податківців. «Нам знадобиться рік, щоб довести структуру до «мінус 30%», але після впровадження електронних сервісів», – вважає Роман Насіров. За його словами, на першому етапі штат співробітників ДФС буде скорочено на 10%, а протягом наступних 10 місяців – ще на 10%. До того ж кількість своїх заступників він хоче збільшити з двох до п'яти. Але міністр фінансів Наталія Яресько не на його боці – вона виступає за скорочення штату ДФС вдвічі.

Підвищена увага до ДФС викликана скандальною відставкою попереднього керівництва відомства. Екс-главу ДФС Ігоря Білоуса в березні звільнили за власним бажанням, а керівника податкової міліції Володимира Хоменка та голову митниці Анатолія Макаренка – через підозри в корупції та звинувачення у бездіяльності. Звільнений Ігор Білоус, який разом з Романом Насіровим раніше працював в компанії «Ренесанс Капітал», недовго залишався безробітним – за ініціативою уряду він очолив Фонд державного майна. 

Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат

І хоча Роман Насіров формально переміг у «конкурсі», в парламенті це призначення пояснювали впливом президента. Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат. Він пройшов у Верховну Раду під № 51 списку «Блоку Петра Порошенка» і зараз залишається і в бюджетному комітеті, і у фракції БПП. За даними сайту Верховної Ради, останнього разу він голосував у парламенті 24 квітня. Далі на засіданнях він не з'являвся. Примітно, що того дня – 24 квітня – заяву про добровільне складання депутатських повноважень написав народний депутат від «Самопомічі» Андрій Мірошник. Наступним пленарним днем для голосувань було 8 травня, а депутатства парламент його позбавив 13 травня – на третій день роботи парламентарів у сесійній залі. З моменту, коли Роман Насіров очолив ДФС, депутати збиралися для голосування вже 17 разів. Якщо питання щодо пана Насірова не розглянуть до 17 липня, він збереже свій мандат до осені.

Видимість змін
Коли Роман Насіров очолив ДФС, прем'єр-міністр зажадав від нього виконання довгого списку побажань. У ньому були такі вимоги: зменшити корупцію, оновити всю вертикаль керівництва ДФС на рівні областей і районів, забезпечити прихід нових кадрів, які зламають корупційні схеми, збільшити надходження податків за рахунок детінізації економіки та ліквідації податкових ям, збільшити збір податків на митниці за рахунок боротьби з контрабандою. Тому нові завдання не є реформаторськими і мало чим відрізняються від попередніх завдань, які ставилися головним фіскалам в останнє десятиліття. «Це може свідчити про те, що ніяка реформа, по суті, не проводиться. Нічого нового ми не почули», – говорить експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський.

Хоча посилення контролю Міністерства фінансів над ДФС є логічним. «Зараз це відбувається де-факто, а пропонується оформити де-юре. При цьому відкритим залишається питання незалежності ДФС. А про це ми зможемо дізнатися, тільки коли з'явиться положення уряду: чи буде голова ДФС призначатися Мінфіном або урядом, ким будуть призначатися заступники», – перераховує Ілля Несходовський. «Реформування ДФС – один із структурних маяків МВФ, виконання якого є запорукою подальшого співробітництва. Більше того, у підготовці концепції реформування служби брали участь фахівці МВФ. Однак нове керівництво в травні вирішило переписати концепцію під себе. В результаті від старого відмовилися, а нове не вигадали. Черговий транш під загрозою, і прем'єр-міністр вирішив поставити нові терміни», – пояснив внутрішні проблеми в ДФС один з податкових експертів.

У підсумку ряд вчорашніх ініціатив прем'єра виявилися «копіпастом» ідей, які вже неодноразово пропонувалися. Андрій Коломієць, який у фіналі податкового конкурсу «програв» Роману Насірову, пропонував за рік скоротити штат ДФС до 20 тис. чоловік. Але тоді ця ідея не сподобалася конкурсній комісії. А екс-голова податкової міліції Володимир Хоменко перед тим, як ДФС була звинувачена в корупції, розповідав журналістам про доопрацювання законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань. Вона мала об'єднати податкову міліцію, управління боротьби з економічними злочинами МВС, частину УБОЗу, управління економічної контррозвідки СБУ. Відповідний законопроект ще минулого року було подано до Верховної Ради, але наприкінці листопада його було відкликано для доопрацювання. «Знову лунають заяви про необхідність створення Служби фінансових розслідувань. Але, як і раніше, незрозуміло, які повноваження вона матиме: чи буде це мегакрупний каральний орган, що є неприпустимим, або вона займатиметься виключно розслідуваннями», – зазначає Ілля Несходовський. Володимир Хоменко також підкреслював у лютому, що дискусії точаться навколо необхідності наявності у служби права на оперативно-розшукову діяльність.

