Садовничий В'ячеслав
Українська фінансова система виявилась стійкою до тиску повномасштабної російської агресії, що триває вже два роки. Як за цей час змінилася банківська система? Як поводяться вкладники та позичальники? На чому можна заробляти в ці складні часи? FinClub підготував сім графіків, які ілюструють основні тренди на українському фінансовому ринку за два роки війни.
російсько-українська війна кардинальним чином вплинула на державний бюджет України. На фінансування національної безпеки та оборони йде кожна друга гривня видатків державного бюджету. Але грошей хронічно бракує, бюджет-2023 рекордно дефіцитний, але й бюджет на 2024 рік, який вже знаходиться на розгляді парламенту, буде не набагато ліпшим. FinClub за допомогою п’яти графіків демонструє, в якому напрямку рухаються державні фінанси.
Національний банк вивів Сенс Банк з ринку. О 9 ранку в цю установу, яка колись найменувалась Альфа-Банком, зайшла тимчасова адміністрація ФГВФО. Уряд вже вирішив викупити за 1 гривню банк колишніх російських підсанкційних власників. Сенс Банк стає найменшим серед державних, але це несуттєво спростить його подальшу приватизацію.
Стартувала перша з початку повномасштабного вторгнення росії повноцінна програма МВФ для України обсягом $15,6 млрд. Це частина загальної потреби в фінансуванні України на найближчі роки обсягом $115 млрд. Поки Мінфін буде слідкувати за бюджетною дисципліною, Нацбанк має продовжити внутрішні зміни та зберегти стабільність банківської системи.
Фінансова система України встояла під тиском повномасштабного вторгнення росії, хоча й не змогла уникнути негативних наслідків. Прискорення інфляції, збільшення вартості грошей, погіршення якості кредитів та зростання потреби українців в цілодобовому доступі до заощаджень – тренди, які лише загострилися в перший рік вторгнення. FinClub візуалізував їх.
Україна для перемоги над росією потребує не тільки зовнішньої військової підтримки, а й фінансової допомоги. Це довів 2022 рік, але й поточний рік буде не менш складним. США та ЄС пообіцяли Україні понад $29 млрд, хоча країні потрібно ще до $10 млрд. Нестачу коштів в 2023 році має покрити МВФ. Без цих грошей Україні буде складно профінансувати ключові видатки бюджету.
Сценарій стрімкої відставки голови НБУ Кирила Шевченка подібний до звільнення попереднього очільника Нацбанку. Як і Яків Смолій, який в 2020 році звинуватив владну команду Володимира Зеленського у «систематичному політичному тиску», аналогічні викриття зараз зробив і Кирило Шевченко: начебто кримінальна справа проти нього була лише спробою здобути доступ до «друкарського верстата». Загроза масштабної емісії буде найгострішою і для нового голови НБУ – Андрія Пишного, який, як і попередник, також походить з державного банкінгу.
Інфляція стала найбільшою економічною проблемою, яка нервує виборців і змушує політиків кожної країни шукати нестандартні способи її приборкання. Центральні банки наввипередки підвищують облікові ставки, щоб зупинити зростання цін, але їхні необачні дії можуть «знекровити» світову економіку та викликати рецесію. Водночас навіть без жорстких монетарних дій світ може зіткнутися із стагфляцією – висока вартість сировини сама собою охолоджує економічне зростання. Які країни вже потерпають від інфляції, дивіться в новій інфографіці FinClub.
З 1 липня імпортери почали в повному обсязі сплачувати податки – ПДВ та мита, а на автомобілі додатково повернуться акцизи. Пільговий режим протримався три місяці, та його скасування виявилося неминучим – бюджету, який зараз фінансує Захід і НБУ, хронічно не вистачає коштів. Тепер споживачам варто бути готовим до подорожчання імпорту.
Релізи
ТОП-новини