Експерти, які розуміють роботу держапарату, і екс-чиновники не вірять у миттєві зміни. «Робота щодо реформування ДФС ведеться, але перебудовувати все кардинально дуже ризиковано: відомство зобов'язане виконувати план і збирати податки. Якщо зламати всю структуру, поміняти людей, то є ризик, що всі збори будуть під загрозою», – пояснив FinMaidan нерішучість влади один з податкових експертів, що працює з Кабміном. «У нас 40-50% економіки перебуває в тіні, і розігнати один орган, не створивши натомість інший, який буде ефективнішим і буде краще сприйматися громадськістю та бізнесом, дуже складно», – вважає Володимир Хоменко.

Виктория Руденко, Вячеслав Садовничий
 

Ініціатива карається

Статьи: Инициатива наказуема
 Фото FinMaidan
Нацбанк визнав неплатоспроможним банк Олега Бахматюка – одного з найкрупніших аграрних підприємців. Сьогодні у «Фінансову ініціативу» введено тимчасову адміністрацію, оскільки власник не зміг поліпшити ліквідність кредитної установи. Бахматюк обіцяє взяти активну участь в оздоровленні активу шляхом продажу його новому інвестору, але поки банк цілком під владою ФГВФО – його вкладникам обіцяна компенсація на 3,7 млрд грн.

Другий пішов
Через сім місяців після банкрутства ВіЕйБі Банку бізнесмен Олег Бахматюк втратив другий свій банк. Вчора НБУ визнав неплатоспроможним банк «Фінансова ініціатива», що працював під брендом «the Bank». Установа, яка належить до числа крупних (16-е місце за активами), постраждала через відтік коштів. Ще в лютому 2015-го регулятор визнав її проблемною і дав власнику 180 днів на поліпшення фінансової ситуації. Йому це не вдалося. «Незважаючи на всі зусилля для стабілізації, зокрема докапіталізацію банку власником істотної участі, зупинити відтік коштів, стабілізувати ліквідність і відновити платоспроможність в умовах поточної фінансової кризи так і не вдалося», – повідомляє Нацбанк. У травні Олег Бахматюк заявляв в кулуарах інвестиційної конференції «New Ukraine»: «Ми рухаємося поетапно, як раз до кінця червня ми збільшуємо капітал на 1 млрд грн».

«Фінансова ініціатива» не погашала кредити рефінансування НБУ і вклади своїх клієнтів, кажуть в НБУ. У 2014 році банк «Фінансова ініціатива» взяв у НБУ кредити на термін понад 30 днів на загальну суму 8,36 млрд грн. Вже в 2015 році він не отримував такого рефінансування. При цьому заборгованість «Фінансової ініціативи» перед банками, у тому числі і НБУ, зросла за минулий рік з 3,84 млрд грн до 9,36 млрд грн (+5,52 млрд грн). У травні 2015 року Олег Бахматюк заявив, що банк не планує збільшувати портфель кредитів рефінансування: «До кінця року ми плануємо його погашати. Я не знаю, що буде в кінці року в економічному і політичному плані, але ми плануємо». Згідно звітності банку за I квартал, його борг перед іншими банками зріс на 111 млн грн.

Не дивлячись на офіційний статус «неплатоспроможності», у самому банку заявляють, що ситуація залишається стабільною і обіцяють повернути клієнтам усі їхні гроші. «Тільки за останні півроку власником витрачено $192 млн на поповнення статутного капіталу банку, виплату кредитів і забезпечення інших фінансових зобов'язань. Також протягом останніх трьох місяців акціонер докапіталізував банк на суму понад 1,2 млрд грн, що дозволило проводити стабільні виплати за депозитами, а також вести поточну діяльність і повною мірою виконувати усі свої зобов'язання», – повідомили в банку «Фінансова ініціатива», а це суперечить тому, що заявили в НБУ. Поточний статутний капітал банку складає 3,84 млрд грн. Банк стверджує, що 30% докапіталізації проведено в рамках стрес-тесту за підсумками аудиту «Делойт енд Туш ЮСК», а 70% коштів «влито» в капітал для підтримки ліквідності банку.

План порятунку
Власник розраховує, що банку вдасться відновити свою роботу. Тому він планує взяти активну участь у його фінансовому оздоровленні, хоча чинне законодавство прямо говорить, що власник збанкрутілого банку за жодних обставин не зможе зберегти контроль ні над цією установою, ні над перехідним банком, який може бути створений на основі «Фінансової ініціативи». «Акціонер та менеджмент банку планують у конструктивній співпраці з тимчасовим адміністратором забезпечувати виконання усіх зобов'язань банку, а також вживати заходів щодо його подальшого оздоровлення та повернення на ринок шляхом продажу стратегічному інвестору», – повідомили в банку.

Така «відкрита» позиція може пояснюватися тим, що ФГВФО може подати в суд на власника збанкрутілого банку за доведення установи до стану неплатоспроможності. Йдеться як про фінансову, так і кримінальну відповідальність. До того ж ділова репутація Олега Бахматюка, згідно з постановою НБУ № 357, протягом найближчих трьох років вважається зіпсованою. А отже, він не зможе купити новий банк для обслуговування свого аграрного бізнесу.

Як повідомляв FinMaidan, пан Бахматюк також обіцяв врятувати ВіЕйБі Банк за рахунок залучення інвесторів – в особі свого неназваного бізнес-партнера і держави. Однак Мінфін відмовився націоналізувати банк, «інвестора» так і не названо, тому в березні 2015-го почалася ліквідація установи.

Навантаження з компенсації клієнтам гарантованих державою коштів значне. Під гарантії підпадають рахунки 92% вкладників «Фінансової ініціативи» – 59 тис. чоловік. Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен виплатити їм більше 3,7 млрд грн (у тому числі валютні вклади за курсом 21,52 грн/$).

Фонд був готовий до прийому нового клієнта, оскільки на початку червня близько півтора десятка банків мали статус проблемних. «У бюджеті для нас закладено 20 млрд грн, але очевидно, що цих грошей не вистачить. Є ще можливість отримати 21,5 млрд грн з додаткових резервів. Основне питання для нас – це крупні банки, з дрібними проблем не буде», – говорив тоді заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Крупніші клієнти «Фінансової ініціативи» чекатимуть своєї черги на повернення грошей вже після продажу активів банку – в ході ліквідації установи, якщо інвестора усе ж знайдуть. За даними НБУ, на 1 квітня 2015-го підприємства зберігали у банку 1,52 млрд грн, фізособи – 5,17 млрд грн. Таким чином, на заможних вкладників-фізосіб може припадати 1,4 млрд грн.

Масові банкрутства
Це вже не перший випадок на українському ринку, коли власник кількох банків по черзі втрачає їх через проблеми з платоспроможністю. У березні збанкрутували відразу чотири банки, що належали Миколі Лагуну: Дельта Банк, Кредитпромбанк, Астра Банк і Омега Банк. Однак ще є й протилежні приклади. Наприклад, Юнекс Банк Вадима Новинського продовжує працювати, незважаючи на те, що його банк «Форум» збанкрутував ще в березні минулого року. При цьому обидва банкіри – і Микола Лагун, і Вадим Новинський – безрезультатно декларували готовність «врятувати» свої неплатоспроможні банки, щоб свої заощадження не втратили заможні клієнти Дельта Банку і банку «Форум».

Учасники ринку не бачать прямої закономірності в тому, що якщо підприємець втратив один свій банк, він не зможе утримати другий. «Це навряд чи можна вважати закономірністю. Все залежить просто від того, чи є у конкретного акціонера можливість підтримувати свій банк. Якщо він зможе це робити, то банк стоятиме, а якщо ні, то нічого не вдієш, – вважає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. – На ринку навряд чи буде якась реакція на це банкрутство. Це як у лікарні: один укол або три – вже не має значення».

«Ми звернемося до вкладників Дельти з пропозицією стати нашими клієнтами трохи пізніше»

«Ми звернемося до вкладників Дельти з пропозицією стати нашими клієнтами трохи пізніше»

В рамках спецпроекту «Моніторинг виплати компенсацій вкладникам Дельта Банку» сьогодні «Фінансовий клуб» публікує інтерв'ю з партнером ФГВФО – державним Ощадбанком. Директор департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Валерія Малахова розповіла, у чому подібність виплат вкладникам Дельта Банку і Ощадбанку СРСР, чому банк активно не продає продукти колишнім клієнтам Дельти і як вдалося уникнути конфлікту між отримувачами виплат і тими, хто прийшов у відділення оплачувати «комуналку».

Податківці знайшли гроші

Статьи: Податківці знайшли гроші
Заможних громадян хочуть виділити в окрему категорію платників податків, аби посилити контроль за повнотою сплати ними податків. У зв'язку з цим уряд пропонує надати правоохоронним та податковим органам спрощений доступ до інформації про рух грошей на банківських рахунках українців. Банкіри попереджають, що це призведе до відтоку коштів з банківської системи усіх, кому «є, що приховувати».

Окрема каста
Уряд знайшов додатковий спосіб наповнення держбюджету. Мінфін запропонував виділити окрему категорію платників податків – заможних фізосіб. Згідно з проектом змін до Податкового кодексу, до них віднесуть осіб, які є власниками крупних платників податків; прямо або опосередковано володіють понад 20% акцій підприємств, які платять податки за кордоном і отримали дохід понад 10 млн євро на рік; або фізособи, які заробили в Україні за рік понад 50 млн грн. Таких осіб візьмуть на окремий облік у спеціальному держреєстрі.

Для перевірки інформації про їхні доходи податківці хочуть отримати доступ до банківських рахунків громадян. У зв'язку з цим запропоновано, щоб органи прокуратури, СБУ, МВС, Державна фіскальна служба, Національне антикорупційне бюро та Антимонопольний комітет запитували у банків інформацію щодо рахунків не тільки юридичних осіб і фізосіб-підприємців, як зараз, але й усіх інших фізосіб. Таку поправку планується внести до закону «Про банки та банківську діяльність».

Заможних осіб зобов'яжуть стати на облік в органах ДФС і подавати річні декларації про доходи. За її неподання загрожує штраф у розмірі 10% від суми нарахованого податку на доходи фізосіб – ставка податку 20%. Доступ до банківських рахунків дозволить ДФС перевірити, чи не спробувала фізособа приховати інформацію про кількість грошей на своїх рахунках. «Мінфін пропонує розкривати банківську таємницю щодо фізичних осіб без судових рішень безпосередньо за запитом ДФС. Це стосується усіх фізосіб, а не тільки заможних платників податків. Це усуне можливість скористатися «лазівкою» заможним платникам, коли вони могли б направити грошові потоки через незаможних фізичних осіб, тим самим ухиляючись від реєстрації в статусі заможного платника податків», – вважає старший юрист юрфірми «Кушнір, Яким'як і Партнери» Олександра Петровська-Іваніченко.

Сумнівні рахунки

Ефективність нового інструменту збору податків не очевидна. «Можливо, наміри добрі, і вони дійсно хочуть наповнити бюджет. Але у нас всі заможні особи «голі й босі», хоча їздять на крутих автомобілях і живуть у величезних будинках. Такі люди можуть спокійно розплачуватися корпоративними картами підприємства, які вони мінятимуть хоч кожного дня. Тому ніхто до їхніх рахунків доступу отримати не зможе», – вважає президент Союзу податкових консультантів України Леонід Рубаненко.

Банки не зацікавлені надавати інформацію податківцям та іншим держорганам, побоюючись втрати клієнтів. «Зрозуміло, що нікого не цікавлять люди, у яких на рахунку кілька тисяч або десятків тисяч гривень. Але якщо у людини в банку розміщені солідніші суми, то навряд чи вона буде радіти з того, що про це дізнається міліція і податкова. Це нововведення може спровокувати виведення грошей за кордон тими, кому є що приховувати», – говорить FinMaidan співрозмовник в одному з банків з іноземним капіталом.
 

Страхове ноу-хау

Статьи: Страховое ноу-хау
 Фото FinMaidan
До парламенту подано законопроект, покликаний встановити контроль держави над фінансовими потоками сегмента «автоцивілки»: позбавити повноважень президію бюро, що складається із страховиків, і переформатувати коордраду. Паралельно страховиків змусять мінімум вдвічі збільшити фінансування фондів МТСБУ, а також розпочати оплачувати лікування винуватців ДТП. Страховики сподіваються, що парламент не прийме абсурдні нововведення, які суперечать українському законодавству і директивам ЄС.

Право сили
Депутатам не сподобалося, що страховики насмілились вийти з-під їхнього контролю, коли заблокували роботу координаційної ради МТСБУ. Тому народні обранці вирішили кардинально змінити розстановку сил на ринку «автоцивілки» і позбавити страховиків права самостійно приймати рішення у своєму об'єднанні – МТСБУ. Такі ініціативи включені до законопроекту № 2122а з поправками до закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який 19 червня до Верховної Ради подала група депутатів. Проект зареєстрували Олег Ляшко, Сергій Рибалка, Андрій Лозовий, Олексій Кириченко, Артем Вітко (всі з «Радикальної партії Олега Ляшка»), Сергій Трегубенко («Блок Петра Порошенка»), Георгій Логвинський («Народний фронт»).

Формально мета прийняття документа – спрощення механізму отримання виплат для тих, хто травмувався в ДТП. «Україна входить до числа лідерів у світі за смертями у ДТП, тому вирішили внести суттєві поправки до законодавства, які значно прискорюють оплату екстреної медичної допомоги за рахунок страховиків, – заявив керівник парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. – Наші показники в три-чотири рази гірші, ніж в середньому у Європі. Постраждалі на дорогах потрапляють до лікарні у вкрай тяжкому стані з численними травмами. Чим швидше їм нададуть всю необхідну допомогу, тим більше шансів, що вони житимуть». Планується, що страхові компанії робитимуть авансові виплати на екстрену медичну допомогу постраждалим безпосередньо на рахунок медустанови. Отримавши інформацію про страховий випадок, страховик буде зобов'язаний не пізніше одного робочого дня видати лікарні фінансові гарантії на компенсацію лікування потерпілих в ДТП або забезпечити авансове фінансування лікування.

Друга частина документа присвячена змінам в самому МТСБУ. Зокрема, пропонується змінити структуру управління бюро – виключити з нього президію, що складається з семи страховиків. «Президія і дирекція, які складаються із ставлеників крупних страхових компаній, а також представників старої «злочинної влади», монопольно в ручному режимі керують страховими фондами і вирішують, кого допускати на ринок, а кого ні. Незадоволених страховиків багато. Але вони мовчать, побоюючись вилетіти з ринку. Це приблизно так, якби кілька крупних банків офіційно керували Нацбанком», – заявив Сергій Рибалка. Функції президії планується передати коордраді. Зараз у коордраді більшість у страховиків: з дев'яти членів чотири місця у страхових компаній, одне – у Ліги страхових організацій, три – у представників парламенту, одне – від регулятора. Запропоновано скоротити кількість членів до семи осіб, з яких більшість – чотири людини – буде у держави: три представники профільного комітету Верховної Ради та один – від регулятора, ще три людини – від страховиків. Вони обиратимуться на два роки на загальних зборах членів МТСБУ.

Депутати не лише хочуть збільшити контроль над фінансовими потоками страховиків, але й сконцентрувати більше грошей в МТСБУ. Закон пропонує вносити базові гарантійні внески до фондів бюро, зафіксовані в іноземній валюті (500 тис. євро – у фонд страхових гарантій, 1 млн євро – до фонду захисту потерпілих), за офіційним курсом НБУ на кожну звітну дату. Зараз страховики вносять кошти за курсом, який діяв на той момент, коли зміна набула сили, – в листопаді 2012 року. Тобто платежі в євро здійснені за курсом 10,79 грн/євро, тоді як сьогодні офіційний курс становить 24,69 грн/євро.

Без здорового глузду

Страховики шоковані депутатським волюнтаризмом і сподіваються, що проект не розглядатиметься навіть у першому читанні. «Насамперед законодавцю і регулятору необхідно вести роботу відповідно до прийнятих Україною зобов'язань за директивами ЄС, щоб створити сучасні та ефективні механізми захисту потерпілих у ДТП. Досвідом яких європейських країн скористалися автори даного законопроекту?» – дивується директор юридичного департаменту СК «PZU Україна» («дочка» польського страховика) Василь Зубач.
 

Депутати хочуть сконцентрувати більше грошей в МТСБУ

Ряд ініціатив суперечать законодавству України, наприклад, вимога авансового фінансування лікування потерпілих у ДТП. «Невідкладна допомога у нас в країні є безкоштовною», – каже президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. До того ж не запропоновано механізмів, як саме страховики визначатимуть розмір авансової виплати, як її враховувати в балансі та що робити, якщо сума авансу більше, ніж витрати на лікування.

Опитані FinMaidan страховики підрахували, що частка виплат по життю та здоров'ю громадян в структурі виплат з «автоцивілки» невелика – 2,5-3%. При цьому середній розмір виплати – 10-11 тис. грн. І хоча в лютому 2013 року змінився механізм компенсації за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, зростання страхових виплат так і не відбулося.

Ще більш абсурдною страховики вважають норму про виплату до 20 тис. грн по збитку здоров'ю винуватця ДТП: вона суперечить суті страхування цивільної відповідальності перед третіми особами. «Взагалі не зрозуміло, звідки взялася цифра «20 тис. грн». Є ліміт відповідальності за життя потерпілого – 100 тис. грн. Чому тоді винуватцеві мають заплатити менше? Адже він теж людина, у нього є здоров'я. Навіть якщо він зробив помилку, то чому його ставлять у гірше становище? Хоча на це питання можна навіть не відповідати: такої норми немає ніде у світі», – говорить голова правління СК «Саламандра-Україна» Роман Маленко.

Зведення рахунків
Страховики впевнені, що мета законопроекту – тиск на МТСБУ. У четвер, 18 червня, члени президії відновили Володимира Шевченка на посаді генерального директора бюро. Підставою для цього стало рішення Дніпровського районного суду Києва від 21 травня, який скасував рішення координаційної ради МТСБУ від 20 березня про відкликання Володимира Шевченка з посади генерального директора бюро. Сергій Рибалка виступив проти того, аби Володимир Шевченко керував об'єднанням. «Цього року спроба коордради провести незалежний аудит отримала неймовірний опір з боку дирекції та президії бюро, які відповідають за оперативне і стратегічне управління. Коордрада звільнила директора МТСБУ Шевченка. Але той організував відкликання членів коордради від ринку на загальних зборах членів МТСБУ. У результаті діяльність коордради була повністю заблокована через відсутність кворуму. І тепер вже нікому вимагати проведення аудиту. Шляхом різних маніпуляцій він намагається залишитися на посаді», – стверджує Сергій Рибалка. FinMaidan повідомляв про цей конфлікт в березні (див. «Депутатів позбавили ОСЦПВ»). «Заява про захист прав потерпілих та спрощення механізму виплат – лише прикриття для того, щоб внести до закону норми, що суперечать здоровому глузду», – упевнений Андрій Перетяжко.

Якщо перерахувати розмір внесків за нинішнім курсом, то платежі учасників МТСБУ перевищать розмір виплат, які компанії здійснюють за рік. «А президія потрібна для управління МТСБУ. Вона в будь-якому випадку впорається краще, ніж коордрада», – вважає Роман Маленко. «Якщо депутатів так непокоїть ситуація в бюро, чому вони не приймуть законопроекти, які кілька років припадають пилом в комітеті: про введення прямого врегулювання, електронного поліса, про зміну механізму виплат за боргами компаній-банкрутів. Все це спростить виплати, зробить ринок більш прозорим і дозволить очистити його від неплатоспроможних компаній. Документи неодноразово узгоджувалися з різними складами Верховної Ради та Нацкомфінпослуг. Це консолідована позиція всього ринку, як окремих учасників, так і асоціацій. Але депутати нас не чують і продовжують винаходити велосипед», – говорить Андрій Перетяжко. Страховики готують звернення до президента, прем'єра, спікера парламенту та голови Нацкомфінпослуг. «Ми хочемо, щоб з нашою думкою рахувалися», – сказав Андрій Перетяжко.

«Ми не вимагаємо попереднього запису на дні або тижні наперед»

«Ми не вимагаємо попереднього запису на дні або тижні наперед»

ПриватБанк виявився єдиною приватною установою, яка виплачує компенсацію вкладів клієнтам неплатоспроможного Дельта Банку. Про конкуренцію з держбанками, про особливості роботи з клієнтами Дельти і взаємини з Фондом гарантування вкладів фізосіб розповів директор департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга.

Україна йде ва-банк

Статьи: Украина идет ва-банк
Кілька місяців безуспішних переговорів України з приватними кредиторами змусили Мінфін змінити тактику, оскільки самостійно домогтися від них згоди на списання частини боргу не вийшло. Уряд звернувся за підтримкою до МВФ і направив кредиторам нову фінансову пропозицію.
Сторінка 2034 із 2059

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу